Ухвала суду № 27653985, 14.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9591/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2012 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 13.03.2012 р. № 0000021750.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Подільському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 71/23-304/03149949 від 06.02.2012 р. про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», згідно висновків якого встановлено порушення п.п 4.2.1 п.п. 4.2.9 п. 4.2. п.п.8.1.1. п.п.8.1.2. п.8.1 ст. 8 п.19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»зі змінами та доповненнями та п. 164.2.17., п. 164.2.18, ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, податковим органом встановлено що з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру від 13.09.2010 р. №1 видані грошові кошти в іноземній валюті (євро) на суму 1 500, 00 євро працівнику підприємства ОСОБА_3 для поїздки до Швейцарії, Австрії. Згідно з курсом гривні, встановленої Національним банком України, станом на 20.09.2010 р. 1 500, 00 євро становить 15 513,71 грн. Запрошення приймаючих сторін та інші документи щодо мети відвідування, на момент перевірки, відсутні. Витрачені кошти у сумі 4791,15грн. були оподатковані податком на доходи фізичних осіб та своєчасно сплачені до бюджету в розмірі 845,50 грн. Кошти в розмірі 10 722,56 грн. податком на доходи фізичних осіб не оподатковувались.

Також висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що платіжним дорученням від 17.01.2011 р. №28 перераховані грошові кошти на особисту картку працівника підприємства ОСОБА_3 у сумі 20 000 грн. для поїздки до м. Цюріх (Швейцарія) (авансовий звіт від 21.01.2011 р. №3). Прибутковим касовим ордером від 24.01.2011 р. № 5 був внесений залишок у сумі 18456,55 грн. Запрошення приймаючих сторін та інші документи щодо мети відвідування, на момент перевірки відсутні. Витрачені кошти під час відрядження у сумі 1 543, 45 грн. податком на доходи фізичних осіб не оподатковувались.

Відповідач зробив висновок, що кошти на загальну суму 1 839, 90 грн., в тому числі, за 2010 рік -1 608,38 грн., за 2011 рік - 231,52 грн. підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021750 від 13.03.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 242, 99 грн., в тому числі, за основним платежем -1 839, 90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 403, 09 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ЗАТ «Київський суднобудівельний - судноремонтний завод»оскаржив його в порядку адміністративного судочинства.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 25.05.2012 р. № 3085/10/12-314 про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 13.03.2012 р. № 0000021750 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням рішенням та рішенням ДПС у м. Києві позивач подав до ДПС України повторну скаргу.

Рішенням від 27.06.2012 р. № 11560/6/10-2315 Державна податкова служба України податкове повідомлення-рішення № 0000021750 від 13.03.2012 р. та рішення Державної податкової служби у м. Києві від 25.05.2012 р. № 3085/10/12-314 про результати розгляду первинної скарги залишила без змін, а скаргу голови правління ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»- без задоволення.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Подільському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012 р. № 0000021750, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпункту 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт (з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пункту 170.9 статті 170 цього Податкового кодексу України) не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Пунктом 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та пунктом 170.9 статті 170 Податкового кодексу України визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Зі змісту зазначених положень вбачається, що кошти, отримані працівником на відрядження або під звіт не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу та не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Якщо ж кошти, отримані на відрядження або під звіт не були повернуті у встановлений строк або були надмірно витрачені, то вони підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Суми витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу та не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, розраховуються також згідно з Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658.

Згідно п. 5 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Пунктом 15 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон передбачено, що підтвердженими документами, які засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку.

У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи).

Разом із звітом подаються документи (в оригіналі), що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).

Таким чином, за умови наявності належним чином оформлених звітів про використання коштів у відрядженні та документів, що засвідчують вартість понесених витрат на проїзд, кошти, відшкодовані працівнику на купівлю проїзних документів, виключаються з об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Працівник підприємства ОСОБА_3 перебував у відрядженні в Швейцарії, Австрії згідно наказу №23/в від 13.09.2012 р., термін відрядження з 14.09.2010 р. по 20.09.2010 р. Кошти на відрядження отримані ОСОБА_3 згідно видатковим касовим ордерам №1012 від 21.10.2009 р. на суму 15 513,71 грн. По завершенні відрядження ОСОБА_3 складено авансовий звіт за касовим ордером № 2 від 22.09.2010 р. про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт на суму витрачених коштів.

Згідно наказу №1/в від 17.01.2011 р ОСОБА_3 перебував у відрядженні у Швейцарії, Австрії., термін відрядження з 18.01.2011 р. по 21.01.2011 р. Кошти на відрядження ОСОБА_3 перераховані на особисту картку працівника платіжним дорученням від 17.01.2011 р. № 28 на суму 20 000,00 грн. По завершенні відрядження ОСОБА_3 складено звіт за касовим ордером №5 від 24.01.2011 р. про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт на суму витрачених коштів.

В матеріалах справи містяться документи, що засвідчують вартість понесених витрат на проїзд, а саме ОСОБА_3 придбано проїзні квитки.

Вказані відрядження до Швейцарії, Австрії були здійсненні з метою вивчення ринку суднобудування та участі у переговорах по розміщенню на підприємстві замовлень на будівництво суден типу «Ріка - море», що позивачем використовується у своїй господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що понесені ЗАТ «Київський суднобудівельний-судноремонтний завод»витрати по відшкодуванню вартості проїзних квитків працівнику, який перебував у відрядженні на підставі звітів про використання коштів, наданих на відрядження не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, що вказує на помилковість висновків про порушення позивачем вимог п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2. п. 8.1 статті 8, п. 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 164.2.17, п.п. 164.2.18 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Подільському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 13.03.2012 р. № 0000021750.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -15.11.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.