Постанова № 27665292, 12.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/10734/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представників відповідача Передрій О.С. Алієва М. Г., Лісового А. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 39454,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства з КП «Альянс». Позивач не згоден з висновками, викладеними в Акті позапланової невиїзної документальної перевірки № 156/222-34621490 від 01.08.2012 року, щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 16 716,65 грн.; заниження податку на прибуток в сумі 31 562,98 грн. Так, відповідачем в акті відображено висновки про нікчемність правочинів, укладених між КП «Альянс» та контрагентами, однак у податкового органу відсутні повноваження тлумачити зміст правочинів і визнавати їх нікчемними. Відповідно до законодавства України право визнання договорів фіктивними, удаваними чи недійсними належить судам. При цьому в акті не відображено жодного рішення суду про визнання правочинів недійсними або нікчемними, укладених позивачем з контрагентами. У зв'язку з чим позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, так як неправомірні висновки акту не дають підстав для нарахування податковим органам грошових зобов'язань, а позивач має належні первинні документи, які спростовують висновки відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» в межах чинного законодавства, висновки, викладені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а тому податкове повідомлення-рішення винесене правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу №310 від 17.07.2012 року та направлення №84 від 17.07.2012 року Верхньодніпровською об'єднаною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з КП «Альянс» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем направлявся письмовий запит від 31.05.2012 року № 2127/10/22-215 щодо необхідності надання завірених належним чином копій документів для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій господарських відносин з КП «Альянс» за період 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. На запит Верхньодніпровської ОДПІ позивачем надано відповідь від 13.06.2012 року № 515/4 (вх.№2054/10) з копіями документів.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 156/222-34621490 від 01.08.2012 року, у якому встановлено порушення:

- статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів відповідно первинних документів по взаємовідносинам КП ДОР «Аульський водовід» з КП «Альянс» за період з 01.01.09 по 31.03.12 року, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними;

- статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.2 статті 198, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 16716,65 грн., в т.ч. за січень 2012р. - 16 716,65 грн.;

- підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 статті 135, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 31562,98 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року 31562,98 грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем були винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 39454,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржувані дії на предмет вчинення їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки, викладені в акті перевірки № 156/222-34621490 від 01.08.2012 року, зроблені відповідачем на підставі акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс».

Пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Суд зазначає, що у акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки по КП «Альянс» не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаною особою та позивачем.

Судом встановлено, що зазначена вище перевірка КП «Альянс» була проведена у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, яка була порушена за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема і КП «Альянс», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2 Кримінального кодексу України. В даному акті зазначено, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Водночас, перевіркою встановлено, що КП «Альянс» не знаходиться за податковою адресою. Крім того, проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий КП «Альянс» від контрагентів-постачальників, фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів». Таким чином у акті № 36/22/32468182 від 11.04.2012 року зроблено висновок щодо нікчемності правочинів, укладених КП «Альянс».

Як вбачається з акту перевірки Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 156/222-34621490 від 01.08.2012 року, відповідач, враховуючи порушення, викладені в матеріалах акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси, зробив висновок про відсутність у КП ДОР «Аульський водовід» права на формування податкового кредиту по операціях з придбання послуг у КП «Альянс» та про нікчемність угод, укладених з даним контрагентом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як вбачається із змісту Акту перевірки, висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. При наявності ж об'єктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, їх недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків. Отже відповідач не наділений законними повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними з підстав їх фіктивності або недодержанням вимог відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин, викладені в Акті перевірки висновки про відсутність у позивача об'єктів, які підпадають під визначення об'єкта оподаткування та визнання даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період, недійсними, не відповідають вимогам статей 115, 216 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-ХІУ зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з обставин справи, Акт перевірки не містить жодного посилання на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм. Лише зазначається без відповідних доказів про те, що діяльність КП ДОР «Аульський водовід» спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток та несплати відповідних сум податків.

На підтвердження реальності операцій за відносинами позивача з КП «Альянс» судом досліджено договір № 547 на розробку робочого проекту: «Реконструкція насосної станції другого підняття комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» з впровадженням енергозберігаючих технологій».

За умовами даного договору згідно пункту 1.1 КП ДОР «Аульський водовід» як замовник доручає, а КП «Альянс» як підрядник зобов'язується виконати роботи по розробці робочого проекту: «Реконструкція насосної станції другого підняття комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» з впровадженням енергозберігаючих технологій».

Згідно п.2.1, п.2.2 вказаного договору загальна вартість робіт, згідно з протоколом - згодою договірної ціни - Додаток №1, кошторисною документацією - Додаток № 2 і технічним завданням на розробку робочого проекту - Додаток № 3 до договору, які є його невід'ємною частиною, складає 150 299,89 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25049,98 грн. Також, передбачено здійснення оплати шляхом внесення авансового платежу у розмірі 50 000 грн. з ПДВ на протязі 10-ти робочих днів з моменту підписання договору, по мірі виконання робіт - наступні 100 299,89 грн. з ПДВ на протязі 2-х місяців з моменту отримання авансового платежу.

За фактом виконання умов вищезазначеного договору, між позивачем та КП «Альянс» було складено акт №1 здачі-приймання науково-технічної документації (проектних, дослідницьких та інших робіт і послуг) за січень 2012р. про те, що науково-технічна продукція - проектні роботи задовольняють умовам договору № 547 від 02.05.2011р., при цьому, у вказаному акті зазначений короткий опис робіт: «Реконструкції насосної станції другого підняття з провадженням енергозберігаючих технологій».

Також, КП «Альянс» була виписана податкова накладна від 31.01.2012р. № 162 на підставі договору від 02.05.2011р. № 547 на загальну суму 100 299, 89 грн.

Досліджені в судовому засіданні вказані вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірних висновків податкового органу, що правочини з контрагентами не набули реального настання правових наслідків.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202340 від 17.08.2012 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000202340 від 17.08.2012 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» судові витрати у розмірі 394,54 грн. (триста дев'яності чотири грн. 54 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2012 року

Суддя В.В. Степаненко