Ухвала суду № 27654632, 20.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р.Справа № 2а-5202/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Коцури Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквахім" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі № 2а-5202/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквахім"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквахім", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001121530 від 27.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі №2а-5202/12/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі №2а-5202/12/2070 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції від 06.08.2012р. по справі №2а-5202/12/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її касування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін, колегія суддів встановила, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквахім" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 01.08.2008 року про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на обліку в Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

29.02.2012 року працівником Основ'янської МДПІ м. Харкові було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Аквахім" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" за період з 01.07.11 по 31.07.11 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.03.12 за №394/18-011/35974638, в якому зазначено на порушення позивачем п. 201.10, п.201.11 ст 201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ст..5. Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 30.06.2005 №702/10982 із змінами та доповненнями, внаслідок чого по податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс"на загальну суму 1833,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення за №0001121530 від 27.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем 1833, 33 грн., за штрафними санкціями 458,25 грн., а загалом на 2291, 58 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Аквахім"(замовник) та ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс"(виконавець) укладено договір №23/2011 про надання юридичних послуг від 01.07.2011 року за умовами якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується надавати юридичні послуги та консультації на умовах цього договору (далі Послуги). Замовник зобов'язується оплатити ці послуга на умовах, вказаних в цьому договорі та доповненнях до нього.

Сторонами підписано протокол узгодження ціни за договором №23/2011 від 01.07.2011 року відповідно до якого за липень 2011 року розмір договірної ціни за юридичні послуги, які надаватимуться за Договором № 23/2011 від 01.07.2011 року про надання юридичних послуг, становить 10998,00 (Десять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 коп.), в т.ч.ПДВ 20% -1833,00 грн.

01.07.2011 року сторонами підписано акт приймання передачі наданих послуг до договору №23/2011 від 01.07.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що протокол узгодження ціни за договором № 23/2011 не може бути визнаний таким, що відповідає визначенню первинного документу, оскільки не містить даних про розрахункові показники вартості послуг, їх вид, якість та порядок і строки виконання.Крім того, з акту приймання-передачі послуг, також вбачається, що він не містить зазначення конкретних видів послуг, їх вартісних та кількісних показників.

ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс"на адресу ТОВ "Аквахім" виписано податкову накладну №1 від 01.07.2011 року, в свою чергу ТОВ "Аквахім" здійснило сплату за договором, що підтверджується платіжним доручення № 27.

Колегія суддів зазначає, що а ні в суді першої інстанції , а ні в суді апеляційної інстанції позивачем не надано належних доказів надання його контрагентом послуг по сприянню укладенню угод (наданню фактичних послуг) від імені позивача та за його рахунок, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів та витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, то вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Позивач не обґрунтував наявність розумних економічних, або інших причин укладення із ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" договорів надання послуг.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, максимілізацію доходів або мінімізацію витрат позивача у зв'язку з отриманням послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть підтверджувати право платника на їх формування.

При цьому, колегією суддів не приймаються, як належні докази фактично наданих послуг згідно з договором № 23/2011, копії договорів (а.с.53-62), оскільки з акту приймання -передачі наданих послуг до договору №23/2011 від 01.07.2011 року вбачається що виконавцем в рамках вищенаведеного договору виконано, а Замовником прийнято такі послуги:

- надання аналітичного та юридичного, висновку відносно Податкового кодексу України;

- надання юридичної консультації щодо змін у системі оподаткування з врахуванням вимог Податкового кодексу Украйни;

- надання юридичної консультації щодо порядку проведення перевірок податковими органами України з врахуванням вимог Податкового кодексу України;

- здійснення правової експертизи наданих Замовником документів та надання відповідних висновків;

- надання Замовнику чинних нормативно-правових актів та інструктивних документів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, органів місцевого самоврядування, та інших органів законодавчої та виконавчої влади.

Наданих послуг зі складання та супроводження договорів акт приймання -передачі наданих послуг не містить, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що такі послуги контрагентом позивачу фактично не надавались.

Пунктом 198.1. ст.. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в наявних матеріалах справи відсутні належні докази фактичного виконання умов договору№23/2011 про надання юридичних послуг від 01.07.2011 року відповідно до складеного акту приймання передачі наданих послуг.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 27 березня 2012 р. за № 0001121530 відповідає ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквахім" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012р. по справі № 2а-5202/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2012 р.