Ухвала суду № 27633491, 22.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3237/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Марченко С.В.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термпек»до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термпек»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -Відповідача) у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010р. № 0000962320/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ОДПІ у серпні - листопаді 2010 року на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ, проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ «Термпек»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2010.

За результатами перевірки складено акт від 09.11.2010 № 2058/23-2/13724426 яким зафіксовано порушення позивачем приписів пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР та пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.11.2010 № 0000962320/0.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні були спростовані, а первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму податкового кредиту, заявленого позивачем за березень та червень - жовтень 2008 року, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог Закону України № 168/97-ВР.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що підставою для нарахування відповідачем суми податку на додану вартість за березень та червень - жовтень 2008 року у загальному розмірі 497 150, 00 грн. слугували дані податкового органу про невідповідність (відхилення) між сумою задекларованого податкового кредиту ТОВ «Термпек», що сформований за рахунок правочинів з придбання полістиролу (сировини для виробництва пінопласту) та дюбелів, та сумами податкових зобов'язань постачальників вказаних товарів, а саме: TOB «ТСК Пласт», TOB «Рек Тайм»та TOB ».

Факт поставки товарів позивачу з боку TOB «ТСК Пласт», TOB «АВК»та TOB «Рек Тайм»та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Крім того, про отримання позивачем товару від контрагентів свідчать також докази його подальшого зберігання та обробки позивачем.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про відсутність факту поставки позивачу товарів за правочинами, укладеними з TOB «ТСК Пласт», TOB »та TOB «Рек Тайм», та про неможливість використання вказаних матеріальних активів в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності позивача, суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованою. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, нарахування позивачем податкового зобов'язання та визначення ним сум податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової процедури його контрагентами.

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону

Пунктом 9.8 статті 9 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

З матеріалів адміністративної справи, зокрема, довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та письмових відомостей про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість, вбачається, що на момент виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, а саме: у березні 2008 року - з TOB «ТСК Пласт», у червні - вересні 2008 року - з TOB «Рек Тайм»та у жовтні 2008 року - з TOB », вказані вище підприємства були зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, що в свою чергу надає право позивачу відносити до складу податкового кредиту сплачені ним суми податку на додану вартість

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.