Постанова № 27618048, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2012 р. м. Київ К-5025/10-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування»

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2009

у справі №2-а-10159/09/0570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання неправомірним акту перевірки та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2009, позов задоволено частково. Визнано частково недійсним рішення Слов'янської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2009 №0000102240, з урахуванням ухвали від 11.08.2009 про виправлення описки, на суму 20559,14 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт №3325/23-3-04873009 від 20.05.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме прострочення терміну надходження від нерезидента товарів за імпортним контрактом №К15/2007 від 10.05.2007 з фірмою F.lli Ferrari Ventilatori Industriali Spa (Італія) на 23 дні (з 01.10.2007 по 23.10.2007) на суму 12140 євро та на 19 днів ( з 05.10.2007 по 23.10.2007) на суму 3296 євро; за контрактом №К14/2007 від 11.05.2007 укладеного з фірмою Eclipse Combustion bv (Нідерланди) на 5 днів ( з 01.10.2007 по 05.10.2007) на суму 12451,60 євро та на 5 днів (з 01.10.2007 по 05.10.2007) на суму 4261,84 євро; за контрактом

№К22/2007 від 06.07.2007 з фірмою Ascon (Італія) на 33 дні (з 26.10.2007 по 27.10.2007) на суму 5030,80 євро; за контрактом №К23/2007 від 06.07.2007 з фірмою NICRO S.p.a (Італія) на 8 днів (з 18.10.2007 по 25.10.2007) на суму 7071,30 євро; за контрактом №К21/2007 від 22.06.2007 з фірмою compani Nutec Fibratec S.A. de C.V. (Мексика) на 30 днів (з 15.10.2007 по 13.11.2007) на суму 46958 дол.США та на 31 день (з 15.10.2007 по 14.11.2007) на суму 18282.28 дол.США.

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102240 від 28.05.2009, яким згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 35218,69 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що позивач, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 959-ХІІ та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не завершення митного оформлення з оформленням митної декларації типу ІМ-40, як вважав відповідач. У зв'язку з викладеним судами зменшено суму нарахованої відповідачем пені, виходячи з кількості днів затримки поставки товару залежно від граничного терміну поставки до моменту фактичного перетину товаром митного кордону України.

При цьому судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю, у зв'язку з чим її застосування має відбуватися із дотриманням строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено затримку поставки товару, виходячи з якої здійснено розрахунок пені, за зовнішньоекономічними договорами: №К14/2007 від 11.05.2007 на 5 днів у період з 01.10.2007 по 05.10.2007, по №К23/2007 від 06.07.2007 на 8 днів за період з 18.10.2007 по 25.10.2007, №К22/2007 від 06.07.2007 на 33 дні за період з 26.10.2007 по 27.11.2007, по №К21/2007 від 22.06.2007 - 1 день -14.11.2007, покладення на позивача відповідальності у вигляді пені рішенням від 28.05.2009 здійснено поза межами строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування»задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2009 скасувати.

Прийняти нову постанову. Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області №0000102240 від 28.05.2009.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Інститут керамічного машинобудування»витрати по сплаті судового збору в сумі 6 (шість) гривень 80 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук