Постанова № 27644625, 16.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року справа №2а/1270/5665/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Герхарда І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5665/2012 за позовом Приватного підприємства «Спец-Компані «Гергард-Річ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «Спец-Компані «Гергард-Річ» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень.

Позивач просив визнати дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту з податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» протиправними.

Визнати недійсним та скасувати акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 про проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток; податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 00024215100 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 846,51 грн.; податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 00024315100 про сплату штрафу у розмірі 10 % у сумі 2309,83 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що камеральною перевіркою позивача було встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим Кодексом України для подання податкової декларації та прийняті податкових повідомлень-рішень від 27.04.2012 року: № 00024215100, згідно якого підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 846,21 грн., що складає 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою; № 00024315100 згідно якого підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 2309,83 грн., що складає 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою.

Акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження самого акта (як і дій по його складанню), який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема податкове повідомлення-рішення.

Щодо розміру штрафних санкцій, які можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, судом першої інстанції проігноровано лист Вищого адміністративного суду від 24.11.2011 року № 2198/11/13-11 "Щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року" в якому зазначено, що судам необхідно враховувати пункт 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, що набув чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Оскільки розглядувана норма набула чинності з 6 серпня 2011 року, передбачений нею припис може бути поширений лише на відносини, що виникли після набрання нею чинності. Починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року № 00024215100 винесено податковим органом відповідно до норм податкового законодавства так, як штрафні санкції нараховувалися за порушення термінів сплати податкового зобов'язання за період - 2010 рік., що не підпадає під пункту 7 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року № 00024315100 винесено податковим органом відповідно до норм податкового законодавства так, як штрафні санкції нараховувалися за порушення термінів сплати податкового зобов'язання за період -3 квартал 2010 року та 2 - 4 квартал 2011 року (з 1 квітня по 31 грудень, що не підпадає під пункту 7 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, а саме з 1 січня по 30 червня (1-2 квартал). Згідно до декларації з податку на прибуток підприємства від 09.02.2012 року №9015879806 платником податку було задекларовано до сплати 22 097 грн., але згідно до рядка 15 декларації платником податку було частково сплачено суму податкового зобов'язання в сумі 4 469 грн. за 1-2 квартал 2011 року. Тобто штрафні санкції ДПІ нараховувалися за порушення термінів сплати податкового зобов'язання за період 3-4 квартал 2011 року (з1 липня по 31 грудня), тому сума штрафних санкцій нараховується відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

Під час проведення камеральної перевірки позивача з податку на прибуток податковим органом були взяті до уваги лише податкові декларації з податку на прибуток, інші документи під час проведення перевірки не досліджувалися. Розрахунок штрафних санкцій є документом, який складається ДПІ вже після проведення перевірки, що підтверджує порушення платником податків строків сплати податкового зобов'язання до бюджету, а не документ який використовувався під час проведення перевірки. Дані особового рахунку платника податку не є документом та додатком до декларацій з податку на прибуток, а лише є інформаційною базою в якій зазначено інформацію щодо сплати платником податку податкового зобов'язання перед бюджетом.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що приватне підприємство «СПЕЦ-КОМПАНІ «ГЕРГАРД-РІЧ» взято на податковий облік у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби в якості платника податків з 17.08.2006 року за №4699 (а.с.19).

Згідно свідоцтва №100056747 серії НБ №010924 від 03.08.2007 року, позивач є платником податку на додану вартість (а.с.22).

Податковим органом проведено камеральну перевірки позивача за звітний податковий період - 3 квартали 2010 року, 2010 рік, ІІ-IV квартали 2011 року за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 03.04.2012 року № 1/15-100/34526020.

Від підпису в акті перевірки посадовими особами підприємства було відмовлено, про що було складено акт відмови від підпису акта перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 03.04.2012 року у зв'язку з відсутністю в акті перевірки на посаді головного бухгалтера Мочальної О.О. З урахуванням змін щодо посадових осіб підприємства, які було внесено до АІС РПП 05.04.2012 року (службова записка управління податкового контролю від 04.04.2012 року), в акті камеральної перевірки зазначено відповідальні посадові особи: керівник - Герхард Е.Ю., головний бухгалтер - Мочаліна О.О. З урахуванням зазначених змін було складено акт камеральної перевірки від 09.04.2012 року № 1/15-100/34526020 (а.с.79, 80, 81-83).

У висновках акту перевірки зазначено, що платник порушує терміни сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України.

На підставі акту перевірки від 09.04.2012 року податковим органом 27.04.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №00024215100 за платежем «податок на прибуток приватних підприємств», яким позивач за затримку на 74 календарних дня сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 4232,55 грн. зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 846.51 грн. (а.с.57) та податкове повідомлення-рішення №00024315100 за платежем «податок на прибуток приватних підприємств», яким позивач за затримку на 29 календарних дня сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 23098,28 грн. зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2309.83 грн. (а.с.58).

Штрафна санкція в розмірі 2309.83 грн. за податковим повідомленням рішенням № 00024315100 від 27 квітня 2012 року нарахована наступним чином:

Дата нарахування - 19.11.2010р. по декларації № 63023 від 09.11.2010 року, дата сплати зобов'язання - 25.11.2010 року, сума сплаченого боргу - 1437.10 грн., кількість днів затримки - 6, штраф - 10%, сума штрафу - 143.71 грн.;

Дата нарахування - 19.02.2012р. по декларації № 9015879806 від 09.02.2012 року, дата сплати зобов'язання - 13.03.2012 року, сума сплаченого боргу - 15000.10 грн., кількість днів затримки - 23, штраф - 10%, сума штрафу - 1500.00 грн.;

Дата нарахування - 19.02.2012р. по декларації № 9015879806 від 09.02.2012 року, дата сплати зобов'язання - 19.03.2012 року, сума сплаченого боргу - 6661.18 грн., кількість днів затримки - 29, штраф - 10%, сума штрафу - 666.12 грн.

Штрафна санкція в розмірі 846.51 грн. за податковим повідомленням рішенням № 00024215100 від 27 квітня 2012 року нарахована наступним чином:

Дата нарахування - 19.02.2011р. по декларації № 81236 від 07.02.2011 року, дата сплати зобов'язання - 04.05.2011 року, сума сплаченого боргу - 4232.55 грн., кількість днів затримки - 74, штраф - 20%, сума штрафу - 846.51 грн.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Що стосується визначення податковим органом строків затримки розрахунку узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, то в судовому засіданні представник позивача не заперечував про порушення ним строків сплати зобов'язань та правильність їх визначення податковим органом.

Представник позивача заперечував щодо застосування штрафних санкцій за дані правопорушення, посилаючись на пункт 7 підрозділу 10 розділу 19 Податкового кодексу України відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення та на п.6 підрозділу 10 розділу 19 Податкового кодексу України, відповідно до якого не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Колегія суддів не може погодитися з доводами позивача з наступних підстав.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

З 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

При вирішенні питання щодо застосування передбачених Податковим кодексом України штрафних санкцій до податкових правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року, варто враховувати таке.

Як установлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Таким чином, починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року № 00024215100 за платежем «податок на прибуток приватних підприємств», яким позивач за затримку на 74 календарних дня сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 4232,55 грн. зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 846.51 грн. винесено податковим органом відповідно до норм податкового законодавства, так як штрафні санкції нараховувалися за порушення термінів сплати податкового зобов'язання за період 2010 рік, що не підпадає під дію пункту 7 підрозділу 10 розділу 19 Податкового кодексу України.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення №00024315100 за платежем «податок на прибуток приватних підприємств», яким позивач за затримку на 29 календарних дня сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 23098,28 грн. зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2309.83 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафна санкція в розмірі 2309.83 грн. за податковим повідомленням рішенням № 00024315100 від 27 квітня 2012 року нарахована по декларації № 63023 від 09.11.2010 року, дата сплати зобов'язання - 25.11.2010 року, сума сплаченого боргу - 1437.10 грн., кількість днів затримки - 6, штраф - 10%, сума штрафу - 143.71 грн.; по декларації № 9015879806 від 09.02.2012 року, дата сплати зобов'язання - 13.03.2012 року, сума сплаченого боргу - 15000.10 грн., кількість днів затримки - 23, штраф - 10%, сума штрафу - 1500.00 грн.; по декларації № 9015879806 від 09.02.2012 року, дата сплати зобов'язання - 19.03.2012 року, сума сплаченого боргу - 6661.18 грн., кількість днів затримки - 29, штраф - 10%, сума штрафу - 666.12 грн.

Колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року № 00024315100 за платежем «податок на прибуток приватних підприємств», яким позивач за затримку на 29 календарних дня сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 23098.28 грн. зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2309.83 грн. винесено податковим органом відповідно до норм податкового законодавства в частині застосування штрафу в розмірі 143.71 грн., так як штрафна санкція нарахована за порушення термінів сплати податкового зобов'язання за період 2010 рік, що не підпадає під дію пункту 6 підрозділу 10 розділу 19 Податкового кодексу України, в решті податкове повідомлення-рішення судом першої інстанції вірно визнано недійсним та скасовано.

Що стосується вимог позивача про визнання дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту з податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» протиправними та визнання недійсним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 про проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Акт перевірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, на думку колегії суддів, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Колегія суддів вважає, що дії по проведенню перевірки є лише засобом фіксування порушення та документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка відповідачем була проведена відповідно до норм Податкового кодексу України та за результатами перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення, а тому судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок щодо задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки, складання акту перевірки, визнання недійсним та скасування акту перевірки.

Колегія суддів вважає, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

З урахуванням викладеного, постановлене у справі судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову про:

визнання дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту з податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» протиправними;

визнання недійсним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 про проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;

визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 00024215100 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 846.51 грн.;

визнання недійсним та скасування частково податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 00024315100 про сплату штрафу у розмірі 10 % у сумі в розмірі 143.71 грн. підлягає скасуванню та в цих частинах в задоволенні позову Приватному підприємству «Спец-Компані «Гергард-Річ» необхідно відмовити. В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року необхідно залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у справі № 2а/1270/5665/2012 за позовом Приватного підприємства «Спец-Компані «Гергард-Річ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень - скасувати в частині задоволення позову про:

визнання дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту з податкової звітності з податку на прибуток від 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 ПП «Спец-Компані «Гергард-Річ» протиправними;

визнання недійсним та скасування акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток 09.04.2012 року № 1/12-100/34526020 про проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток;

визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 00024215100 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 4232.55 грн.;

визнання недійсним та скасування частково податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 00024315100 про сплату штрафу у розмірі 10 % у сумі в розмірі 1437.10 грн.

та в цих частинах в задоволенні позову Приватному підприємству «Спец-Компані «Гергард-Річ» - відмовити.

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 16 листопада 2012 року, в повному обсязі складена 21 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок