Постанова № 27614105, 15.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.12 Справа № 5015/2092/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:головуючого судді Кравчук Н.М.суддів Данко Л.С. Якімець Г.Г. розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (надалі ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім ») № 307 від 05.09.2012р. на рішення господарського суду Львівської області від 15.08.2012р. у справі № 5015/2092/12 за позовом: публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(надалі ПАТ «Універсал Банк») м. Київ до відповідача: ТзОВ«Компанія «Лізинговий дім »м. Львів про 1 503 833,56 грн. з участю представників:

від позивача: Тітаренко О.О. -представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з`явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.08.2012р. у справі № 5015/2092/12 (суддя М.М. Синчук) позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк»до ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»про стягнення 1 503 833,56грн. задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 867 795,62грн. заборгованості по сумі кредиту, 141 749,90грн. процентів за користування кредитом, 494 288,04грн. підвищених процентів за користування кредитом. Стягнуто з відповідача на користь позивача 30 076,70грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення, яким позов задоволити частково на суму 572 472,96грн. боргу по кредиту, 122 220,76грн. відсотків за строкове користування кредитом та 226 505,16грн. підвищених відсотків, відмовити в частині стягнення 295 322,66грн. кредиту, 19 529,14грн. відсотків за строкове користування кредитом та 267 782,88грн. підвищених відсотків в зв»язку з пропуском позовної давності. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправильно безпідставно не було застосовано строків позовної давності щодо стягнення заборгованості по кредиту, відсотках та підвищених відсотках за його користування.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.10.2012р. В судовому засіданні 25.10.2012р. судом оголошено перерву до 08.11.2012р. о 09год. 50хв., про що сторони ознайомлені під розписку. В судовому засіданні 08.11.2012р. судом продовжено перерву до 15.11.2012р., про що сторони ознайомлені під розписку.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2012р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання 15.11.2012р. не з`явився, проте в попередніх судових засіданнях підтримував доводи, наведені в апеляційній скарзі, та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ВАТ «Банк Універсальний»(правонаступником якого є ПАТ «Універсал банк») (Банк) та ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»»(Позичальник) 07.02.2008р. було укладено кредитний договір № 83/08 із подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в розмірі 1 360 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, на підставі відповідної додаткової угоди, а Позичальник зобов'язався прийняти кредит, належним чином його використовувати та повернути до 06.02.2011 року.

07.02.2008 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно якої сторони визначили дату надання кредиту 07.02.2008 р. та передбачили строки погашення кредиту згідно з Графіком погашення платежів (Додаток №1 до Додаткової угоди №1 до Кредитного договору). Додаткова угода є невід'ємною частиною договору (п. 3 Додаткової угоди) (а.с. 18-21).

Відповідно до п. 1.2.1. договору надання Позичальнику строкового кредиту здійснюється в термін, зазначений у відповідній додатковій угоді до цього договору, але в будь-якому випадку не раніше 07.02.2008 р.

Відповідно до п. 1.3.1. договору за користування кредитними коштами, наданими у формі строкового кредиту за цим договором Позичальник сплачує Банку проценти за ставкою у розмірі 17% річних, якщо згідно умов договору не встановлений інший розмір ставки.

Згідно з п. 1.3.2. договору за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26% річних (підвищена процента ставка). Такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Пунктом 1.3.4. кредитного договору передбачено, що нарахування відсотків за цим договором здійснюється щомісяця, починається з дня фактичного надання кредитних коштів, або з дня сплати попередніх відсотків, методом "факт/365"відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 1.3.5 договору передбачено, що Позичальник зобов'язується сплачувати проценти та суму кредиту (частину траншу) згідно графіку погашення платежів, наведеному у відповідній додатковій угоді до цього договору, в якій зазначається термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення/погашення кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 9.5. кредитного договору строк дії даного договору встановлюється з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, сплати процентів, винагороди та пені у разі її нарахування.

На виконання умов кредитного договору № 83/08 Банком прийняті на себе зобов`язання виконано у повному обсязі, а саме надано відповідачу кредит на суму 1 360 000,00 грн., підтвердженням чого є меморіальний ордер від 07.02.2008 р. за № 049WCL3080380001 (а.с. 22).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов вищезазначеного кредитного договору свої зобов`язання по поверненню суми кредиту, здійснення платежів по нарахованих відсотках за користування кредитом та інших платежів належним чином не виконував, в зв`язку з чим станом на 17.05.2012р. загальна сума заборгованості, яку просив стягнути позивач становила 1 503 833,56грн., з яких: 867 795,62грн. -прострочена заборгованість по сумі кредиту, 141 749,90грн. -проценти за користування кредитом та 494 288,04грн. -підвищені проценти за користування кредитом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач, в порушення умов кредитного договору № 83/08 від 07.02.2008р., кошти відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту не сплатив, доказів повернення кредиту у встановлений строк суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сумі кредиту в розмірі 867 795,62 грн. є обґрунтованою та правомірно задоволеною судом першої інстанції.

Як вбачається з Графіку погашення платежів відповідач зобов'язаний був сплачувати суми частин кредиту та суми процентів помісячно у дати та згідно розмірів платежів, зазначених у вказаному графіку, починаючи з 29.02.2008 року по 06.02.2011 року.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що останні платежі по оплаті частин кредиту та суми процентів за користування кредитом відповідачем здійснені в період з 01.09.2008 по 30.09.2008 року. Суми заборгованості за частинами кредиту та процентами за користування кредитом, що підлягають до стягнення за позовними вимогами, обраховуються позивачем з вказаного періоду.

Щодо тверджень скаржника, наведених в апеляційній скарзі стосовного того, що судом першої інстанції не застосовано строку позовної давності, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось вище, пунктом 1.2.2. кредитного договору сторони передбачили, що Позичальник зобов'язується у повному обсязі повернути кредит, отриманий за цим договором, в порядку та терміни, визначені у відповідній додатковій угоді до цього договору, згідно умов якої такий кредит було надано або встановлено новий термін повернення такого кредиту; та в будь якому випадку у повному обсязі повернути всю суму кредиту не пізніше 06.02.2011 р.

Статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно з приписами ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 260 ЦК України).

Як зазначалось вище, останнім терміном всіх платежів за кредитним договором, стосовно яких заявлено позовні вимоги в межах 3-ох річного строку позовної давності (з урахуванням дати подання позовної заяви) є 06.02.2011р.

Тобто, кредитним договором визначений граничний строк повернення кредиту 06.02.2011р., результатом порушення якого є порушення прав позивача на повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у встановлений строк.

З наведеного вбачається, що право Банку на повернення йому кредиту та відсотків за користування кредитом вважається порушеним, у відповідності до вимог ст.. 253 ЦК України з 07.02.2011р.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки строк виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту сплив 06.02.2011р., то початок перебігу строків позовної давності припадає на 07.02.2011р., а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Окрім того, як видно з матеріалів справи, 27.02.2010р. за заявою ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі № 21/11 про банкрутство ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»(за ст.. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») (а.с. 92-102).

Керуючись положеннями ст.. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», позивачем 21.04.2010р. було подано заяву про визнання останнього кредитором відповідача.

Факт подання заяви про визнання Банку кредитором у справі про банкрутство свідчить про переривання, на підставі ст.. 264 ЦК України, з 22.04.2010р. строків позовної давності щодо стягнення заборгованості по кредиту, відсотках та підвищених відсотках за його користування.

Як зазначалося вище, додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 83/08 затверджено графік кредитних зобов'язань з 29.02.2008 року по 06.02.2011 року, з визначенням кінцевої дати погашення кожної частини платежу, яка співпадає як по сплаті частини суми кредитних коштів так і відсотків за користуванням кредитними коштами. Відповідно до кредитного договору Позичальник за користування кредитними коштами сплачує Банку відсотки за узгодженою ставкою. Такі відсотки є платою за надання кредиту і являються самостійним фінансовим зобов'язанням з визначеним строком сплати, згідно п. 1.3.5 кредитного договору, згідно графіку платежів і після цієї дати зобов'язання зі сплати відсотків за строкове користування кредитом є простроченим.

Також слід зазначити, що відповідно до умов кредитного договору, в разі прострочення виконання основного зобов'язання по кредитному договору, Банк нараховує в подальшому підвищенні відсотки за користування кредитними коштами. Такі підвищенні відсотки безпосередньо пов'язані зі сплатою зобов'язання по кредиту, право на їх стягнення виникає з моменту прострочення зобов'язання по кредитному договору.

Враховуючи те, що відповідачем не було своєчасно повернуто суму кредиту, вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 141 749,90грн., нараховані за період з 02.03.2009р. по 06.02.2011р. є обґрунтованою та правомірно задоволеною судом першої інстанції.

Окрім того, як зазначалось вище п. 1.3.2. кредитного договору за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26% річних (підвищена процента ставка). Такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

В Додатку №1 до Додаткової угоди №1 від 07.02.2008 р. до Кредитного договору встановлено графік погашення платежів по кредиту, в якому і встановлено суми до сплати та періодичність їх сплати..

Як вбачається з розрахунку заборгованості поданого позивачем, підвищені відсотки за користування кредитними коштами нараховані відповідачу за період з 30.04.2008 р. по 08.05.2008 р. (за 8 днів), та починаючи з 31.10.2008 р. нараховувались по 17.05.2012 р.

Як встановлено судом, суму кредиту у розмірі 74 295,00 грн. було сплачено відповідачем не 30.04.2008 р., як це передбачено Додатком №1 до Додаткової угоди №1 кредитного договору (Графік погашення платежів), а 09.05.2008 р., в результаті чого, керуючись положенням п. 1.3.2. Кредитного договору, Банком нараховувались підвищені відсотки протягом 8 календарних днів.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 494 288,04грн. підвищених відсотків за користування кредитом є обгрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані,на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.08.2012р. у справі № 5015/2092/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.

3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Данко Л.С.

Якімець Г.Г.