Рішення № 27653933, 19.11.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/19381/12

Проовадження № 2/2601/5095/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.11.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2961 614,54 грн. заборгованості за договорами позики, посилаючись на те, що 23.07.2008 р. між сторонами у справі був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв грошові кошти в сумі 70 000 доларів США, що на момент передачі за курсом НБУ (4,6 грн.) було еквівалентом 322 000 грн. зі строком повернення до 30.12.2008 р. 26.08.2009 р. між сторонами у справі був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 отримав у борг 110 000 доларів США, що на момент передачі за курсом НБУ (7,96 грн.) було еквівалентом 875 600 грн. За умовами договору позики від 26.08.2009 р. передбачено нарахування 3-х процентів від суми позики за місяць. Таким чином, окрім суми основної заборгованості за договором позики від 26.08.2009 р. ОСОБА_2 повинен сплатити три проценти від суми позики в місяць за весь період користування грошима, тобто 39600 доларів США, що становить еквівалент 312 444 грн. Оскільки свої обов'язки за договором позики, оформленого у вигляді розписки від 23.07.2008 р. ОСОБА_2 не виконав, то станом на 31.08.2010 р. утворилася заборгованість у розмірі 70 000 доларів США, що на момент пред'явлення вимоги за курсом НБУ (7,89 грн.) є еквівалентом 552 300 грн. Станом на 31.08.2010 р. сукупний індекс інфляції становить 1,12534, а отже розмір інфляційного збільшення суми основного боргу становить 69 225,28 грн. Також ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, тобто 27 645,26 грн.

29.11.2010 р. представник позивача звернувся у суд із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 1 264 835 грн. заборгованості за договором позики, оформленого у вигляді розписки від 26.08.2009 р., а також стягнути 682 351,05 грн. заборгованості за договором позики, оформленого у вигляді розписки від 23.07.2008 р. (а.с. 15)

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом, тане забезпечив явку свого представника.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1046 ч. 1 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

23.07.2008 р. між сторонами у справі був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняв грошові кошти в сумі 70 000 доларів США, що на момент передачі за курсом НБУ (4,6 грн.) було еквівалентом 322 000 грн. зі строком повернення до 30.12.2008 р. (а.с. 6)

26.08.2009 р. між сторонами у справі також був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 отримав у борг 110 000 доларів США, що на момент передачі за курсом НБУ (7,96 грн.) було еквівалентом 875 600 грн. (а.с. 7)

Факти передачі вказаних сум грошових коштів в борг та відповідно укладення договорів позики підтверджується виданими відповідачем розписками.

22.09.2010 р. позивач направив на адресу відповідача телеграму, у якій повідомив відповідача про зобов'язання останнього повернути суму боргу в розмірі 110 000 доларів США із процентами, що зазначено у договорі позики, оформленої у вигляді розписки від 26.08.2009 р. (а.с. 8)

Станом на 29.11.2010 р. у відповідача перед позивачем, згідно умов договору позики від 26.08.2009 р. утворилася заборгованість в розмірі 110 000 доларів США, що на момент пред'явлення вимоги за курсом НБУ (7,93 грн.) є еквівалентом 872 300 грн.

За умовами договору позики від 26.08.2009 р. передбачено нарахування 3-х процентів від суми позики за місяць. Таким чином, окрім суми основної заборгованості за договором позики від 26.08.2009 р. ОСОБА_2 повинен сплатити три проценти від суми позики в місяць за весь період користування грошима, тобто 49 500 доларів США, що становить еквівалент 392 535 грн.

В порушення умов договорів відповідач грошей не повернув та ухиляється від виконання свого зобов'язання. Оскільки свої обов'язки за договором позики, оформленого у вигляді розписки від 23.07.2008 р. ОСОБА_2 не виконав, то станом на 29.11.2010 р. утворилася заборгованість у розмірі 70 000 доларів США, що на момент пред'явлення вимоги за курсом НБУ (7,93 грн.) є еквівалентом 555 100 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити суму боргу за договором позики від 23.07.2008 р. з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.01.2009 р. по 29.11.2010 р., що становить 31 846,01 грн.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а тому необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 26.08.2009 р. в розмірі 1 264 835 грн., що включає в себе суму основного боргу в розмірі 872 300 грн. та 392 535 грн., а також заборгованість за договором позики від 23.07.2008 р. у розмірі 586 946,01 грн., що включає в себе суму основного боргу в розмірі 555 100 грн. та три відсотки річних від простроченої суми боргу у розмірі 31 846,01 грн.

В задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних збитків суд вважає необхідним відмовити, оскільки згідно розписок відповідач брав у позивача у борг грошові кошти у доларах США, курс якого зріс.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 625 та 1046 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 30, 60. 212 та 213 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідент. номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 1 264 835 грн. заборгованості за договором позики, оформленого у вигляді розписки від 26.08.2009 р., 586 946,01 грн. заборгованості за договором позики, оформленого у вигляді розписки від 23.07.2008 р., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя