Постанова № 27664887, 01.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/4669/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Закутько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», м. Донецьк

до 1) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, 2) Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, 3) Головного управління державного казначейства України у Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення відсотків у розмірі 139932 грн. 71 коп.

за участю прокуратури Донецької області

за участю представників:

від позивача: Рабасса-Скрябіної Н.В. - за дов. від 01.08.2011р.

від першого відповідача: Панкова К.М. - за дов. від 15.06.2011р.

Чирикіної Н.В. - за дов. від 09.06.2011р.

від другого відповідача: Бондар О.Л. - за дов. від 28.01.2011р.

від третього відповідача: не з'явився

прокурора: Вартанової О.М. - за посвід. № 2970

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2007 року Корпорацією «Індустріальна спілка Донбасу» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності по несвоєчасному відшкодуванню суми податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за грудень 2004 року, січень, лютий, березень, травень 2005 року, та стягнення з Державного бюджету України відсотків у розмірі 480927 грн. 12 коп.

Постановою господарського суду Донецької області від 9 серпня 2007 року позов був частково задоволений, внаслідок чого було стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача відсотки на суму бюджетної заборгованості у розмірі 461272 грн. 72 коп. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року постанова господарського суду Донецької області від 9 серпня 2007 року була залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2011 року постанова господарського суду Донецької області від 9 серпня 2007 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2007 року були скасовані, справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Письмовою заявою від 21 квітня 2011 року позивач змінив позовні вимоги з урахуванням мотивів, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України, зменшив позовні вимоги, внаслідок чого просив суд визнати протиправною бездіяльність по несвоєчасному відшкодуванню сум експортного податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за лютий, березень 2005 року та по несвоєчасному відшкодуванню сум внутрішнього податку на додану вартість за деклараціями за грудень 2004 року, січень, травень 2005 року, та стягнути з Державного бюджету України відсотки у розмірі 139932 грн. 71 коп., нараховані на бюджетну заборгованість.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість», факт наявності несвоєчасного відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, а також право на отримання відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість, яке було визначене законодавством до 28 липня 2005 року.

Перший відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пропущення позивачем строку звернення із позовною заявою до суду, а також відсутність права у позивача на отримання відсотків з 28 липня 2005 року. Другий відповідач та прокурор підтримують правову позицію першого відповідача.

Третій відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань. Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів за відсутності суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, першого, другого відповідача, прокурора, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 24068988, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 07279863, перебувала на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, з 1 січня 2006 року перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.

Як платник податку на додану вартість, позивач подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 року, січень, лютий, березень, травень 2005 року, якими задекларував суми бюджетного відшкодування: грудень 2004 року у розмірі 25357045 грн., січень 2005 року у розмірі 2951334 грн., лютий 2005 року у розмірі 41727058 грн., березень 2005 року у розмірі 41606575 грн., травень 2005 року у розмірі 24522594 грн.

22 грудня 2006 року позивачу було відшкодовано суму податку на додану вартість по деклараціям за лютий 2005 року у розмірі 2528019 грн., за березень 2005 року у розмірі 22044 грн., за грудень 2004 року у розмірі 3147975 грн. 88 коп., за січень 2005 року у розмірі 66030 грн., за травень 2005 року у розмірі 1265399 грн.

Позивач, з урахуванням зменшення позовних вимог відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України, розрахував відсотки, які нараховані за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, виходячи з рівня 120% від облікової ставки Національного банку України у загальному розмірі 139923 грн. 71 коп., в тому числі за лютий 2005 року у розмірі 73431 грн. 87 коп. за період з 21 квітня 2004 року по 27 липня 2005 року, за березень 2005 року у розмірі 444 грн. 30 коп. за період з 21 травня 2005 року по 27 липня 2005 року, за грудень 2004 року у розмірі 63448 грн. 08 коп. за період з 21 січня 2005 року по 27 липня 2005 року, за січень 2005 року у розмірі 724 грн. 14 коп. за період з 21 червня 2005 року по 27 липня 2005 року, за травень 2005 року у розмірі 1875 грн. 32 коп. за період з 22 липня 2005 року по 27 липня 2005 року. Розрахунок відсотків також був здійснений першим відповідачем, розмір відсотків співпадає з розміром відсотків, розрахованих позивачем, внаслідок чого даний розмір не є спірним між сторонами.

До 1 червня 2005 року згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Законом України від 25 березня 2005 року № 2505-ІV з підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 було виключено норми, що передбачали нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та було встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку в податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Пункт 7.7 статті 7 Закону № 168, в редакції Закону від 25 березня 2005 року № 2505, було доповнено підпунктом 7.7.8, згідно з яким сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зазначена пеня самостійно розраховується та сплачується органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку.

Відповідно до пункту 13 «Перехідні положення» розділу 2 Закону України від 25 березня 2005 року № 2505 пункт 7.7 Закону № 168 набирав чинності з 1 червня 2005 року, крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який мав набрати чинності з 1 січня 2006 року. До цієї дати слід було застосовувати процедуру узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування, яка діяла до набрання чинності Законом № 2505, з урахуванням того, що таке бюджетне відшкодування надавалося протягом 30 календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками якого виникало право на таке отримання згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» від 7 липня 2005 року № 2771- ІV, який набрав чинності з 28 липня 2005 року, редакцію підпункту 7.7.8 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168 було змінено і цим підпунктом передбачено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Тобто з 28 липня 2005 року Закон № 168 перестав містити норми, що надавали право платникам податку на нарахування процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.

Стосовно доводів першого відповідача на пропущення позивачем процесуального строку звернення із позовом до суду та на відсутність права у позивача на подання позову про стягнення з бюджету нарахованих відсотків після 28 липня 2005 року суд зазначає наступне.

Позивач із позовом звернувся 27 квітня 2007 року. Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, в редакції, яка була чинною на час звернення позивача із позовом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 3 зазначеної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як було зазначено судом вище, відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 (який підлягав застосуванню до 28 липня 2005 року) на суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Як було встановлено судом, позивачу 22 грудня 2006 року було відшкодовано суму податку на додану вартість по деклараціям за грудень 2004 року, січень, лютий, березень, травень 2005 року. Таким чином, до 22 грудня 2006 року, тобто дня погашення заборгованості, у позивача не було можливості розрахувати проценти з моменту виникнення заборгованості до моменту її погашення. Таким чином, річний строк для звернення із позовом до суду, який починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, позивачем не пропущений, оскільки право на стягнення процентів виникло у позивача, починаючи з 22 грудня 2006 року. Суд також зазначає, що позивачем розраховані відсотки за період з 21 квітня 2005 року по 27 липня 2005 року, тобто за період дії норм Закону № 168, що передбачали нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості. Отже, втрата чинності з 28 липня 2005 року нормами Закону № 168, що передбачали нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості, не позбавляє автоматично платника податків (позивача) на нарахування процентів за період дії таких норм Закону та відповідно звернення із позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з Державного бюджету України відсотків у розмірі 139932 грн. 71 коп., нарахованих на бюджетну заборгованість.

Стосовно позовної вимоги позивача про визнати протиправною бездіяльності по несвоєчасному відшкодуванню сум експортного податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за лютий, березень 2005 року та по несвоєчасному відшкодуванню сум внутрішнього податку на додану вартість за деклараціями за грудень 2004 року, січень, травень 2005 року суд зазначає, що право на судовий захист у спірних правовідносинах позивачем реалізоване та відповідно порушене право позивача поновлене судом шляхом стягнення з Державного бюджету України відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість. Таким чином, в цій частині позовних вимог позивача суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

Стосовно судового збору суд зазначає, що 31 жовтня 2007 року господарським судом Донецької області був виданий виконавчий лист про повернення судового збору у розмірі 1630 грн. 53 коп. позивачу, який, згідно з поясненнями представника позивача, був виконаний органом державного казначейства. Судовий збір позивачем при новому розгляді справи сплачений не був, внаслідок чого не присуджується позивача повторно.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності по несвоєчасному відшкодуванню сум експортного податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за лютий, березень 2005 року та по несвоєчасному відшкодуванню сум внутрішнього податку на додану вартість за деклараціями за грудень 2004 року, січень, травень 2005 року, та стягнення з Державного бюджету України відсотків у розмірі 139932 грн. 71 коп., нарахованих на бюджетну заборгованість, задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України (рахунок 31114029700002, отримувач - ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23977045) на користь Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» (83050 м. Донецьк, вул. Щорса,48, рахунок № 26001014300 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, ЄДРПОУ 24068988) відсотки у розмірі 139932 грн. 71 коп., нараховані на бюджетну заборгованість.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 серпня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 5 серпня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.