Ухвала суду № 27618044, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/94451/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р.

у справі № 2а-888/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маалекс»(надалі -позивач, ТОВ «Маалекс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2011 р. (суддя -О.П. Огурцова), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -І.Й. Петрик, судді: В.О. Аліменко, В.Е. Мацедонській) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 25.08.2010 р. проведено перевірку з дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Маалекс».

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України від 19.12.1995 р № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(надалі - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за відсутності відповідної ліцензії.

Крім того, при проведенні перевірки встановлено порушення пунктів 8, 12, статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), а саме відсутність та не надання для перевірки прибуткових документів або їх копій за місцем здійснення торгівельної діяльності на товар на суму 62 425,00 грн., та встановлено відсутність, на місці продажу товарів, цінників (прейскурантів) на 466 найменувань товарів.

За результатами перевірки складено акт від 25.08.2010 р. №0808/26/50/23/34867015 (надалі - акт), та опис алкогольної продукції, на яку відсутні прибуткові документи.

На підставі акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 08.09.2010 р. №0068232305, яким ТОВ «Маалекс»визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 278 346,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на підставі рішення про результати розгляду скарги від 05.11.2010 р. № 11996/7/25-214 прийняла рішення від 27.12.2010 р. № 0011952305, яким визначила ТОВ «Маалекс»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 132 772,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки на момент проведення перевірки позивачем здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями без відповідної ліцензії, при проведенні перевірки не надано прибуткові документи на товар, який знаходився в реалізації, та не підтверджено прибутковими документами товар, який у встановленому порядку не облікований ДПІ у Голосіївському районі м. Києва правомірно винесено рішення, про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 10 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено, що у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 гривень.

Частиною 4 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною 2 цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Згідно з пунктом 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону.

Суди попередніх інстанцій пришли до висновку, що доводи позивача щодо надання всіх первинних документів, та їх копій відповідачу є необґрунтованими, оскільки в акті перевірки від 25.08.2010 р. №0808/26/50/23/34867015 вказано, що первинні документи надані лише на товар на суму 10 362,00 грн., а директором ТОВ «Маалекс», у акті власноручно зазначено, що первинні документи на алкогольну продукцію згідно опису до акта та прейскуранти цін на 466 видів товару відсутні.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишили без задоволення позовні вимоги ТОВ «Маалекс».

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податковий орган, звертаючись до суду касаційної інстанції, не звернув увагу, що оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, якими підтверджено правомірність, прийнятого відповідачем рішення від 27.12.2010 р. № 0011952305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, викладені у касаційній скарзі вимоги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва фактично вже було задоволено.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 р. у справі № 2а-888/11/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.