Постанова № 27614106, 19.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.12 Справа № 5015/2876/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", вих. № 30258 від 09.10.2012р. (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 1916 від 16.10.2012р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012р.

у справі № 5015/2876/12 (суддя -Артимович В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", м. Львів про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2012 р. у справі № 5015/2876/12 (суддя -Артемович В.М.) позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Граве Україна»на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»25500,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1540,29 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що після сплати потерпілій внаслідок ДТП особі страхового відшкодування у позивача на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»виникло право звертатись з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування до страховика винної у ДТП особи, якою є відповідач, оскільки відповідно до положень закону та у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»взяло на себе зобов'язання відповідальності за свого страхувальника, тобто здійснило страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. В даному випадку вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мітсубіші»становить 26645,23 грн., полісом серії ВС8280881 встановлено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 25500,00 грн., франшиза нуль гривень, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 25500,00 грн., оскільки при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо -транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідач -Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»,- не погодившись з винесеним рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, не враховано приписи ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним нормативно-правовим актом, Методику автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, безпідставно взяв до уваги як доказ розміру збитку: Акт огляду транспортного засобу від 12.01.2010 р., калькуляцію ремонтну транспортного засобу №3612 від 13.01.2010 р., Акт виконаних робіт та надання послуг від 18.03.2010 р. всього на суму 26645,23 грн., які не є належним доказом у справі, оскільки належним доказом вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу мав бути акт автотоварознавчого дослідження, який складається особою, що має певну відповідну кваліфікацію, спеціальні знання у галузі автотоварознавства та має відповідний сертифікат оцінювача.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі №5015/2876/12 та призначено до розгляду в судове засідання на 05.11.2012 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача (апелянта) розгляд справи № 5015/2876/12 відкладено на 19.11.2012 р. Даною ухвалою участь представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

16 листопада 2012 р. представником позивача через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу (вих. № УН3428Р від 16.11.2012 р.), в якому просить рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012 р. залишити без змін, скаргу -без задоволення з мотивів, викладених в такому.

В судове засідання 19.11.2012 р. представники сторін не з'явились, причин неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, а відтак судова колегія, беручи до уваги вимоги ст.75 Господарського процесуального кодексу України ухвалила розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи у сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

9 жовтня 2009 р. Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія ''Універсальна'' та Стецюк Святослав Володимирович уклали договір №3014/200/000338 добровільного страхування наземного транспортного засобу. Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки ''Mitsubishi Pajero Sport'', державний реєстраційний номер АА 9335 ЕС. Строк дії Договору: з 10.10.2009 р. по 09.10.2010 р. (а.с. 5-11).

Згідно п. 2.1. Договору, страховим випадком є понесення збитків страхувальником (вигодонабувачем) внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу, складових частин, деталей або додаткового обладнання в результаті дії страхових ризиків, які відбулись протягом строку та на території дії Договору. Страховими ризиками за цим Договором є: дорожньо -транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу; стихійне лихо (буря, ураган, шторм, смерч, зливи, повені, цунамі, обвал, зсув грунту, землетрус); вибух, пожежа, в тому числі зумовлена замиканням електропроводки, попаданням блискавки; попадання предметів -падіння або попадання сторонніх предметів (у тому числі каміння, снігу, льоду, дерев, предметів з -під коліс) на поверхню транспортного засобу; протиправні дії третіх осіб -протиправні дії третіх осіб щодо транспортного засобу, за винятком випадків: протиправного позбавлення страхувальника транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок крадіжки, грабежу, розбою (п.2.2. Договору).

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що страховик в межах страхової суми відшкодовує збитки, які були спричинені страховим випадком, зазначеним в п.1.2. Договору, як застраховані.

Відповідно до приписів статті 352 Господарського кодексу України, страхування -це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Одним із передбачених договором страхових подій є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( ДТП) (п. 2.2. Договору).

6 січня 2010 р. о 17 год.00 хв. на 167 км. автодороги Житомир - Чернівці трапилась дорожньо -транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ауді -80», державний номерний знак ВХ 4144АЕ, під керуванням Гнатюка Р.В. та транспортного засобу «Мітсубіші», державний номерний знак АА9335ЕС, під керуванням Стецюка С.В. (а.с. 23).

Як вбачаться з матеріалів справи, причиною дорожньо -транспортної пригоди стало те, що водій Гнатюк Р.В., керуючи автомобілем «Ауді -80»не врахував дорожньої обстановки, допустив зіткнення з автомобілем «Мітсубіші»під керуванням Стецюка С.В., який зупинився попереду, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Працівниками ДАІ в довідці про дорожню -транспортну пригоду зафіксовано пошкодження транспортного засобу: розбито два задніх протитуманні ліхтарі, деформовано задній бампер, задні двері.

6 січня 2010 р. Стецюк С.В. повідомив Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»про дорожньо -транспортну пригоду на автодорозі Житомир -Чернівці, про що 12.01.2010 р. заповнено повідомлення про страховий випадок на транспорті, в якому зазначено, що в результаті не дотримання дистанції автомобілем «Ауді»здійснено наїзд на автомобіль «Міцубіші», внаслідок чого автомобіль зазнав пошкоджень, зафіксованих у довідці ДАІ (а.с.20).

12 січня 2010 р. гр. Стецюк С.В. звернувся до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»із заявою про виплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/200/000338. Так, 12 січня 2010 р. позивачем проведено огляд пошкодженого автомобіля, про що складено відповідний Акт огляду транспортного засобу форми ф-7.5./1-12, в якому відображено пошкодження транспортного засобу в частині: бамперу, протитуманних ліхтарів, задніх дверей. Даний акт підписано представником позивача та гр. Стецюком С.В., який був за кермом транспортного засобу під час ДТП (а.с. 25).

Зазначене вище ДТП відповідно до умов договору страхування та норм чинного законодавства України, визнано позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт №9110000265 від 29.01.2010 р., відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 26645,23 грн. (а.с.34).

29 січня 2010 р. позивач здійснив детальний розрахунок страхового відшкодування, оформивши його як Додаток до страхового акту №9110000265 (а.с.35).

В Розрахунку суми страхового відшкодування позивач зазначив: страхова сума згідно договору страхування 3014/200/000338 складає 172200,00 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування зносу -26645,23 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу -26645,23 грн.; сума до виплати -26645,23 грн.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду м. Хмельницький від 12.02.2010 р. у справі № 3-1456/2010р. гр. Гнатюка Р.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 24).

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

В результаті вчинення правопорушення гр. Гнатюком Р.В. завдано майнову шкоду гр. Стецюку С.В., а саме пошкоджено транспортний засіб «Мітсубіші».

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України як одну з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мітсубіші», реєстраційний номер АА9335Е, визначено на підставі Акту огляду транспортного засобу від 12.01.2010 р., ремонтної калькуляції №3612 від 13.01.2010 р. та розрахунку суми страхового відшкодування від 29.01.2010 р., яка складає 26645,23 грн.

Крім того, судовою колегією з'ясовано, що на замовлення гр. Стецюка С.В. Товариством з обмеженою відповідальністю «Н2О Груп»надано послуги по виконанню робіт, що пов'язані з ремонтом автомобіля «Мітсубіші», реєстраційний номер АА9335Е всього на суму 26645,23 грн., про що складено Акт № 0000001886 (а.с.32).

В розділі 8 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №3014/200/000338 сторони погодили, що основними документами, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків при настанні страхових випадків за ризиками «ДТП»є: документи, складені ремонтним підприємством та погодженні страховиком, які містять відомості стосовно вартості відновлювального ремонту; акти виконаних робіт (наряди -замовлення, накладні) та фіскальні чеки або інші фінансові документи (у випадку оплати Страхувальником вартості відновлювального ремонту, погодженого страховиком (п.п. 8.1.2.1, 8.1.2.2.).

На виконання умов вищевказаного договору, за страховим актом № 9110000265, позивачем за заявою страхувальника на розрахунковий рахунок ТзОВ «Н2О Груп»здійснено страхове відшкодування в сумі 26645,23 грн., про що свідчить платіжне доручення №4081 (а.с.36).

Судова колегія з'ясувала, що на в момент скоєння дорожньо -транспортної пригоди автомобіль «Ауді-80», реєстраційний номер ВХ4144АЕ, застрахований -страховою компанією "Граве Україна" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8280881 (а.с. 59).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що на момент виникнення, дорожньо -транспортної пригоди цивільно -правова відповідальність гр. Гнатюка О.М. застрахована відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів №ВС/8280881, то саме Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю «Мітсубіші», реєстраційний номер АА9335ЕС, внаслідок ДТП, оскільки відповідно до зазначеного полісу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатись до страховика винної у ДТП особи з вимогою про виплату страхового відшкодування, оскільки цивільно -правова відповідальність винної особи застрахована у іншого страховика, і потерпілий має право вимоги про відшкодування шкоди до нього, а отже це право переходить і до страховика, з яким потерпілий уклав договір добровільного страхування.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 530 ЦК України, з метою досудового врегулювання спору, позивач, 10.08.2010 р. на адресу відповідача направив заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №1401/09-107 всього на суму 26645,23 грн. разом із додатками, зокрема: копія постанови Хмельницького міськрайонного суду від 12.02.2010 р.; копія Довідки ДАІ; копія свідоцтва ТЗ та посвідчення водія; копія Договору страхування №3014/200/000338 від 09.10.20009 р.; копія заяви про виплату страхового відшкодування; копія страхового акту; копія розрахунку суми страхового відшкодування; копія акту огляду, фото пошкоджень ТЗ; копія калькуляції ремонтних робіт; Акт виконаних робіт від 18.03.2010 р.; копія платіжного доручення №4081 (а.с.38).

Дана заява отримана відповідачем 17.08.2010 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи товариства на повідомленні про вручення поштового відправлення (ас. 39).

Як вбачається з матеріалів справи, будь - яких зауважень щодо даної заяви з боку відповідача не надходило, однак суму страхового відшкодування не перераховано, що і стало підставою звернення Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до суду за захистом своїх майнових прав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страховик або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 25500,00 грн. з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна».

Актом огляду транспортного засобу від 12.01.2010 р., ремонтною калькуляцію №3612 від 13.01.2010 р., актом виконаних робіт та наданих послуг від 18.03.2010 р. за № 0000001886 підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля - 26645,23 грн.

Позивач на виконання зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/200/000338 перерахував ТзОВ «Н2О Груп»в рахунок ремонту автомобілю «Мітсубіші»страхове відшкодування в розмірі 26645,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4081.

Полісом серії ВС №8280881 встановлено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 255000, грн.., франшиза нуль гривень.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо -транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12 вищевказаного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Із врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»та стягнення з відповідача у порядку регресу матеріальної шкоди в розмірі 25500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує про відсутність належних доказів, які б підтверджували вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та заподіяної шкоди, складеного особою, що має відповідні знання у галузі автотоварознавства.

При цьому, вказуючи, що акт огляду транспортного засобу від 12.01.2010 р., ремонтна калькуляція №3612 від 13.01.2010 р., акт виконаних робіт та наданих послуг від 18.03.2010 р. за № 0000001886 не є актами оцінки, у відповідності до яких встановлюється вартість відновлювального ремонту з урахуванням коофецієнту зносу, а відтак не можуть бути доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують виникнення у позивача права регресної вимоги саме у розмірі 26645,23 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує встановлену цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З даного приводу судова колегія зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Судова колегія вказує і на той факт, що в розділі 8 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 3014/200/000338, укладеного між позивачем та гр. Стецюком С.В. вказано, що документами ,які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків є акт виконаних робіт та фіскальні чеки або інші фінансові документи (у випадку оплати страхувальником вартості відновлювального ремонту, погодженого страховиком).

В даному випадку на замовлення гр. Стецюка ТзОВ «Н2О Груп»складено та підписано акт виконаних робіт та наданих послуг в рахунок ремонту ТЗ «Мітсубіші»всього на суму 26645,23 грн., а позивачем здійснено оплату страхового випадку що підтверджується платіжним дорученням № 4081.

Крім того, слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції системи «Аудатекс»№3612 від 13.01.2010 р. всього на суму 26645,23 грн. відповідають п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Аудатекс», яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу - грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу, а вартість матеріального збитку (реальні збитки) - вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.п. 7.38. згаданої Методики, значення фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД, 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Отже, в даному випадку судова колегія зазначає про відсутність підстав визначення розміру фізичного зносу, оскільки пошкоджений автомобіль марки ''Мітсубіші'', державний реєстраційний номер АА 9335ЕС є 2007 року випуску (зареєстрований 19.09.2007 р.), а ДТП трапилась 06.01.2010., тобто строк його експлуатації не перевищував 3 роки.

Щодо доводів апеляційної скарги про можливий пробіг транспортного засобу «Мітсубіші», що могло б в даному випадку вплинути на коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, судова колегія зазначає, що згідно бюлетня автотоварознавця (а.с. 124), відповідно до якого середньорічний нормативний пробіг для транспортного засобу «Мітсубіші»2007 р. випуску, з об'ємом двигуна 2972 м. куб. становить 21 тис. км. Станом на дату ДТП (06.01.2010 р.) даний автомобіль пробіг 55612 км. Хоча нормативним для даного типу автомобіля був пробіг 21 тис. км*3 роки=63 тис. км. Таким чином, вбачається, що ушкоджений транспортний засіб на дату ДТП мав нормативний недопробіг.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у ній докази, враховуючи вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказах зроблено правильні висновки щодо фактичних обставин справи, а тому не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012 р. у справі №5015/2876/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», вих. № 30258 від 09.10.2012 р. - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 5015/2876/12 повернути господарському суду Львівської області.

повний текст постанови складено та підписано 19.11.2012 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченко Я.О.