Постанова № 27693673, 23.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2012 р. № 2-а- 11918/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників сторін

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача Немченко Д.О.

третьої особи Задорожної В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, третя особа Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради про визнання протиправними дій, рішень, стягнення коштів

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії відповідача, якими порушено особисті немайнові права відповідача та стягнути з відповідача відшкодування спричиненої шкоди у розмірі 10 тис. грн.; визнати недійсним та такими, що не підлягають виконанню рішення № 1482 від 24.05.2012 року про сплату штрафу та пені.

У судовому засідання представники позивача заявлений позов підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити пославшись на те, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач не врахував того факту, що позивачем сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок УПФУ у Київському районі м. Харкова, у якому з 03.03.2009 року зареєстрована позивачка. Відповідачем з 2009 року не знято з обліку позивача, а отже безпідставно прийняте рішення про нарахування суми штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Вказаними діями порушено особисті немайнові права позивачки та спричинено останній шкоду у розмірі 10 тис. грн.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, пославшись на те, що повідомлень щодо зміни позивачкою місця реєстрації до Управління не надходило, річні звіти за 2009-2011 року подавалися до УПФУ у Дзержинському районі м.Харкова; згідно облікової картки платника сплати єдиного внеску за 2011 рік здійснена 13.04.2012 року тобто із затримкою на 84 календарні дні, внаслідок чого прийняте оскаржуване рішення.

Представник третьої особи, у вирішенні справи поклався на розсуд суду, зазначивши, що повідомлення про зміну місця реєстрації ФОП ОСОБА_5 здійснені відповідно до положень ч.3 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено та не спростовується сторонами по справі, що позивачка знаходиться на обліку в УПФУ у Дзержинському районі м.Харкова та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень ч.8, 9 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та п.4..2 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою ПФУ від 27.09.2010 року № 21-5, зобов'язана сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Із дослідженої в судовому засіданні облікової картки позивачки встановлено, що кошти єдиного внеску за 2011 рік в сумі 4010,30 грн. сплачено із запізненням від 74 до 84 календарних днів, внаслідок чого з урахуванням приписів п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»рішенням № 1482 від 24.05.2012 року до неї застосовано штраф у розмірі 401,03 грн. та нарахована пеня у сумі 296,82 грн. Не погодившись із означеним рішенням позивачка оскаржила його в апеляційному порядку, за результатами якого рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

У судовому засіданні представники позивача просили суд визнати протиправними дії відповідача щодо не зняття позивачки з обліку в УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова та винесення оскаржуваного рішення із посиланням на те, що позивачка змінила місце реєстрації внаслідок чого сплатила суми єдиного внеску на рахунки УПФУ у Київському районі м.Харкова, що не було враховано відповідачем по справі.

Перевіряючи оскаржувані рішення та дії відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне. Пунктом 2.2. Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ № 21-6 від 27.09.2010 року визначено, що взяття на облік фізичних осбі-підприємців як платників єдиного внеску здійснюється органами Пенсійного фонду за місцем проживання особи на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця, наданої державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців»не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що у 2009 році позивачка змінила місце реєстрації, зареєструвавшись у Київському районі м.Харкова, про що їй видане відповідне свідоцтво, що підтверджено випискою з ЄДРПОУ (а.с.7). Проте на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачка перебувала в УПФУ у Дзержинському районі, куди як встановлено із пояснень представників сторін нею подавалися відповідні звіти.

Відповідно до абз.2 п.2.5. Порядку № 21-6 у разі отримання від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця в т.ч. щодо зміни місця її проживання платнику не пізніше наступного дня після отримання такого повідомлення надсилається нове повідомлення про взяття на облік за формою визначеною відповідним додатком до Порядку з відміткою «Зміни». Якщо зазначені зміни відбулися за межами території обслуговування органу Пенсійного фону то взяття на облік за новим місцем проживання здійснюється після проведення всіх розрахунків та зняття з обліку за попереднім місцем обліку.

Із наявної в матеріалах справи картки запиту: реєстр страхувальників ДРСС встановлено, що запит на переведення позивачки до УПФУ у Київському районі м. Харкова на підставі даних держреєстратора від 25.06.2012 року, отримані відповідачем 25.06.2012 року о 12:16.

Доказів направлення на адресу відповідача таких запитів у період з 2009 по 25.06.2012 року та невжиття відповідних заходів стосовно переведення позивачки до іншого Пенсійного фонду позивачем суду не надано, як не встановлено їх і судом в порядку ст.11 КАС України.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, у спосіб визначений діючим законодавством, а отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо порушення особистих немайнових прав позивача та стягнення спричиненої шкоди у розмірі 10 тис. грн. як похідної від вимоги про визнання дій неправомірними.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним та таким, що не підлягає виконанню рішення відповідача від 24.05.2012 року № 1482 року сплату штраф та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкритих в органах Державного казначейства України для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Отже враховуючи означені норми, суд приходить до висновку, що сплата єдиного внеску відбувається на рахунки органів Пенсійного фонду, на обліку у яких перебуває платник. Суд зауважує, що п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»визначає дів підстави застосування відповідальності у вигляді штрафу та пені: 1. несплату (неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, 2. несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто неотримання (або несвоєчасне отримання) коштів на рахунок ПФ України.

Матеріалами справи підтверджено, що з січня 2011 року суми єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 34,7 % від розміру мінімальної заробітної плати позивачкою сплачені на розрахункові рахунки УПФУ у Київському районі м.Харкова, що підтверджується копіями платіжних доручень, які наявні у матеріалах справи (а.с.16-27).

Оглянувши в судовому засіданні копії вказаних платіжних доручень суд встановив , що сплата єдиного внеску позивачкою здійснена із дотриманням строків визначених ч.8, 9 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.4.2 Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою ПФУ від 27.09.2010 року № 21-5.

Суд зауважує, що спірне рішення про застосування штрафу та нарахування пені фактично обумовлено невірним спрямування коштів позивачкою на неправильні рахунки: рахунки УПФУ у Київському районі м. Харкова, а не УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова, обрахування строків пропущення визначено від дати переведення коштів на рахунок відповідача 13.04.2012 року. Проте суд зауважує, що при прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не взято до уваги, що у спірних правовідносинах визначальним є саме факт зарахування сплачених коштів на рахунки ПФУ, що виключає ознаки складу правопорушення у вигляді несплати (несвоєчасної сплати) суми єдиного внеску та відповідно негативних наслідків у вигляді неотримання (несвоєчасного отримання) відповідних коштів ПФУ.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З метою захисту прав позивача вважає за необхідне вийти з межі позовних вимог та скасувати рішення від 24.05.2012 року № 1482 про накладення штрафу та нарахування пені, оскільки відповідно до положень ст.162 КАС України скасування оскаржуваного рішення є найбільш дієвим способом захисту прав позивача. В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст..94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9-11, 94, 160-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, третя особа на стороні відповідача Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про визнання протиправними дій, рішень, стягнення коштів - задовольнити частково

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова № 1482 від 24.05.2012 року про сплату штрафу та пені.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення

Стягнути з державного бюджету України (отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова р/р 31217206784011, код отримувача 37999628, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області код банку 851011) на користь ФОП ОСОБА_5 (61024, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 69 (шістдесят дев'ять )грн.75 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 28.11.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.