Ухвала суду № 27645913, 20.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р. Справа № 18043/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати нечинним рішення відповідача № 5 від 7 грудня 2009 року про наявність обставин, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків, яким до позивача було застосовано умовний адміністративний арешт активів.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача не було правових підстав, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для прийняття такого рішення, так як підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів ВАТ «Волиньгаз» став недопуск членів робочої групи до проведення комісійної перевірки позивача. Однак, вказана перевірка була призначена не у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», тобто не є документальною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено можливість застосування адміністративного арешту активів платника податків виключно з метою погашення його податкового боргу, якого у позивача не було.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №5 про наявність обставин, які є підставою для застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків від 7 грудня 2009 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що застосування до позивача арешту активів, в разі недопуску робочої групи до проведення комісійної перевірка та відсутності

_________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Плахтій Н.Б. ряд. ст. зв. № 8.1.3 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2а-19510/09/0370 справа № 18043/10/9104

податкового боргу, суперечить вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правові норми якого дають можливість податковому органу застосувати до платника податків адміністративний арешт активів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що згідно п.п.9.1.1, 9.1.2 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу і арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

З врахуванням вищевикладеного апелянт вважає, що рішення № 5 від 07.12.2009 року про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків ВАТ «Волиньгаз» прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначено поняття документальної перевірки платника податків, яка полягає у перевірці своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними та фізичними особами.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 3 грудня 2009 року працівниками ДПА у Волинській області, відділу контролю у сфері державної власності будівництва та послуг КРУ у Волинській області та сектору державного нагляду у сфері ЖКГ було складено акт № 117/23-5/03339459 про недопуск платника податків - ВАТ «Волиньгаз» до проведення комісійної перевірки, яка призначена наказом Голови ДПА України № 661 від 02.12.2009 року «Про організацію перевірок». Вказанний наказ був прийнятий на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 року №1241 «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ», яким зобов'язано Державну податкову адміністрацію разом з Головним контрольно-ревізійним управлінням, Державним комітетом фінансового моніторингу провести відповідно до законодавства перевірку відповідності використання у 2007-2009 роках коштів, що надходили на рахунки підприємств комунальної теплоенергетики, як плата за надання послуг населенню з централізованого опалення і постачання гарячої води та відкритих акціонерних товариств з газопостачання і газифікації за використаний природний газ, вимогам законодавства. За результатами перевірки необхідно було скласти таблиці із зазначенням обсягу і дати платежів, їх спрямування, зокрема в офшорні зони (у разі придбання матеріально-технічних ресурсів зазначається факт їх поставки, відповідність цін на такі ресурси цінам, що діяли на час їх придбання, випадки передоплати товарів і послуг, їх неодержання і неповернення сум такої передоплати; наявність позовів до суду у разі, коли не були поставлені товари, надані послуги, повернені суми передоплати, а також обсяги боргів, визнаних безнадійними.

Відповідно до п.п.9.1.1, 9.1.2 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу і арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Підпунктом 9.1.3. сст.9 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством. Арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування до позивача арешту активів, в разі недопуску робочої групи до проведення комісійної перевірка та відсутності податкового боргу, суперечить вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», правові норми якого дають можливість податковому органу застосувати до платника податків адміністративний арешт активів. На момент проведення перевірки у позивача був відсутній податковий борг, що не заперечувалось сторонами.

Так як позивачем оскаржувався акт індивідуальної дії, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що такий необхідно визнати протиправним, скасувавши його.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2009 року у справі № 2а-19510/09/0370 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.11.2012 року.