Ухвала суду № 27650681, 21.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7911/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Духно І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Ден»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2012 року ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002732290 від 29.05.2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 серпня 2012 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що правочини, здійснені між ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»та ПП «Альфа-Л», ТОВ «Супреммум»за період січень-серпень 2011 року є нікчемними у зв'язку з чим відповідачем було занижено суму податкового кредиту з податку на додану вартість (далі ПДВ).

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Альфа-Л», ТОВ «Супреммум»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки ДПІ складено акт № 381/22-90/36216951 від 11.05.2012 року (далі Акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення позивачем: підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, підпункту 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено ПДВ на суму 552 735 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002732290 від 29.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 598 254 грн., у тому числі 552 735 грн. -основний платіж, 45 519 грн. -штрафні санкції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем заперечення не підтверджені необхідними фактами і доказами, а оформлений відповідачем акт перевірки не є достатнім доказом для висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ і не спростовує достовірність задекларованих позивачем сум податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, між ПП «Альфа-Л»та ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»укладено договір поставки товару № 1 від 05.01.2011 року (а.с. 48-51). Згідно даного договору ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»отримано від ПП «Альфа-Л»товар -миючі засоби.

На виконання договору ПП «Альфа-Л»виписані видаткові накладні А-00000007 від 06.01.2011 року, А-00000044 від 24.01.2011 року, А-00000058 від 08.02. 2011 року, А-00000031 від 09.03. 2011 року та податкові накладні №7 від 06.01. 2011 року, №44 від 24.01. 2011 року, № 58 від 08.02. 2011 року, №31 від 09.03. 2011 року.

Крім того, між ТОВ «Супреммум»та ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»укладено договір поставки товару № 2/4-11 від 06.04.2011 року. Згідно даного договору ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»отримано від ТОВ «Супреммум» товар -миючі засоби.

На виконання договору ТОВ «Супреммум»виписані видаткові накладні №49 від 07.04. 2011 року, №10 від 04.05. 2011 року, №43 від 03.06. 2011 року, №117 від 17.06. 2011 року, №С-00000010 від 05.08. 2011 року, №С-00000021 від 19.08. 2011 року, №С-00000028 від 29.08. 2011 року та податкові накладні №49 від 07.04. 2011 року, №10 від 04.05. 2011 року, №43 від 03.06. 2011 року, №117 від 17.06. 2011 року, №10 від 05.08. 2011 року №21, від 19.08. 2011 року, №28 від 29.08. 2011 року.

Зобов'язання за договорами між ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»та ПП «Альфа-Л», ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»та ТОВ «Супреммум»виконано сторонами у повному обсязі.

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу,

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських опера цій пер винних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Згідно висновку Акта перевірки зміст допущених позивачем порушень полягає в без підставному включенні до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 552 735 грн., сплаченого на користь ПП «Альфа-Л», ТОВ «Супреммум»на підставі виписаних останніми податкових накладних у зв'язку з придбанням товарів за договорами поставки №1 від 05.01.2011 року та №2/4-11 від 06.04.2011 року. Оскільки вказані договори згідно з статтями 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України є нікчемними і право на податковий кредит на підставі податкових накладних, складених на їх виконання, не виникає.

Висновок про нікчемність договорів з ТОВ «Супреммум»та ПП «Альфа-Л»ґрунтується на підставі актів ДПІ у Печерському районі м. Києва №112/22-10/37101957 від 07.03.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Супреммум»за період з 01.05.2010 року по 31.12.2011 року та №108/22-8/30304256 від 07.03.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Альфа-Л»за період з 01.01.2009 року по 28.02.2012 року, в яких зазначено, що ТОВ «Супреммум»та ПП «Альфа-Л» не знаходяться за своїм місцезнаходженням, а в провадженні слідчого управління Державної податкової служби у м. Києві знаходиться кримінальна справа №50-6270, порушена 03.02.2012 року за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ «Супреммум»та ПП «Альфа-Л» з метою прикриття незаконної діяльності, за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Разом з цим судом першої інстанції встановлено, що в періоді, за який проводилася перевірка позивача, ПП «Альфа-Л»і ТОВ «Супреммум»в установленому законом порядку були зареєстрованими суб'єктами господарювання-юридичними особами; знаходилися на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва та були зареєстрованими платниками ПДВ, згідно з свідоцтв №100129057 від 17.07.2008 року та №100284592 від 20.05.2010 року відповідно.

Додатково на підтвердження здійснення господарських операцій з придбання товарів позивач надав копії банківських виписок про здійснення грошових платежів на користь ПП «Альфа-Л»та ТОВ «Супреммум»згідно укладених договорів, а також товарно-транспортних накладних на перевезення СПД ОСОБА_5 товарів від ТОВ «Супреммум»до ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»та товарних накладних до них (а.с. 197-210) і товарно-транспортних накладних на перевезення СПД ОСОБА_6 товарів від ПП «Альфа-Л»до ТОВ «Клінінгова компанія «Ден»(а.с. 211-214), а також копію укладеного між ПП «Альфа-Л»СПД ОСОБА_6 договору №56/10 від 01.12.2010 року транспортного експедирування (а.с. 193-195) та копію нотаріально завірених письмових пояснень ОСОБА_5 про перевезення вантажів від ТОВ «Супреммум» на користь позивача (а.с. 196).

Крім того, на підтвердження факту поставки, приймання на склад та зберігання придбаних у ПП «Альфа-Л»та ТОВ «Супреммум»товарів та подальшої реалізації, позивачем надана товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вказано пункти розвантаження. Тому доводи апелянта, що позивачем не було надано документів щодо транспортування, приймання на склад та зберігання придбаних у ПП «Альфа-Л»та ТОВ «Супреммум»товарів є необґрунтованими.

Отже, наведені доводи ДПІ не можуть свідчити про неправомірність та безпідставність формування позивачем податкового кредиту за наслідками взаємовідносин з його контрагентами.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі виписаних ПП «Альфа-Л» та ТОВ «Супреммум»податкових накладних, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.