Ухвала суду № 27647362, 01.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2090/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2012 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014411543 від 05.10.2011, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Державний ощадний банк України»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області ДПС про скасування податкового повідомлення рішення № 0014411543 від 05.10.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2012 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно винесене податкове повідомлення-рішення № 0014411543 від 05.10.2011, яким застосовано до ПАТ «Державний ощадний банк України»штраф у розмірі 170, 00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Державний ощадний банк України»(ідентифікаційний код 00032129) зареєстровано як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.12.1991, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г.

Згідно Довідки серії АА № 401656 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності товариства за КВЕД-2010 є інші види посередництва (64.19).

ПАТ «Державний ощадний банк України»є платником екологічного податку у розумінні ст. 240 ПК України.

Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 ПКУ, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Стаття 49 ПК України визначає порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Згідно п. 4 наказу ДПА України № 827 від 31.12.2008 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»податкова звітність до органів податкової служби надається (надсилається): на паперових носіях; на паперових носіях -поштовими відправленнями; на електронних носіях із доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях; засобами телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису -до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора.

На підтвердження своєчасного подання податкової декларації за І півріччя 2011 року з екологічного податку позивач посилається на направлення податкової декларації засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису -до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора, квитанції про що містяться в матеріалах справи.

Пунктом 4.13 Методичних рекомендацій визначений порядок та строки подання звітів засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного підпису -до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора.

Згідно квитанцій № 1-2, 06.05.2012 позивач подавав двічі звіт засобами телекомунікаційного зв'язку, при цьому, в результаті виявлених помилок податковим органом у прийнятті податкової декларації з екологічного податку відмовлено.

Відповідно до п. 4.13.8 Методичних рекомендацій, якщо платник податків отримав другу квитанцію, яка містить інформацію про неприйняття електронного звіту ЦОЕЗ, він повторно направляє електронний звіт, попередньо скоригувавши його за необхідності.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий платником податків до закінчення термінів подання відповідної звітності, визначених законодавством.

Пунктом 4.13.8 Методичних рекомендацій передбачено, факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП центром обробки електронних звітів, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Враховуючи те, що зі змісту квитанції № 2 вбачається, що звіт доставлено до районного рівня ДПА України 06.05.2011 в 14:04:13 та відмовлено у прийнятті податкової декларації з екологічного податку через виявлені помилки у звітному періоді, позивачем надано копію податкової декларації екологічного податку за І квартал 2011 року та копія супровідного листа № 13/3-06/799 від 16.05.2011, які направлені відповідачу засобами поштового зв'язку 21.05.2012, а отримані податковим органом 23.05.2011, а також враховуючи те, що граничний строк подання податкової декларації встановлений протягом 40 календарних днів, що припадає на 11.05.2011, направлення такої звітності поштою з повідомленням про вручення позивачем 21.05.2011, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування до ПАТ «Державний ощадний банк України»штрафної санкції в розмірі 170, 00 грн.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не прийняв до уваги та не застосував до спірних правовідносин пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, і який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Такі твердження позивача спростовуються наступним.

Відповідно до положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 1/99-рп від 09.02.1999, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Статтею 123 Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

До 06.08.2011, Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених платниками податків до 01.01.2011.

З 06.08.2011 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення»доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З дати набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 01.01.2011, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Водночас, як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України, що набули чинності з 06.08.2011, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про правомірність винесення відповідачем оспорюваного податкового повідомлення - рішення.

У період з 01.01.2011, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 06.08.2011 - до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, суд першої інстанції вірно застосовано норми Конституції України та Податкового кодексу України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 1/99-рп від 09.02.1999, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, визначається із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»-залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 06.11.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.