Ухвала суду № 27633337, 26.11.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"26" листопада 2012 р. Справа № 0670/6569/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2012 р. у справі за позовом Приватного малого підприємства "Граніт" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Граніт" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 серпня 2012 року № 0001082201.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби від 30 серпня 2012 року № 0001082201 протиправним та скасовано.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного малого підприємства "Граніт" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Марадор" за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року та з ТОВ "Домес" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт №549/22-01/13557170 від 22.08.2012 року, яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст 215, ст.216, ст.662, 655 та 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Марадор" при продажу товарів ПМП "Граніт" у липні 2011 року на суму ПДВ 52360,42 грн., ТОВ "Домес" при продажу товарів ПМП "Граніт" у серпні 2011 року на суму ПДВ 19846,87 грн. у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 72207 грн. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів по взаємовідносинах з ТОВ "Марадор" за липень 2010 року та ТОВ "Домес" за серпень 2011 року, які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року № 0001082201, яким позивачу було збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 90259,00 грн. у тому числі 72207 грн. - за основним платежем та 18052 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивачем здійснювались господарські операції з поставки товарів від ТОВ "Марадор" та ТОВ "Домес".

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції між ПМП "Граніт" та ТОВ "Домес", а також ТОВ "Марадор" підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими, а також товарно-транспортними накладними. Зауважень що вказаних документів у відповідача немає.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Суд не приймає доводи апелянта, що операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей ПМП "Граніт" у ТОВ "Домес" та ТОВ "Марадор" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні засоби та трудові ресурси для здійснення даного виду господарських операцій.

На думку колегії суду, відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Крім того, апелянт вказує, що відносно контрагентів позивача - ТОВ "Домес" та ТОВ "Марадор" порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України по факту фіктивного підприємництва.

Дане твердження апелянта не приймається колегією суддів до уваги з наступних підстав.

З акта від 22.12.2011 року №908/15-2/37496916 вбачається, що ТОВ "Домес" перебуває на податковому обліку у ДПІ у Вишгородському районі, свідоцтво платника ПДВ було анульовано 24.10.2011 року, тобто на момент здійснення господарських операцій з позивачем у серпні 2011 року ТОВ "Домес" був платником ПДВ та мав відповідне свідоцтво.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Домес»та ТОВ "Марадор" суду не надано.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Договори укладений між ПМП "Граніт" та ТОВ "Марадор", а також ТОВ "Домес" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочинів є вільним і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочинів.

Крім того, згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На думку колегії суддів, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ПМП "Граніт" та ТОВ "Домес", а також ТОВ "Марадор" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у липні-серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Постанова суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Повний текст Ухвали виготовлено "26" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне мале підприємство "Граніт" вул.Нескорених, 22,с.Довжик,Житомирська область, Житомирський район,10010

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Житомирському районі і Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014