Ухвала суду № 27618056, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2012 р. м. Київ К-36563/10

К-36563/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010

у справі № 2а-48396/09/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Сосновий бір»»

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (МДПІ)

про скасування рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.12.2009 № 0001312333 та від 02.12.2009 № 0001322333; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Сосновий бір»3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі Гадяцька МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався наданим йому Кодексом адміністративного судочинства України правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності -ТОВ «Санаторій «Сосновий бір»», який розташований за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, с. Власівка.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.11.2009 № 0109/16/11/23/05385312, про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та пунктів 9,13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон № 265/95-ВР), а саме: неоприбуткування готівки в сумі 1809,00 грн. за 28.10.2009 в книзі обліку розрахункових операцій (далі-КОРО) на підставі фіскального звітного чеку, який виконано 29.10.2009; незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку за 28.10.2009 із зберіганням його ( під клеєнням ) в КОРО; незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, на 10025,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення № 0001322333 від 02.12.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 9045,00 грн., та рішення № 0001312333 від 02.12.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 50125,00 грн.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності , які здійснюють розрахункові операції в готівковий та/або безготівковій формі ( із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій( за виключенням автоматів з продажу товарів ( послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з абзацами першим -третім пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

В судовому процесі встановлено, що несвоєчасне виконання друку фіскального звітного чеку від 28.10.2009 на суму 1809,00 грн. та несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в цій сумі в касу (не занесення у графи 1-8 розділу 2 в КОРО) (фактично роздрукування фіскального звітного чеку та оприбуткування грошових коштів в касу мало місце о 8 год.56 хв. 29.10.2009) відбулося через погіршення стану здоров'я касира ОСОБА_4, що підтверджується поясненнями останньої та довідкою, виданою Зіньківською центральною районною лікарнею Полтавської області № 2.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Судами попередніх інстанцій на підставі пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_4 встановлено, що кошти у сумі 10025,00 грн., на яку виявлено невідповідність, знаходились не на місці проведення розрахунків, а були вилучені посадовими особами податкового органу під час здійснення перевірки та зараховані як сума невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО.

Дослідженим у судовому процесі доказам суд дав правильну оцінку з дотриманням вимог статті 86 КАС України.

У силу норми частини першої ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання достовірності того чи іншого доказу.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак