Рішення № 27677598, 06.11.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2012 Справа №1915/7018/2012 Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді В.М. Братасюка

за участю секретаря М.І. Мельник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, та завданої моральної шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»про скасування наказу Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»за №110-вк від 16.03.2012 року «Про кадрові питання»в частині звільнення ОСОБА_1 з посади провідного юрисконсульта, відділ примусового стягнення Західне управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСибБанк»з 21.03.2012 року за ч.1 ст. 40 КЗпП України, поновлення на роботі на посаді провідного юрисконсульта, відділ примусового стягнення Західне управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСибБанк», стягнення 8 854, 54 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.03.2012 року по 23.04.2012 року, 4009, 82 гривень належних при звільненні, та 15 000 гривень завданої моральної шкоди.

В обгурнутвання позовних вимог посилається на ту обставину, що позивача відповідачем незаконно звільнено з роботи з порушенням вимог ст. 49-2 КЗпП України без офіційної пропозиції іншої роботи на тому ж підприємстві, та при вирішені питання залишення на роботі перевагу надано з меншою продуктивністю праці та кваліфікацією.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повної обсязі, та з мотивів, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні подали письмові заперечення проти позову, в задоволенні решти позовних вимог просять відмовити за безпідставністю, пояснивши, що звільнення позивачки по п. 1 ст. 40 КЗпП України здійснено роботодавцем з дотриманням вимог закону щодо персонального повідомленням не менш як 2 місяці про скорочення займаної посади, здійсненням усіх необхідних виплат при звільненні та відсутністю іншої посади на підприємстві, яка б відповідала кваліфікації та освіті позивача.

Заслухавши пояснення сторін, всесторонньо, повно та об'єктивно дослідивши докази у справ, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Наказом від 20 січня 2009 року за № 23 -вк, з 21.01.2009 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) прийнято на посаду провідного юрисконсульта відділу примусового стягнення Західною управління зі стягнення боргів Департаменту зі стягнення боргів АКІВ «УкрСибБанк»з випробувальним строком на 3 місяці з робочим місцем в Тернополі.

18.12.2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»перейменовано на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(надалі - Відповідач).

Па підставі наказу №884 від 21.12.2011 року (арк. справи 27-36) в штатний розпис Департаменту по роботі з простроченою заборгованістю та Департаменту по стягненню боргів (далі ДСБ) АТ «УкрСибБанк»вносяться зміни в зв'язку з змінами в організації праці.

Відповідно до п. 1.3. даного наказу з 22.03.2012 р. вирішено скоротити посади ДСБ АТ «УкСибБанк»вказані в додатку №1.

Відповідно до п.п.3 та 4 даного наказу скороченню підлягають 109 одиниць ДСБ і остаточна численність персоналу після реалізації скорочення затверджено в кількості 128 штатних посад ДСБ.

Згідно до п.1.7 Директору по розвитку продуктів споживчого кредитування разом з начальником департаменту управління персоналу доручено скласти список осіб, які займають посади, котрі підлягають до скорочення згідно штатного розпису на 01.12.2011 р.

Згідно з п.1.8 Комісії по скороченню доручено розглянути список осіб згідно списку скорочуючи посади в частині визначення на переважне право залишений на роботі того чи іншого співробітника при скороченні численності працівників і скласти відповідний протокол.

Того ж таки дня 21 грудня 2011 року наказом за № 885 (арк. справи 37-38) створено комісію з вивільнення працівників Головного банку та розгляд осіб щодо вивільнення.

Даною комісією, на засіданні 21.12.2011 року, протокольно (арк. справи 39-49) вирішено погодити та направили в.о. голови правління АТ «УкрСибБанк»список осіб, що підлягають звільненню, в тому числі позивача та ще 3 провідних юрисконсультів відділу примусового стягнення Західного управління зі стягнення боргів ДСБ -ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Про наступне вивільнення позивач був попереджений вчасно за два місяці, що визнається сторонами спору, а тому в силу ст.. 61 ЦПК України, дана обставина доказуванню не підлягає.

Надалі наказом №110-вк від 16.03.2012 року «Про кадрові питання»(арк. справи 51) ОСОБА_1 звільнено з посади провідного юрисконсульта, відділ примусового стягнення Західне управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСибБанк»з 21.03.2012 року за ч.1 ст. 40 КЗпП України.

При вивільненні позивачу відповідачем офіційної пропозиції іншої роботи на тому ж підприємстві не надходило.

Відтак, станом на 01.04.2012 року, в штаті відділу примусового стягнення Західне управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСибБанк»залишилося 5 посад провідних юрисконсультів зайнятих наступними працівниками -ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Вирішуючи спір суд зауважує наступне.

Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року (із змінами) зазначає, що розглядаючи трудові спори, пов'язані з звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, судам слід з'ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи чи організації, скорочення чисельності чи штату працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно ч.2 ст. 49 - 2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників роботодавець зобов'язаний персонально повідомити не пізніше ніж за два місяці

Судом встановлено, що позивач був своєчасно в установлений законом строк повідомлений про майбутнє вивільнення. Також судом встановлено, що при попередженні про майбутнє звільнення, позивачу відповідачем не пропонувалося іншої роботи на підприємстві.

Згідно довідки Харківського міського центру зайнятості від 27.09.2012 року за № 18745, (арк. справи 125) вбачається, що станом на момент повідомлення ОСОБА_1 про майбутнє звільнення -16.01.2012 року, в ПАТ «УкрСибБанк»були наявні наступні вакансії «Керівник проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва»та «Начальник управління ринкових ризиків Департаменту ризик -менеджменту».

Як пояснив суду представник відповідача, ОСОБА_1 не пропонувалися дані посади, оскільки позивач не відповідав освітнім та кваліфікаційним вимогам -вища економічна освіта, знання англійської та французької мов, досвід роботи в сфері управління, тощо.

Даний факт визнано обома сторонами спору, а тому в силу ст.. 61 ЦПК, це доказування не потребує.

Проте суд наголошує, що відповідно до ст. 42 КЗпП, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем на даному підприємстві (п.3 ч.2 ст. 42 КЗпП України).

Представник відповідача суду пояснив, що при вирішенні питання залишення позивача на роботі, перевагу було надано іншому провідному юрисконсульту відділу примусового стягнення Західного управління зі стягнення боргів ДСБ -ОСОБА_11, оскільки як стверджується в довідці керівника групи з питань управління персоналом у Західному регіоні Департаменту управління персоналом - було враховано її (ОСОБА_11 кваліфікацію та продуктивність праці працівника (досвід роботи за спеціальністю з 18.06.2001 року, котрий загалом становить 10 років та 3 місяці.) -(арк. справи 120).

Із змісту Постанови Верховного Суду України від 07.11.2011 року у справі №6-45 цс11, витяг з якої відображено в інформаційному листі від 16.01.2012 року Вищого Спеціалізованого Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вбачається, що поняття кваліфікації як таке, що включає в себе не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення, є оціночним та визначається судом у кожній конкретній справі залежно від установлений судом обставин.

Згідно посадової інструкції провідного юрисконсульта відділу примусового стягнення Західного управління зі стягнення боргів ДСБ (арк. справи 62-65), й суд зазначає, що дана інструкція є одинаковою за змістом ждля усіх юрискнсультів - його (юрисконсульта) завданнням є здійснення позовнрої роботи, спрямованої на примусовее стягнення заборгованості з проблемних активів, в тому числі на стадії виконавчого провадження; підгоотвка роботи для проведення списання заборгованості.

В ПАТ «УкрСибБанк»для провідних юрисконсультів відділу примусового стягнення Західного управління зі стягнення боргів ДСБ, окрім заробітної плати з 24.11.2009 року, було встановлено систему преміювання й при цьому максимальна сума щомісячної доплати за результатами праці співробітника не може перевищувати 30% від посадового місячного окладу.

Судом встановлено, що за період з вересня по листопад 2011 р. працівникам на посаді провідний юрисконсульт було доведено наступні показники:

Отримати рішення суду - 6 шт.

Подати позови -5 шт.

Отримати виконавчі документи в кількості - 6 шт.

Кількість судових засідань, в яких взяти участь -32 шт.

Так, в вересні місяці 2011 року, позивачем отримано рішень суду - 6 шт., подано позовів -5 шт., отриманих виконавчих документів - 5 шт., 30 судових засідань, в яких взято участь.

Таким чином, позивачем виконано планові показники по отриманню рішень, подачі позовів та отриманню виконавчих документів, і не виконано щодо участі в судових засіданнях, в зв'язку з тим, що позивач перебував у відпусті з 19.09.2011 року по кінець вересня 2011 року.

Натомість згідно електронної переписки по внутрішньобанківській системі ЛОТУС від 04.10.2011 р., яка діє в банку є офіційна і обов'язкова для працівників, не виконано жодного планового показника співробітниками ОСОБА_11 та ОСОБА_7, а ОСОБА_8 виконано лише плановий показник по участі в судових засіданнях.

Надалі в жовтні місяці 2011 року, позивачем отримано рішень суду - 9 шт., подано позовів -9 шт., отриманих виконавчих документів - 8 шт., 37 судових засідань, в яких взято участь, таким чином, позивачем виконано усі планові показники за жовтень 2011 року.

Проте, згідно електронної переписки по системі ЛОТУС від 03.11.2011 р. співробітниками ОСОБА_11 та ОСОБА_7 виконано лише по одному показнику (ОСОБА_11 подано 7 позовів, що все рівно менше позивача (9 шт.), а ОСОБА_7 прийнято участь в 34 судових засіданнях, що теж менше позивача (37 шт.). також ОСОБА_12 виконано лише показники по двох позиціях.

Надалі в листопаді місяці 2011 року, позивачем отримано рішень суду - 6 шт., подано позовів -8 шт., отриманих виконавчих документів - 6 шт., 35 судових засідань, в яких взято участь, таким чином, позивачем виконано усі планові показники за листопад 2011 року.

Проте, згідно електронної переписки по системі ЛОТУС від 02.12.2011 р. співробітниками ОСОБА_11 та ОСОБА_7 виконано плани лише по двом показникам (ОСОБА_11 подано 7 позовів та отримано 5 виконавчих документів, що все рівно менше позивача, а ОСОБА_7 отримано 7 рішень суду та подано 6 позовів.

Дані обставини стверджуються змістом наданої позивачем ОСОБА_1 ЕЛЕКТРОННОЇ ПЕРЕПИСКИ від 04.10.2011 о 14:39 год. на 3 аркушах; ЕЛЕКТРОННОЇ ПЕРЕПИСКИ від 03.11.2011 о 15:57 год. на 2 аркушах; ЕЛЕКТРОННОЇ ПЕРЕПИСКИ від 02.12.2011 о 16:17 год. на 2 аркушах. (арк. справи 8-14)

Й дійсність відомостей електронної переписки додатково підтверджена допитаним в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_13, котрий на час звільнення ОСОБА_1 був його керівником - начальником відділу примусового стягнення Західного управління зі стягнення боргів ДСБ АТ «УкрСибБанк».

Додатково свідок показав, що дійсно ОСОБА_1 за перевиконання плану по доведених показниках за період з жовтня 2011 по грудень 2011 року отримував премію, а провідний юрисконсульт ОСОБА_11 такої премії не отримувала.

А тому, системний аналіз доказів дозволяє суду зробити висновок, що в зв'язку з виконанням планових показників позивачем ОСОБА_1 за вересень 2011, жовтень 2011 року, листопад 2011 року та грудень 2011 року, на відміну від інших працівників банку, що займали аналогічні посади, зокрема ОСОБА_11, ОСОБА_7, котрі не виконували доведених плоанових показників, ОСОБА_1 в силу більш високої продуктивності праці мав переважне право, на залишення на посаді в силу ст.. 42 КЗпП України, й дане право не було враховане роботодавцем при вирішенні питання звільнення позивача.

Оскільки обов'язок доказування покладається на кожну із сторін спору, й суд зазначає, що належними та допустимими доказами відповідачем не обгрунтовано суду мотивів переважного права залишення на роботі інших працівників -провідних юрисконсультів відділу примусового стягнення Західного управління зі стягнення боргів ДСБ АТ «УкрСибБанк», котрі в силу закону не мали переважного права залишення на роботі та не виконували доведених показників. ( зокрема ОСОБА_11 та ОСОБА_7)

Одночасно суд критично оцінює доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_11 надано переважне перед ОСОБА_1 право на залишення на роботі з причини більшого досвіду роботи за спеціальністю з 18.06.2001 року, котрий загалом становить 10 років та 3 місяці, оскільки дана підстава може бути застосована лише у випадку рівної з позивачем продуктивності умов праці.

Також критичній оцінці підлягають доводи сторони відповідача про наявність у ОСОБА_11 переваги перед ОСОБА_1 в залишенні на роботі в зв'язку з тим, що остання виконувала особливо важливими справами -крім пояснення представника, даний факт також не доведено відповідачем жодним належним та допустимим доказом.

У п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»постановлено, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи при цьому суд керується постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяця його роботи становить 402, 48 копійок, що стверджується наданим позивачем розрахунком, й дані даного розрахунку стороною відповідача не оспорюють ся.

А тому суд також вважає підставною вимогу позивача про стягнення з відповідача 8 854, 54 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.03.2012 року по 23.04.2012 року (дату звернення до суду з позовом).

Одночасно на думку суду слід відмовити в задволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь 4 009, 82 грн. при звільненні, оскільки доводи ОСОБА_1 спростовуються поданим предствником позивача повідомленням про проведене нарахування за № 4743 від 13.08.2012 року (арк. справи 91) , дані якого не спростовані позивачем.

Також суд зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів заподіяння відповідачем моральної шкоди, а тому в цій частині позов також не є підствним.

Керуючись ст.. 3, 10, 11, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 24, 40, 49-2 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№9 від 06.11.1992 року із змінами та доповненнями, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»за №110-вк від 16.03.2012 року «Про кадрові питання»в частині звільнення ОСОБА_1 з посади провідного юрисконсульта, відділ примусового стягнення Західне управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСибБанк»з 21.03.2012 року за ч.1 ст. 40 КзПп України.

Поновити ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві «УкрСибБанк»(код ЄДРПОУ 09807750) на посаді провідного юрисконсульта, відділ примусового стягнення Західне управління зі стягнення боргів департаменту зі стягнення боргів АТ «УкрСибБанк».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» на користь ОСОБА_1 8 854, 54 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.03.2012 року по 23.04.2012 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» в дохід державного бюджету судові витрати в сумі 214, 60 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк