Ухвала суду № 27645564, 08.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 р.Справа № 2а-6782/11/1470

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Варварівський елеватор" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варварівський елеватор" до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 01.04.11 р. №0002603510/0, -

встановиЛА:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Варварівський елеватор" (далі позивач) пред'явлено позов до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (далі відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.04.11 р. №0002603510/0.

У судовому засіданні першої інстанції представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових пояснень та наданих доказів.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 01.04.11 р. №0002603510/0 прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Суд першої інстанції своєю постановою від 21 листопада 2011 року в задоволені позову відмовив.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відповідно до пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-ІV, на виконання наказу від 04.03.11 №363, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ компанія «Варварівський елеватор»з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.09 по 31.12.10 року за результатами якої було складено акт № 335/35-10/35639357 від 18.03.2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011р. №0002603510/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 261236, 00 грн. (в т. ч. основного платежу у розмірі 208989, 00 грн., штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52247, 00 грн.).

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.09 по 31.12.10 встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у загальній сумі 208989,00 грн., в тому числі у податкових періодах:

2009році у розмірі 50033,00 грн.;

2010році у розмірі 158956,00 грн.

Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на адресу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надано копію договору оренди землі від 20.01.10 №7383, укладеного Миколаївською міською радою з ТОВ компанією «Варварівський елеватор» (лист від 17.01.2011р. вих. №90/511-14-14). Договір зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.02.2010р. за №041050000046.

Умовами договору оренди землі №7383 від 20.01.10 визначено, що Миколаївська міська рада, в особі міського голови Чайки Володимира Дмитровича, надалі «Орендодавець», з однієї сторони та товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Варварівський елеватор», в особі директора Поповича Михайла Михайловича, що мешкає АДРЕСА_1 та діє на підставі Статуту, зареєстрованого Миколаївським міськвиконкомом від 28.02.08 №15221050004015909 та протоколу зборів учасників № 4, надалі «Орендар», з іншої сторони, уклали цей договір.

п.п. 1.1 Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.12.2008р. №31/40 передає, а ТОВ компанія «Варварівський елеватор» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд по вул. Адмірала Макарова, 31 /Центральний район, Варварівка/.

п.п. 2.1 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30900 кв. м, у тому числі 7933 кв.м під капітальною забудовою, 2601 кв. м під спорудами, 16115 кв.м під проїздами, проходами та площадками, 1470 кв.м під зеленими насадженнями, 174 кв.м під лиманами, без права передачу її в суборенду.

п.п. 3.1 договір діє протягом 20 років з дати його державної реєстрації.

п.п. 4.1 за оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

п.п. 4.2 розмір орендної плати:

п.п. 4.2.1 за період користування земельною ділянкою (30900 кв.м) з 01.01.09 до 01.01.10 орендна плата встановлюється у розмірі 50033, 28 грн.

п.п. 4.2.2 за період користування з 01.01.10 та послідуючі роки річна орендна плата за земельну ділянку (30900 кв.м) встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки де:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки (30900 кв.м) складає 5298524,35 грн. Виходячи з цього розмір річної орендної плати у 2010 році за цим договором складає 158955, 74 грн.

п.п. 4.4 термін і порядок внесення орендної плати за землю:

- орендна плата за землю вноситься Орендарем за період з 01.01.09 до 01.01.10 у розмірі 50033,28 грн., з 01.01.10 до 01 числа, наступного місяця за звітним одноразовим внеском, а далі щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 від розміру річної орендної плати, протягом 30 днів місяця наступного за звітним.

Відповідно п.п «д»9.4 договору Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Договір оренди землі №7383 від 20.01.2010р. скріплено підписами міського голови Чайки В.Д., директора ТОВ компанії «Варварівський елеватор»Поповича М.М. та посадовою особою, яка провела держреєстрацію Волошина С.В., а також завірено відбитками печаток Миколаївської міської ради, ТОВ компанії «Варварівський елеватор», Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Закону України від 03.07.92 № 2335-ХП "Про плату за землю" (із змінами і доповненнями).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" (із змінами і доповненнями) власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.01 року із змінами і доповненнями встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, і таке право посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із статтею 5 Закону України №161-XIV від 06.10.98 року "Про оренду землі" (із змінами і доповненнями, далі - Закон №161) орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (статті 13, 18 Закону №161).

Згідно із статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (із змінами і доповненнями) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ст. 14 Закону України"Про плату за землю" (із змінами і доповненнями) платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно із статтею 25 Закону "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Статтею 27 Закону України "Про плату за землю" (із змінами і доцовненнями) визначено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-ІV, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ компанією «Варварівський елеватор»вимог статей 13, 15 Закону України від 03.07.92 N 2535-ХИ "Про плату за землю" (із змінами і доповненнями), а саме ТОВ компанією «Варварівський елеватор»не нараховано та не сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою (30900 кв.м), право оренди на яку відповідно вимог 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.01 року № 2798-ПІ (із змінами і доповненнями) посвідчено договором оренди землі №7383 від 20.01.10, укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ компанією «Варварівський елеватор», зареєстрованого у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК»24.02.10 за №041050000046.

Позивач зазначає, що договір оренди землі №7383 від 20.01.2010р. в силу приписів ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним та в силу ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як наслідок, у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва були відсутні підстави для визначення грошового зобов'язання ТОВ компанія «Варварівський елеватор»на підставі лише факту такого правочину.

На думку позивача, підставою для нікчемності зазначеного правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст цього правочину (договору), суперечив Цивільному кодексу України, оскільки договір від імені однієї із сторін - ТОВ компанія «Варварівський елеватор», в порушення ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України було підписано особою, не уповноваженою на це установчими документами товариства.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правової позицією позивача так як договір оренди землі №7383 від 20.01.2010р. не є нікчемним виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З зазначеної норми вбачається, що нікчемність конкретного правочину має бути прямо передбачена нормою закону.

Відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219. частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорюванні - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує ї дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга стати 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

В даному випадку порушення при вчиненні правочину ч. 2 ст. 207 Цивільні кодексу України не є підставою для його нікчемності, оскільки це прямо не встановлені законом, як того вимагають приписи ч. 2 ст. 215 ЦК.

Натомість зазначений правочин є оспорюваних (якщо одна із сторін заперечує вол дійсність на підставах, встановлених законом) і може бути визнаним в судовому порядку недійсним за позовом однієї зі сторін правочину.

Даної позиції дотримується і Верховний Суд України (Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними).

Судом першої інстанції встановлено, що відомості щодо звернення ТОВ компанія «Варварівський елеватор»до суду з позовною заявою про визнання договору оренди землі №7383 від 20.01.2010р. не надходили.

В позовній заяві по справі №2а-6782/11/1470 зазначена інформація теж відсутня.

Таким чином, договір оренди землі №7383 від 20.01.2010р. є дійсним, визначення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ТОВ компанія «Варварівський елеватор»на підставі зазначеного договору є правомірним.

Позивач вважає, що застосування ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва штрафних (фінансових) санкцій на підставі норм п. 123.1ст. 123 Податкового кодексу України є протиправним, оскільки норми Кодексу не пом'якшують відповідальність і, як наслідок, не мають зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України).

Крім того, на думку позивача, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва уповноважена нараховувати лише пеню за прострочення строків сплати (несплату) орендної плати за землю.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відповідно до п.п. 54.3.1 пункту 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України самостійно визначено суму грошових зобов'язань платника податків ТОВ компанія «Варварівський елеватор»в розмірі 208989 грн. у зв'язку з недодачею платником податків в установлені строки податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 та 2010 роки.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставі, визначеній п.п. 54.3.1 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, сума штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2011р. №0002603510/0, складає 52247 грн. (208989 грн. * 25%).

Щодо дії зазначеної норми в часі, слід зазначити, що вона пом'якшує відповідальність особи в порівнянні з нормою Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181), якою було встановлено зазначений вище вид відповідальності до набрання Податковим кодексом України чинності.

Відповідно до п.п. «а»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Відповідно до п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «а»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого п.п. 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 01.04.11 р. №0002603510/0 прийнято у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку з цим, позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Варварівський елеватор", - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варварівський елеватор" до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 01.04.11 р. №0002603510/0, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан