Ухвала суду № 27671138, 14.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р. Справа № 52714/12 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г. Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2011 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000290801/0/11426 форми «В1» від 08 червня 2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 960 482 грн. 88 коп., а також скасування штрафних санкцій у розмірі 1 грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог); визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000300801/0/11427 форми «В4»від 08 червня 2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 520 413 грн. 20 коп., а також скасування штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що у податкового органу не було правових підстав для внесення в акт перевірки від 07 червня 2011 року суми 106 106 грн. 05 коп., оскільки дана сума враховувалась в акті перевірки № 502/08-01/3114799 від 20 травня 2011 року, за даною сумою прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000170801/0/9896 від 20 травня 2011 року, яке оскаржується у судовому порядку, та є неузгодженою відповідно до Податкового кодексу України. Видані позивачу належно оформлені податкові накладні на суму 855 894 грн. 82 коп. з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких не спростовується, не дають відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту, а тому, виходячи з положень п. 198.3 Податкового кодексу України податковий кредит сформовано правомірно. Несплата контрагентами позивача податків до бюджету чи наявність інших порушень не може випливати на результати діяльності позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 08 червня 2011 року № 0000290801/0/11426 форми «В1»в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 960482,88 грн. та скасовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 08 червня 2011 року № 0000300801/0/11427 форми «В4»в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 520 413,20 грн. та скасовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

Зазначену постанову мотивовано тим, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства ТОВ «СТАНКОТЕХІМПОРТ», ТОВ «ТК-ТЕКСТИЛЬ», ДП «Енерготранссервіс», ПП «ПІРУЕТ», ТОВ «БІТІМПЕКС-ЕНЕРДЖИ ГРУП», ТОВ «МЕДЕО-ЗАХІД», ПП «СИМЕТРІЯ», ПП «ДЕЦИМУС», ТОВ «ЕТРЕЙД-ПРОФІ», ТОВ «НАФТАОПТТОРГ», ПП «В2 СЕРВІС» та ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ». Зроблені відповідачем висновки про безпідставне формування позивачем податкового кредиту, нікчемності укладених ним угод не відповідають дійсним обставинам справи. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів не є достатньою підставою для визнання правочинів нікчемними.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем -Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що актом перевірки не підтверджено факт сплати ПДВ контрагентами позивача, до бюджету, встановлено відсутність контрагентів за місцезнаходженням, неможливість здійснення господарської діяльності через відсутність трудових ресурсів, транспортних засобів, основних фондів. Також щодо окремих контрагентів виявлено недоліки в заповненні первинних бухгалтерських документів, зокрема товарно-транспортних накладних.

На підставі ст. 55 КАС України судом здійснено заміну відповідача -Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові замінено на правонаступника останньої Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за березень 2011 року, результати якої оформлено актом № 621/08-01/31147999 від 07 червня 2011 року.

Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»в порушення п. 14.1.18, п. 14.1.179, п. 14.1.181, ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011р. на суму 548 774,96 грн., занижено суму податкового зобов'язання за березень 2011р. в розмірі 22 416,94 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року на 571 191,9 грн. та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2011 р. на 855 894,82 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 855 894,82 грн. та завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2011 р. на 962 000,87 грн. (з врахуванням акту № 502/08-01/31147999 від 20 травня 2011 року).

На підставі згаданого акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2011 року № 0000290801/0/11426 форми «В1», яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 962 000, 87 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Крім цього Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000300801/0/11427 від 08 червня 2011 року форми «В4», яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 571 191,9 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду скарг такі залишені без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України кожного зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши перевірку оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює продаж товару (надає послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Тобто, предметом доказування в даній справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що невиконання продавцями товарів (робіт, послуг) зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що надання податковому органу належним чином оформлених податкових накладних з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди, на думку суду апеляційної інстанції, можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Отже, наявність виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Зокрема, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 цього Закону), вимоги до якого визначені частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля затверджено спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», пунктом 2 якого було встановлено обов'язок застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кроно-Україна» та ПП «ПІРУЕТ»25.01.2011 р. укладено договір на надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів, відповідно до якого ПП «ПІРУЕТ», зобов'язується надати замовнику послуги по завантаженню і перевезенню 4600 м3 лісоматеріалів (техсировини, балансів, кускових відходів, тирси) протягом 1 кварталу 2011 року.

Позивачем в підтвердження реальності надання ПП «ПІРУЕТ»послуг долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії повідомлень з банку про переказ коштів, копії товарно-транспортних накладних типової форми № 1-ТН виданих згаданим підприємством.

Податковим органом встановлено, що директором головним бухгалтером засновником приватного підприємства «Пірует»є одна особа - ОСОБА_1. Основні фонди, що використовуються у господарській діяльності у підприємства відсутні. Чисельність працюючих -одна людина.

Дані обставини, на думку суду апеляційної інстанції вказують на відсутність у ПП «ПІРУЕТ»необхідних умов для надання позивачу послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно із дослідженими судом апеляційної інстанції товарно-транспортними накладними ПП «ПІРУЕТ», перевезення здійснювались значною кількістю різних автомобілів (ВС 8897, ВС 0832, ВС 7942, 2366ОН, ВС 8449, ВС 1941, ВС 2384, ВС 0579, ВС 1249, ВС 6821, АТ 8470, ВС 6821, 41431 ТВ, 41431 ТС, ВС 2747 СВ, 7500 рва, АО 4813 та інші.) в той час як у ПП «ПІРУЕТ»відсутні транспортні засоби та управлінський персонал для залучення до роботи такої значної кількості транспортних засобів, а також наймані працівники -водії вантажних транспортних засобів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Пірует».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ»03.01.2011 р. укладено договір № 3 4/01/2011-ТР-Б на надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів, відповідно до якого ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», зобов'язується надати замовнику послуги по завантаженню і перевезенню 900 м3 лісоматеріалів (техсировини, балансів) протягом 1 кварталу 2011 року.

Позивачем в підтвердження реальності надання приватним підприємством «СІСТЕМ КАРД-ІФ»послуг долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії платіжних доручень, копію акту прийому-передачі, копії товарно-транспортних накладних типової форми № 1-ТН виданих згаданим підприємством.

Водночас, податковим органом встановлено, що директором та засновником приватного підприємства «СІСТЕМ КАРД-ІФ»є одна особа - ОСОБА_2. Протягом 2011 року ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ»не подавало податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, що свідчить про відсутність персоналу для проведення фінансово-господарської діяльності. Основні фонди, що використовуються у господарській діяльності у підприємства відсутні.

Дані обставини, на думку суду апеляційної інстанції вказують на відсутність у приватного підприємства «СІСТЕМ КАРД-ІФ»необхідних умов для надання позивачу послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно із дослідженими судом апеляційної інстанції товарно-транспортними накладними ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ», перевезення здійснювались значною кількістю різних автомобілів (032-19 ТВ, АТ 4492 АА, АТ 5592 ВА, АТ 0462 МІ, 007-37 ІВ, 413-07 ТС, Ат 64 26 АМ, АТ 0462 АІ, АТ 2199 АМ, АТ 5372 АІ) в той час як у ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ»відсутні транспортні засоби та управлінський персонал для залучення до роботи такої значної кількості транспортних засобів, а також наймані працівники -водії вантажних транспортних засобів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ПП «СІСТЕМ КАРД-ІФ».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ТОВ «Станкотехімпорт»01 листопада 2010 року укладено договір поставки товару № 01-11/10-Н-01. Крім того, 20 січня 2011 року укладено договір поставки товару № 1\11-С, відповідно до якого ТОВ «Станкотехімпорт»зобов'язується поставити ТОВ «Кроно-Україна»товар визначений специфікацією, що є Додатком до цього договору.

Позивачем в підтвердження реальності поставки ТОВ «Станкотехімпорт»товару долучено до матеріалів справи копії договорів, додатку до договору, копії податкових накладних, копії накладних, копії повідомлень з банку про переказ коштів.

Водночас, відповідно до п. 2.3 договору № 1\11-С від 20 січня 2011 року ТОВ «Станкотехімпорт»разом з товаром відправляє наступні оригінали документів: видаткову накладну, рахунок-фактуру, сертифікат якості на товар, податкову накладну.

Враховуючи відсутність сертифікатів товару та товарно-транспортних накладних суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Станкотехімпорт».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ТОВ «ТК-Текстиль»22.02.2011р. укладено договір поставки товару № 4636, відповідно до якого ТОВ «ТК-Текстиль»зобов'язується поставити ТОВ «Кроно-Україна»полотно холстопрошивне 140.

Позивачем в підтвердження реальності поставки ТОВ «ТК-Текстиль» товару долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії повідомлень з банку про переказ коштів.

Враховуючи відсутність товарно-транспортних накладних суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ТК-Текстиль».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ДП «Енерготранссервіс»23.11.2009 р. укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 14/008.

Позивачем в підтвердження реальності операції з ДП «Енерготранссервіс»долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії акту звірки, копії повідомлень з банку про переказ коштів.

Водночас, податковим органом встановлено, що відповідно до листа Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова № 8500/23-029 від 06 червня 2011 року останньою складено акт невиїзної документальної перевірки ДП «Енерготранссервіс»№ 1470/23-2/34943698 від 30 травня 2011 року, відповідно до якого, на порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено завищення суми податкового кредиту січня-лютого 2011 року за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних ПП «Західна енергетична спілка»по операціях, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, а фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Західна енергетична спілка»та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

Звідси, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ДП «Енерготранссервіс».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ТОВ «ЕТРЕЙД-ПРОФІ»09.12.2010р. укладено договір поставки товару № 0912.

Позивачем в підтвердження реальності поставки ТОВ «ЕТРЕЙД-ПРОФІ»товару долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії прихдіних та видаткових накладних, копії повідомлень з банку про переказ коштів.

Водночас, податковим органом встановлено, що директором, засновником, бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРЕЙД-ПРОФІ»є одна особа -ОСОБА_4. Протягом 2011 року ТОВ «ЕТРЕЙД-ПРОФІ»не подавало податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, що свідчить про відсутність персоналу для проведення фінансово-господарської діяльності. Основні фонди, що використовуються у господарській діяльності у підприємства відсутні.

Враховуючи зазначене та відсутність товарно-транспортних накладних суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЕТРЕЙД-ПРОФІ».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ТОВ «НАФТАОПТТОРГ»14.09.2010р. укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 22-10.

Позивачем в підтвердження реальності операції з ТОВ «НАФТАОПТТОРГ»долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії повідомлень з банку про переказ коштів.

Також позивачем в підтвердження реальності поставки ТОВ «НАФТАОПТТОРГ»паливно-мастильних матеріалів долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні типової форми № 1-ТН.

Однак, на думку суду апеляційної інстанції, товарно-транспортні накладні типової форми № 1-ТН не можуть бути належним доказом підтвердження реальності господарської операції з поставки паливно-мастильних матеріалів, оскільки перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), передбаченої Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 р. за № 805/15496.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «НАФТАОПТТОРГ».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ПП «В2 СЕРВІС»03.01.2011р. укладено договір на надання послуг по завантаження і перевезенню лісоматеріалів № 33/01/2011-ТР-Б, відповідно до якого приватне підприємство «В2 СЕРВІС», зобов'язується надати замовнику послуги по завантаженню і перевезенню 4000 м3 лісоматеріалів (техсировини, балансів) протягом 1 кварталу 2011 року.

Позивачем в підтвердження реальності операції з ПП «В2 СЕРВІС»долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії повідомлень з банку про переказ коштів, копії платіжних доручень, копії товарно-транспортних накладних типової форми № 1-ТН виданих згаданим підприємством.

Податковим органом встановлено, що директором, бухгалтером та засновником приватного підприємства «В2 СЕРВІС»є одна особа -ОСОБА_5. Протягом 2011 року ПП «В2 СЕРВІС»не подавало податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, що свідчить про відсутність персоналу для проведення фінансово-господарської діяльності.

Дані обставини, на думку суду апеляційної інстанції вказують на відсутність у приватного підприємства «В2 СЕРВІС»необхідних умов для надання позивачу послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів в силу відсутності управлінського або технічного персоналу.

Згідно із дослідженими судом апеляційної інстанції товарно-транспортними накладними приватного підприємства «В2 СЕРВІС», перевезення здійснювались значною кількістю різних автомобілів (69-38, 17-52, 72-37, 99-42, 69-32, 17-25, 004-07, 14-45, 99-43, 95-13 та інші) в той час як у приватного підприємства «В2 СЕРВІС»відсутні управлінський персонал для залучення до роботи такої значної кількості транспортних засобів, а також наймані працівники -водії вантажних транспортних засобів.

Відомості щодо наявності в приватного підприємства «В2 СЕРВІС»основних фондів в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначені в товарно-транспортних накладних дані щодо автомобіля, зокрема відомості про держаний номерний знак, є неповними та недають змоги ідентифікувати тип автомобіля в обліковій базі даних органів Державтоінспекції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «В2 СЕРВІС».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ТОВ «Медео-Захід»03.01.2011р. укладено договір на надання послуг по завантаження і перевезенню лісоматеріалів № 07/2011-ТР-КБ, відповідно до якого ТОВ «Медео-Захід», зобов'язується надати замовнику послуги по завантаженню і перевезенню 10150 м3 лісоматеріалів (техсировини, балансів, кускових відходів, тирси, тріски) протягом 1 кварталу 2011 року.

Позивачем в підтвердження реальності операції з ТОВ «Медео-Захід» долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії платіжних доручень, копії товарно-транспортних накладних типової форми № 1-ТН виданих згаданим підприємством.

Податковим органом встановлено, що директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Медео-Захід» є одна особа -ОСОБА_6. Основні фонди, що використовуються у господарській діяльності у підприємства відсутні. Чисельність персоналу -7 працівників.

Дані обставини, на думку суду апеляційної інстанції вказують на відсутність у ТОВ «Медео-Захід»необхідних умов для надання позивачу послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів в силу недостатності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно із дослідженими судом апеляційної інстанції товарно-транспортними накладними ТОВ «Медео-Захід», перевезення здійснювались значною кількістю різних автомобілів (ВС 8897, ВС 0832, ВС 7942, 2366ОН, ВС 8449, ВС 1941, ВС 2384, ВС 0579, ВС 1249, ВС 6821, 41431 ТС та інші) в той час як у ТОВ «Медео-Захід»відсутні управлінський персонал для залучення до роботи такої значної кількості транспортних засобів, а також наймані працівники -водії вантажних транспортних засобів.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що порівняльний аналіз відомостей товарно-транспортних накладних ТОВ «Медео-Захід»(м. Луцьк) та товарно-транспортних накладних ПП «Пірует»(м. Львів) свідчить про надання послуг позивачу значною кількістю одних і тих же транспортних засобів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «Медео-Захід».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ПП «Децимус»03.01.2011 р. укладено договір на надання послуг по завантаження і перевезенню лісоматеріалів № 30/01/2011-ТР-Б, відповідно до якого ПП «Децимус», зобов'язується надати замовнику послуги по завантаженню і перевезенню 2750 м3 лісоматеріалів (техсировини, балансів, тріски) протягом 1 кварталу 2011 року.

Позивачем в підтвердження реальності операції з ПП «Децимус»долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкових накладних, копії платіжних доручень, копії повідомлень з банку про рух коштів, копії товарно-транспортних накладних типової форми № 1-ТН виданих згаданим підприємством.

Податковим органом встановлено, що ПП «Децимус»у 2011 році не подавало податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. За штатом у січні 2011 року 0 працюючих, що свідчить про відсутність персоналу для проведення фінансово-господарської діяльності. Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та додаток К1 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року не подано.

Дані обставини, на думку суду апеляційної інстанції вказують на відсутність у ПП «Децимус»необхідних умов для надання позивачу послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів в силу недостатності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно із дослідженими судом апеляційної інстанції товарно-транспортними накладними ПП «Децимус», перевезення здійснювались значною кількістю різних автомобілів (00793 ІВ, 00798 ІВ, ВО 1831 АС, 98-78, 066-99, 007-93, 31-45, 050-05 ІВ, 191-39 ТА та інші) в той час як у ПП «Децимус»відсутні транспортні засоби та управлінський персонал для залучення до роботи такої значної кількості транспортних засобів, а також наймані працівники -водії вантажних транспортних засобів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Децимус».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ПП «Симетрія»15.12.2010р. укладено договір купівлі-продажу № 1512/1, відповідно до якого ПП «Симетрія»зобов'язується продати, а ТОВ «Кроно-Україна»- прийняти товар (агрегат гідравлічний).

Позивачем в підтвердження реальності купівлі у ПП «Симетрія»товару долучено до матеріалів справи копію договору, копії податкової накладної, копію прихідної накладної, копію видаткової накладної, копію повідомлення з банку про переказ коштів.

Податковим органом встановлено, що відповідно до додатку К1 Декларація з податку на прибуток за 2010 рік балансова вартість основних фондів становить 0 грн., які необхідні для проведення відповідної господарської діяльності.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Симетрія».

Між ТОВ «Кроно-Україна»та ТОВ «БІТімпекс-Енерджи груп»11.01.2011р. укладено договір постачання природного газу № 11.

Позивачем в підтвердження реальності операції з ТОВ «БІТімпекс-Енерджи груп» долучено до матеріалів справи копію договору, копії актів прийому-передачі, копії актів надання послуг.

Податковим органом встановлено, що директором та засновником ТОВ «БІТімпекс-Енерджи груп»є одна особа -ОСОБА_7. Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб кількість працівників у січні 2011 року -0. Основні фонди, що використовуються у господарській діяльності у підприємства відсутні.

Дані обставини, на думку суду апеляційної інстанції вказують на відсутність у ТОВ «БІТімпекс-Енерджи груп»необхідних умов для виконання умов договору в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «БІТімпекс-Енерджи груп».

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції констатує, що позивачем надано визначені законом документи, наявність яких є підставою для одержання податкової вигоди, однак оскільки встановлені фактичні обставини справи вказують на неможливість здійснення позивачем господарських операцій із вищевказаними контрагентами з огляду на відсутність у них достатнього обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виконання таких операцій, то підстави вважати правомірною отриману позивачем податкову вигоду -відсутні.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення -прийнято згідно із вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року в справі № 2а-13482/11/1370 -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук

Постанову складено в повному обсязі 19 листопада 2012 року