Рішення № 27619781, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/13884-2012 20.11.12

За позовом публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

До приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 881,60 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Бартосевич Б.В. (дов. №310-1-4/38 від 23.12.11)

Від відповідача Мезецький М.С. (дов. №101 від 23.10.12)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (надалі - ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (надалі -ПрАТ " Українська транспортна страхова компанія") про стягнення 11 881,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0302831 від 03.09.2009 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплатила страхове відшкодування власнику автомобіля марки ''Chevrolet Lacetti''д.н. АА 5635 ВХ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки 'Land Cruiser 4.2''д.н. АА 6060 АТ, яким скоєно ДТП, застрахована приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ5347681), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/13884-2012, розгляд справи призначено на 08.11.2012.

Представник позивача в судове засідання 08.11.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 08.11.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.11.2012 відкладено розгляд справи на 20.11.2012.

Представник позивача в судове засідання 20.11.2012. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, в судове засідання 20.11.2012. з'явився, позовні вимоги заперечив та подав клопотання про витребування доказів.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання у зв`язку з недостатньою обґрунтованістю вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2009 між ВАТ «Дженералі Гарант»(надалі - позивач) та ТОВ «ХР. Хансен Україна »(надалі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0302831(далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу ''Chevrolet Lacetti''д.н. АА 5635 ВХ (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування»Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

23.10.2009 о 9:30 в м. Києві на Одеському шляхопроводі мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянин Романушко С.Є., керуючи транспортним засобом 'ota Land Cruiser 4.2''д.н. АА 6060 АТ , порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинив зіткнення зі застрахованим позивачем автомобілем ''Chevrolet Lacetti'' д.н. АА 5635 ВХ, що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів.

Із довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду № 5228 від 28.10.2009 вбачається, що транспортний засіб -автомобіль 'oyota Land Cruiser 4.2''д.н. АА 6060 АТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ''Chevrolet Lacetti'' д.н. АА 5635 ВХ, знаходився під керуванням громадянина Романушко Сергія Євгеновича.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.10.2009 (справа №3-11960/09) Романушко С.Є. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст.. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль ''Chevrolet Lacetti''д.н. АА 5634 ВХ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін..

Згідно до Звіту № 4916 від 09.11.2009, матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику транспортного засобу ''Chevrolet Lacetti''д.н. АА 5634 ВХ, складають 12506,77 (дванадцять тисяч п'ятсот шість )грн., 77 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування № 93645 від 23.10.09, страхового акту №93645, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 12 391 (дванадцять тисяч триста дев'яносто одну ) грн. 60 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 7026 від 16.03.2010 та № 7054 від 22.03.2010.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" перейшло в межах суми 12 391,60 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Романушка С.Є. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля 'Land Cruiser 4.2''д.н. АА 6060 АТ відшкодовується Романушком С.Є.

Цивільно-правова відповідальність Романушка С.Є., як власника даного автомобіля застрахована страховим товариством з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" згідно із полісом №ВВ5347681, що підтверджується довідкою Моторного (транспортного) страхового бюро №26377/7-3-11 від 18.10.2012.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ наданої Моторним(транспортним) страховим бюро України ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач претензією про відшкодування збитків в порядку регресу № 702-24/14 від 01.03.2012 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 11 881,60 грн.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, вул. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 11 881 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Cуддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.11.2012