Ухвала суду № 27645561, 21.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 р.Справа № 2а-1737/11/2170

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Горшков В.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Кравець О.О. судді -Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до ОСОБА_4 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Білозерському районі Херсонської області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 1414,8 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058. Враховуючи те, що мінімальний розмір страхового внеску (з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України) встановлено на календарний місяць, а також те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, сплата страхових внесків здійснюється у розмірі не менше мінімального страхового внеску, але не пізніше 20-го числа після закінчення кварталу, як це передбачено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (ід. номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21294891) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 80 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в установленому порядку як фізична особа-підприємець в УПФ України в Білозерському районі Херсонської області.

Відповідно до повідомлення розрахунку, сума нарахованих страхових внесків станом на 17.11.2010р. складає 886,46 грн., недоїмка по страхових внесках станом на 17.11.2010р. становить 695,46 грн., та повідомлення розрахунку від 25.01.2011р. сума нарахованих страхових внесків складає 908,34 грн., недоїмка по страхових внесках станом на 25.01.2011р.р. становить 719,34 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача (як фізичної особи-підприємця спрощеної системи оподаткування) зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є доведеною. Також, суд виходив з того, що право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості передбачено "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI, у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам ст. 67 Конституції України, ст. 11, 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Прикінцевим та перехідним положенням" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказується, що апелянт не набув статусу платника страхових внесків у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і, крім того, він, відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року №727/98 є платником виключно єдиного податку.

Колегія суддів не приймає до уваги наведені доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (преамбула Закону).

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону (ст. 1).

Страхувальниками є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 11 (тобто, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) та ч.1 ст. 12 цього Закону (п.5 ст. 14).

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.ч.3, 4, 6 ст. 18).

Також, згідно з пп.4 п.8, п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється вищезазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, при цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З наведених норм слідує, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та є одночасно застрахованими особами і страхувальниками і, відповідно, повинні сплачувати страхові внески.

Таким чином, норма Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98 (про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які є платниками єдиного податку, від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування) є такою, що суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який має вищу юридичну силу та, крім того, пізнішу дату прийняття, у зв'язку з чим вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин і, тому, доводи апелянта про те, що він є платником виключно єдиного податку є необгрунтованими.

Відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", - на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність у апелянта заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка має бути стягнута за даним позовом, є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спірного питання судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:/підпис/Л Л.П. Шеметенко Суддя:/підпис/О.О.Кравець Суддя:/підпис/О.А. Шевчук