ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/6550/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничого центру "Вектор" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничого центру "Вектор" (далі -ТОВ "ІВЦ "Вектор") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року позов ТОВ "ІВЦ "Вектор" задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року -без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ІВЦ "Вектор" у задоволені позову.
ТОВ "ІВЦ "Вектор" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з 30.03.2010 року по 13.04.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ІВЦ "Вектор" (ідентифікаційний код 34629751) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ІВЦ "Вектор" за період 01.07.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якого був складений акт №1448/18007/34629751 від 20.04.2010 року.
На підставі акт перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова 12.05.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000181800/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 303280,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000191800/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 242625,00 грн.
Не погодившись з результатами перевірки ТОВ "ІВЦ "Вектор" оскаржило їх у встановленому нормами діючого законодавства порядку до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. Рішенням від 20.07.2010 року №3573 10 25-013 про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було залишено без задоволення скаргу підприємства. На підставі вказаного рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000181800/1 від 20.07.2010 року та №0000191800/1 від 20.07.2010 року.
ТОВ "ІВЦ "Вектор" було направлено повторну скаргу до ДПА у Харківській області. Рішенням від 02.09.2010 року №3307/10/25-203 було залишено без задоволення скаргу підприємства. На підставі вказаного рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000181800/2 від 19.10.2010 року та №0000191800/2. від 19.10.2010 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, що передбачені п. 1 -9 ч.6 ст. 11 цього Закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 цього Закону позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до приписів ч.13 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Зазначена норма закону передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірки не поширюються в разі, якщо кримінальна справа порушена виключно стосовно платника податків (посадової особи платника податків), а не його контрагентів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що саме з постанови про проведення позапланової документальної перевірки від 25.02.2010 року, то вона прийнята в межах кримінальної справи №18090108 порушеної за фактом зловживання службовим положенням та умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ ПСК «Вертикаль». Доказів того, що відносно позивача порушена кримінальна справа в межах якої проводилась зазначена перевірка або перевірка проводилась за наявності обставин визначених у п. 1 -9 ч. 6 ст. ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відповідач до суду не надав.
Суди першої та апеляційної інстанцій вірно зробили висновки, що при призначенні та проведенні позапланової перевірки позивача діють обмеження встановлені цим законом, а саме ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яка передбачає що перевірка в інших випадках, тобто не передбачених цим законом здійснюється на підставі рішення суду, в порушення вищезазначеного, відповідач не надав суду доказів звернення до суду та отримання рішення суду, яким надано відповідачу право на проведення перевірки.
Також суди правильно дослідили, що відповідачем зазначена перевірка проведена повторно, оскільки період за який проводилась перевірка, а саме з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року був предметом планової виїзної перевірки ТОВ «ІВЦ «ВЕКТОР»з питання дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 02 жовтня 2006 року по 31 березня 2009 року, про що відповідачем був складений акт №5863/23-212/34629751 від 23.09.2009 року, відповідно до якого порушень у взаємовідносинах між ТОВ «ІВЦ «ВЕКТОР»та ТОВ ВБК «Вертикаль»за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року не було встановлено.
Пунктом 3 ч. «д»Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 від 23.07.1998 року зазначено, що позапланова виїзна перевірка проводиться також у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту.
Відповідно до п. 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 від 23.07.1998 року, передбачено, що вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.
Таким чином, повторна перевірка перевіреного періоду може проводитися на підставі рішення вищестоящого компетентного органу і лише в тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, в даному випадку - ДПІ Фрунзенського району м. Харкова, які проводили перевірку позивача, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Такого рішення вищестоящого компетентного органу про проведення повторної перевірки позивача до суду відповідачем не надано.
Також слід зазначити, що позивач є суб'єктом малого підприємництва, оскільки відповідає вимогам встановленим в ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», а саме що за весь минулий рік обсяг річного валового доходу не перевищував 70 млн. грн., а середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищувала 50 осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»тривалість позапланової виїзної перевірки суб'єктів малого підприємництва не може перевищувати 5 робочих днів. Однак в порушення зазначеної норми закону термін перевірки позивача посадовою особою ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова склав 10 робочих днів.
Судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що проведена перевірка здійснена без встановлених законом підстав та недотримання ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова вимог ст. 19 Конституції України.
Судами також встановлено, що між ТОВ "ІВЦ "ВЕКТОР" та ТОВ "ПБК "Вертикаль" було укладено договори підряду №03\07\2008 від 03.07.2008 року, договору підряду №01\08-2008 року, договору підряду №05\08-2008 від 05.08.2008 року, договору підряду №03\09-2009 від 03.09.2008 року, договору підряду №18\09-2008 від 18.09.2008 року, договору №23-09\2008 від 23.09.2008 року. Виконання зазначених договорів підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними, які знаходяться у матеріалах справи.
Також судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що висновок відповідача про нікчемність зазначених вище договорів ґрунтується виключно на судженнях складеного ДПІ у Московському районі м. Харкова листа від 15.01.2010 року №558/7/18-009. Проте в даному випадку судження одного суб'єкта права - ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо нікчемності певного правочину не можуть бути визнані достатньою підставою для визнання такого правочину нікчемним, позаяк нормами Закону України «Про державну податкову службу Україні»податкові органи не наділені виключною компетенцією на визнання правочинів нікчемним.
Пунктом 5.1 та п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачені правовідносини стосовно формування валових витрат обігу та виробництва, а стосовно формування податкового кредиту - п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону Україні "Про податок на додану вартість".
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" законодавець регламентував правовідносини щодо формування податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями, які фактично відбулись, а отже є реальними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Судове рішення № 27620322, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11468/10/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: