Ухвала суду № 27653987, 14.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7556/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енран»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Енран»до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Енран»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р»№ 168 та № 169 від 22.09.2010 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ПрАТ «Енран»подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.09.2010 Київською регіональною митницею прийнято податкове повідомлення форми „Р" № 168, яким згідно з п.п. „б" п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", абз. 10 ст.267 Митного кодексу України позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 200 353,02 грн., в тому числі 133 568,68 грн. мита та 66 784,34 грн. штрафних санкцій.

22.09.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення форми „Р" № 169, яким згідно з п.п. „б" п.п. 4.2.2. ст. 4, п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", абз. 10 ст.267 Митного кодексу України, вимог Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у загальній сумі 841 479,66 грн., в тому числі 560 986,44 грн. мита та 280 493,22 грн. штрафних санкцій.

Спірні податкові повідомлення форми „Р" прийняті на підставі Акта № 12/10/100000000/01198760 від 08.07.10 р. перевірки дотримання ЗАТ „Енран" (код ЄДРПОУ 01198760) законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів за вантажними митними деклараціями № 100000005/8/210220 від 31.01.08, № 100000005/8/210222 від 31.01.08, № 100000005/8/203187 від 29.02.08, № 100000005/8/206102 від 15.04.08, № 100000005/8/209305 від 04.06.08, № 100000005/8/211705 від 08.07.08, № 100000005/8/214548 від 14.08.08, № 100000005/8/218802 від 10.10.08, № 100000005/8/725487 від 07.11.08, № 100000005/8/728341 від 19.12.08 та № 100000005/8/728748 від 30.12.08 та товаросупровідними документами до них. В акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст.81 та абз.10 ст. 267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів, а також вимог Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, внаслідок заниження митної вартості товарів.

Висновки акта мотивовані виявленням розбіжностей за результатами співставлення відомостей, заявлених позивачем при митному оформленні до митних органів України, з даними, отриманими від митних органів Португалії.

З матеріалів справи вбачається, що 09.06.05 р. між фірмою „Wealthy Universal Company Limited", Гонконг (Продавець) та ПАТ „Енран" (Покупець) укладено контракт № W-05 на загальну суму 5 млн. доларів США; 14.05.08 р. між фірмою „Keyfair Limited", Гонконг (Продавець) та ПАТ „Енран" (Покупець) укладено контракт № KF-08 на загальну суму 10 млн. доларів США або 6462871 євро. Вказані контракти укладено на придбання комплектуючих виробів, матеріалів та механізмів для виробництва меблів, вікон, дверей, будівництва та ремонту приміщень, товарів народного споживання (п.п. 1.1. контрактів). Ціни на товар, його кількість та повна вартість кожної поставки вказуються у специфікаціях та рахунках, що додаються до контрактів та є їх невід'ємною частиною (п.п. 2.1. контрактів). Платежі за контрактом № W-05 можуть провадитися переказами на рахунок Продавця в євро за крос-курсом НБУ на день митної очистки товару (п.п. 5.2.). Платежі за контрактом № KF-08 можуть провадитися переказами на рахунок Продавця як в доларах США, так і в євро за крос-курсом НБУ на день поставлення товару під митний контроль на митниці Покупця, або на день платежу у разі передплати (п.п. 5.2.).

За цими контрактами, відповідно до ВМД № 100000005/8/210220 від 31.01.08, № 100000005/8/210222 від 31.01.08, № 100000005/8/203187 від 29.02.08, № 100000005/8/206102 від 15.04.08, № 100000005/8/209305 від 04.06.08, № 100000005/8/211705 від 08.07.08, № 100000005/8/214548 від 14.08.08, № 100000005/8/218802 від 10.10.08, № 100000005/8/725487 від 07.11.08, № 100000005/8/728341 від 19.12.08 та № 100000005/8/728748 від 30.12.08 позивач придбав товари на суму 2 513 233, 52 грн., зокрема: „Пробкові плитки", „Пробкові рулони", „Пробкові пластини" виробництва фірми „Amorim Revestimentos, S.A.", Португалія.

Відповідно до Актів звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. між ПАТ „Енран" і фірмою „Wealthy Universal Company Limited", Гонконг за договором № W-05; між ПАТ „Енран" і фірмою „Keyfair Limited", Гонконг за договором № KF-08, а також банківських виписок Покупець ПАТ „Енран" сплатив Продавцям - фірмам „Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited" повну вартість товарів, що визначені у специфікаціях та рахунках (комерційних інвойсах) до цих контрактів, за вказаними ВМД.

Засвідчені копії документів, що стосуються господарських операцій позивача з фірмами „Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited", надані позивачем до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що ним як Покупцем (імпортером) і декларантом при митному оформлені вартість придбаних та імпортованих товарів (пробкових матеріалів) визначалася згідно зі ст. 266 і 267 Митного кодексу України за цінами договору на підставі оригіналів таких договорів - зазначених контрактів, додатків до них та оригінальних інвойсів Продавців -фірм "Wealthy Universal Company Limited" та "Keyfair Limited". Згідно з визначеними в ВМД митними вартостями ПАТ „Енран" в повному обсязі нараховані та сплачені до бюджету мито та ПДВ, оприбутковані імпортовані товари в обліку підприємства, проведені грошові розрахунки з Продавцями. Ці факти перевірялися Відповідачем і ним не заперечуються.

Відповідач стверджує, що за результатами співставлення відомостей, зазначених у митних деклараціях та інших документах, що подавалися позивачем до митного оформлення (згідно з графою 42 ВМД „фактурна вартість/ціна товару"), з даними бухгалтерського обліку Позивача, з метою встановлення правильності оприбуткування імпортованих товарів згідно з договорами, прибутковими накладними, карткою рахунку 28 „Товари" (на день митного оформлення ВМД) розбіжностей не встановлено. Дані про повноту оприбуткування позивачем товарів, імпортованих за вказаними ВМД, наведено у додатку 1 до Акта перевірки. У додатку 2 до Акта перевірки наведено відомості стосовно перерахування позивачем за контрактами від 09.06.05 р. № W-05 та від 14.05.08 р. № KF-08 коштів в іноземній валюті на рахунки продавців за товари по вказаним ВМД.

Відповідач вказує, що підставою для проведення перевірки дотримання ПАТ „Енран" законодавства України з питань митної справи стала інформації, отримана від митних органів Португалії.

Додатком № 3 до акту перевірки є копія перекладу листа митних органів Португалії від 2009.07.08 на запит Державної митної служби України № 20/02382 від 17.05.2009. Згідно з інформацією, викладеною у даному листі „протягом 2008 року компанія „Amorim Revestimentos, S.A." подала 11 митних експортних декларацій на адресу української компанії Closed Joint Stock Company Enran", а також „інвойси, про які йдеться у 44 графі вищезгаданих декларацій, були видані на адресу компанії з Панами Wells Group Inc

На підставі відомостей про вартість товарів у документах, що були надіслані митними органами Португалії, з урахуванням відомостей про умови поставки, відповідач дійшов висновку, що митна вартість товарів складає: за ВМД № 100000005/8/210220 від 31.01.08 - 477150,91 грн.; за ВМД № 100000005/8/210222 від 31.01.08 -516629,48 грн.; за ВМД № 100000005/8/203187 від 29.02.08 -383703,35 грн.; за ВМД № 100000005/8/206102 від 15.04.08 -519674,06 грн.; за ВМД № 100000005/8/209305 від 04.06.08 -317423,00 грн.; за ВМД № 100000005/8/211705 від 08.07.08 -548530,47 грн.; за ВМД № 100000005/8/214548 від 14.08.08 -398894,22 грн.; за ВМД № 100000005/8/218802 від 10.10.08 -373785,48 грн.; за ВМД № 100000005/8/725487 від 07.11.08 -498028,73 грн.; за ВМД № 100000005/8/728341 від 19.12.08 -684808,24 грн.; за ВМД № 100000005/8/728748 від 30.12.08 -608157,16 грн.

Відповідач обґрунтовує такі визначені ним митні вартості виявленням розбіжностей, зокрема, у фактурних вартостях та умовах поставки при співставленні відомостей, заявлених ПАТ „Енран" при митному оформленні, з даними, отриманими від митних органів Португалії - з копій 11 експортних декларацій та інвойсів, що були видані на адресу компанії з Панами Wells Group Inc (додаток № 4 до акта перевірки).

Відповідач вважає, що з отриманих від митних органів Португалії декларацій та інвойсів вбачається, що експортером та продавцем товарів виступає фірма „Amorim Revestimentos, S.A.", що на думку відповідача підтверджується тим, що в інвойсах до ВДМ, наданих при митному оформленні до митних органів України, ця саме фірма також виступає відправником (експортером).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття Київською регіональною митницею податкових повідомлень форми «Р»№ 168 та № 169 від 22.09.2010 р., з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що у 2008 р. ЗАТ „Енран" придбав 11 товарних партій пробкових матеріалів. Товаровідправником як виробником цих партій є Amorim Revestimentos S.A., Португалія.

Відповідно до Листа митних органів Португалії від 07.08.2009 р., у деклараціях, що подала компанія „Amorim Revestimentos, S.A." як вантажовідправник, кінцевим отримувачем товару зазначено позивача. Вказане не є належним та допустимим доказом того, що компанія „Amorim Revestimentos, S.A." здійснює продаж товару саме позивачеві. Навпаки, цим самим листом митні органи Португалії уточнюють, що інвойси, зазначені у цих деклараціях, видані на ім'я компанії Wells Group Inc, Панама.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Позивач як покупець (імпортер) і декларант при митному оформлені визначив митну вартість придбаних та імпортованих товарних партій (пробкових матеріалів) згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 і ст. 267 Митного кодексу України за ціною договору на підставі укладених між ним та фірмами-продавцями Wealthy Universal Company Ltd. та Keyfair Ltd. контрактів, додатків до них та оригінальних інвойсів продавців за цими контрактами, що містять дані для визначення митної вартості позивачем.

Відповідно до частин 3, 4, 5 Митного кодексу України - митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Частина 2 ст. 88 Митного кодексу України передбачає, що декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Відповідач зазначив, посилаючись на пункти 1, 3 ,5 ч.5 ст.267 Митного кодексу України про пов'язаність позивача зі своїми контрагентами за контрактами від 09.06.05 р. № W-05 та від 14.05.08 р. № KF-08, посилаючись на те, що Дьяченко Ю.Є. - представник за дорученням компаній „Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited" одночасно працює в ПрАТ „Енран".

Пов'язаність покупця і продавця може вплинути згідно з п. 4 ч. 4 ст.267 Митного кодексу України на метод визначення митної вартості.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою тільки в разі, якщо:

1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного;

2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством;

3) вони є роботодавцем і найманим працівником;

4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого;

6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою;

7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу;

8) вони є членами однієї сім'ї (п. 4 ч. 4 ст.267 Митного кодексу України).

Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один з критеріїв частини п'ятої цієї статті.

Враховуючи вищевказане судом першої інстанції вірно встановлено, що основна ідея у «пов'язаності»полягає у з'ясуванні відсутності у контрагентів впливу (прямого чи опосередкованого) один на одного в частині господарської діяльності, зокрема у договірних відносинах, з метою встановлення незалежного формування ціни контракту для об'єктивного (згідно наявних ринкових відносин і цін) визначення митних (інших обов'язкових) платежів за першим методом (ціни договору).

Дьяченко Юрій є посадовою особою позивача, оскільки у відповідності до наказу № 24 від 3 лютого 2003 року займає посаду начальника відділу зовнішньоекономічної діяльності. Згідно посадової інструкції начальника відділу зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ «Енран»(затверджено Головою правління ЗАТ «Енран»17 жовтня 2002 року) керівник відділу зовнішньоекономічної діяльності підпорядкований Голові правління (п.1). Поряд з цим до функціональних обов'язків керівника зазначеного відділу віднесено, зокрема, виконання додаткових розпоряджень керівництва в рамках повноважень, при цьому останні фактично пов'язані з виконанням планів закупок-продажу за напрямом «Імпорт/експорт»(п.2, 4).

В той же час Дьяченко Юрій згідно довіреностей є повіреним (представником) компаній „Wealthy Universal Company Limited" (довіреність від 16 березня 2005 року) та „Keyfair Limited" (довіреність від 4 березня 2008 року).

З вказаних довіреностей вбачається, що Дьяченко Юрій наділений усіма повноваженнями щодо здійснення господарської діяльності від імені довірителів шляхом укладання угод, підписання документів, які є необхідними і доцільними для виконання перших. Жодних обмежень з приводу вчинення Дьяченком Юрієм юридично значимий дій у господарській діяльності від імені компаній „Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited" вказані вище довіреності не мають, як і не мають жодних вимог щодо погоджень довірителів на вчинення таких або інших дій повіреним. А отже, з огляду на вказане, суд дійшов висновку, що повірений Дьяченко Юрій уповноважений діяти на свій власний розсуд у всіх питаннях господарської діяльності компаній „Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги МК України щодо питання «пов'язаності»позивача у відносинах з контрагентами „Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited" наявні та не були враховані при проведені первинних митних процедур, оскільки Дьяченко Юрій вільно та фактично на свій розсуд на підставі вказаних вище довіреностей представляє інтереси, вчиняє дії від імені нерезидентів „Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited" (фактично уклав контракти від імені нерезидентів №w-05 від 09 червня 2008 року та № KF-08 від 14 травня 2008 року) та одночасно є підпорядкованою і контрольованою особою позивача. При цьому суд не вважає необхідним дотриманням як виключної умови зайняття Дьяченком Юрієм будь-якої посади в тому числі керівника підприємства нерезидентів.

Адже посада керівника, згідно ідеї відповідної норми МК України, за своїм змістом обумовлює не лише наявність саме трудових відносин безпосередньо, а й тих відносин (форма яких в даному випадку не є суттєвою та значимою, тобто: чи представник перебуває у трудових відносинах чи ні, чи діє як повірений або іншим чином) за наслідком яких, відповідна особа, яка діє від імені контрагента, вчиняє саме юридично значимі дії у господарській діяльності такого контрагента.

Позивач через службове (трудове) підпорядкування Дьяченка Юрія, який одночасно є повіреним та має право безумовного (без жодних обмежень) вчинення на свій фактично суб'єктивний розсуд юридично значимих дій у господарській діяльності довірителів-нерезидентів здійснює вплив та контроль за своїми контрагентами-нерезидентами, який визначений п.4. ч.4. ст. 267 МК України.

Жодних відносин і переговорів з приводу своїх функцій та статусу повіреного нерезидентами (їх представниками) („Wealthy Universal Company Limited" та „Keyfair Limited") Дьяченко Ю. не мав, про вказані обставини і свої обов'язки як повіреного був повідомлений Козицьким Є.Ю., оригінал довіреності і печатку отримав від Голови Правління ПрАТ «Енран».

Повірений Дьяченко Ю., представляючи інтереси нерезидентів, діяв за підпорядкуванням Голові правління позивача - Є.Ю. Козицького, оскільки виключно останній здійснив інструктаж та забезпечення печаткою і довіреністю повіреного. При чому жодних обставин уповноваження на вчинення таких дій Козицьким Є.Ю. від імені нерезидентів судом не встановлено, а позивачем не доведено. Хоча за звичаями ділового обороту такі дії не можуть бути вчиненні без наявності на те юридичних підстав (наприклад видачі довіреності, або укладення договору доручення).

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття Київською регіональною митницею податкових повідомлень форми «Р»№ 168 та № 169 від 22.09.2010 р., оскільки позивачем порушено ст. 81 та абз.10 ст. 267 Митного кодексу України при декларуванні та визначенні митної вартості імпортованих товарів за вантажними митними деклараціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енран»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.