ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2012 р.Справа № 2-а-4233/11/2170
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Романішина В.Л.
- Стас Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ПАТ «Завод крупних електричних машин»до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про скасування податкового повідомлення -рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ПАТ «Завод крупних електричних машин» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області від 15.08.2011 року №0002402301, яким Товариству зменшено задекларовану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 167 117 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що висновок податкового органу про зменшення задекларованих сум бюджетного відшкодування через неможливість підтвердження сплати ПДВ до бюджету всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників товарів не ґрунтується на законі, адже при виконанні своїх обов'язків стосовно нарахування та сплати ПДВ платник податків несе відповідальність за повне декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правомірне формування і декларування свого права на податковий кредит, та не несе відповідальності за сплату цього податку до бюджету постачальниками.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Обгрунтовуючи свої доводи, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначаючи, що однією з обов'язкових підстав отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є підтвердження сплати сум податку до бюджету.
Інших правових та фактичних підстав для невідшкодування позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не наведено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, прийнято ДПІ у м. Н.Каховка за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, квітень, липень, вересень 2010 року, результати якої викладені в акті №815/230- 30769085 від 09 серпня 2011 року.
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позиція податкового органу полягає у тому, що у позивача відсутнє право на відшкодування з бюджету податку на додану вартість за вказані періоди за операціями з придбання товару внаслідок відсутності надмірної сплати ПДВ у ланцюгу постачання до кінцевого виробника, зокрема за лютий 2010 року на суму 45 193 грн., за квітень 2010 року на 28 945 грн., за липень 2010 року на 59 523 грн., та за вересень 2010 року на 33 456 грн.
Суд апеляційної інстанції знаходить правильною позицію суду першої інстанцій щодо неправомірності таких дій податкового органу, оскільки останній не враховує, що порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.
За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.
Судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування на рахунок у банку в залежність від підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника.
Таким чином, відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобовязань може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.
Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій, а наведені податковою інспекцією в апеляційній скарзі доводи не є такими, що спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо безпідставного зменшення сумм бюджетного відшкодування за спірні періоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин і норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1. ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби і - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ПАТ «Завод крупних електричних машин»до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про скасування податкового повідомлення -рішення -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: В.Л. Романішин
Л.В.Стас.
Судове рішення № 27670860, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-4233/11/2170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: