Ухвала суду № 27620284, 21.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 року м. Київ К/9991/32644/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі -СДПІ)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012

у справі № 2а/0470/3451/11

за позовом приватного підприємства "Восход" (далі -Підприємство)

до СДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Підприємство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 № 0000140720, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 394 583,75 грн. (у тому числі 315 667 грн. за основним платежем та 78 916,75 грн. за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 16.03.2011 № 0000130720, згідно з яким Підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 493 230 грн. (у тому числі 394 584 грн. за основним платежем та 98 646 грн. за штрафними санкціями).

Постановою названого суду від 24.06.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012, позов задоволено з посиланням на реальність господарських операцій з поставки товарів позивачеві в рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрторг-Метал»(далі -ТОВ «Укрторг-Метал»).

На вказані судові акти СДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи, внаслідок чого було ухвалено неправильні по суті спору рішення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги СДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що СДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Елфа Дисплей», товариством з обмеженою відповідальністю «Є-Восток-Україна»та ТОВ «Укрторг-Метал», за наслідками якої було складено акт від 02.03.2011 № 27/08-07-207/13464132 та прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для донарахування Підприємству податку на прибуток та ПДВ в оспорюваних сумах став висновок податкового органу про те, що фінансово-господарські правовідносини позивача з ТОВ «Укрторг-Метал»носили формальний характер, були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, операції з придбання товару (стружки металевої) у цього постачальника були обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом, у зв'язку з чим податковим органом було не визнано право Підприємства на податковий кредит за податковими накладними, складеними цим постачальником, а також не було враховано у складі валових витрат Підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток витрати на придбання цього товару.

Приймаючи рішення про задоволення даного позов, суди дійшли висновку щодо реальності фінансово-господарських операцій, здійснених Підприємством зі спірним контрагентом.

Такі висновки судів є обґрунтованими, відповідають наявним у справі доказам та правильному правозастосуванню.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті Закону є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги).

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для цілей оподаткування податком на прибуток валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому за правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що критеріями врахування витрат платника при визначенні бази та об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість є дійсне понесення таких витрат у зв'язку зі здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності та їх документальна підтвердженість.

У розглядуваному випадку судами встановлено, що: поставка спірної продукції (стружки металевої та стружки з абразивним матеріалом) виконувалася ТОВ «Укрторг-Метал»на виконання договору від 04.01.2010 № В-0123 та була оформлена видатковими та податковими накладними; перевезення придбаної продукції здійснювалось за договором перевезення вантажів від 01.07.2010 № 19/У/В-071 товариством з обмеженою відповідальністю «Агромет»з оформленням товарно-транспортних накладних та відображенням цих операцій у журналі обліку поставки сировини; фактичне транспортування товару здійснювалося з орендованої ТОВ «Укрторг-Метал»площадки на виробничу дільницю № 1 позивача, що знаходиться на території відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»; придбаний товар було використано Підприємством як сировину для виготовлення брикетів залізовмісних для металургійного виробництва.

За таких обставин суди об'єктивно встановили, що дії позивача не спрямовані на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням необґрунтованої податкової вигоди, позаяк Підприємством було укладено правочин з наміром здійснити господарські операції, необхідні для провадження основного виду діяльності (виготовлення продукції). Установлені судами обставини справи свідчать, що сторони добросовісно виконали свої зобов'язання з рамках укладеного договору, придбаний товар Підприємство оприбуткувало та використало у господарській діяльності. Спірні операції не спрямовані на ухилення від оподаткування та не мають фіктивного характеру. Первинні документи, представлені Підприємством, оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, містять достовірні дані відносно змісту операції та реквізити сторін. Факт взаємозалежності або афілійованості позивача зі спірним контрагентом (ТОВ «Укрторг-Метал») не встановлений.

Суди обґрунтовано відхилили як неспроможні посилання СДПІ на протиправний характер діяльності постачальника позивача, зокрема, на участь цього контрагента у фіктивних операціях з вигодоформуючими підприємствами.

Адже за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, правовідносини безпосереднього постачальника позивача «ТОВ «Укрторг-Метал») з іншими особами не мають впливу на податковий облік Підприємства.

З урахуванням викладеного суди цілком обгрунтовано задовольнили позовні вимоги Підприємства, скасувавши оспорювані податкові повідомлення-рішення як незаконні.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а висновки попередніх інстанцій відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі № 2а/0470/3451/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько