Постанова № 27612477, 01.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. Справа № 5015/1785/12

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,суддів:Ходаківської І.П., Яценко О.В.розглянулакасаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (далі -Райадміністрація )на постанову Львівського апеляційного господарського судувід28.08.12у справі№ 5015/1785/12господарського судуЛьвівської областіза позовомРайадміністраціїдотовариства з обмеженою відповідальністю "Медівня" (далі- Товариство) управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі- Управління)прозобов'язання демонтувати самочинно встановлений літній майданчик,

В засіданнях взяли участь представники:

- позивача:не з'явились; - відповідачів: не з'явились;

Ухвалою від 18.10.12 колегії суддів у складі головуючого -

Першикова Є.В., суддів - Данилової Т.Б. Ходаківської І.П. касаційну скаргу Райадміністрації № 31 вих. 4808 від 14.09.12 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.11.12.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Розпорядженням від 31.10.12 №03.08-05/1028 у відповідності до норм ч. 4 ст. 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з завантаженістю судді Данилової Т.Б. для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Першиков Є. В. -головуючий (доповідач), судді Ходаківська І.П. Яценко О.В.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 01.11.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.11.12 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 02.09.11 господарського суду Львівської області у справі № 5015/1659/11 позов задоволено, зобов'язано Товариство демонтувати самочинно встановлений літній майданчик, розташований за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 15-17.

Ухвалою від 09.12.11 господарського суду Львівської області відстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.09.11 у справі строком на 1 місяць з моменту винесення даної ухвали.

Ухвалою від 23.04.12 Львівського апеляційного господарського суду в клопотанні Товариства про поновлення строку подання апеляційної скарги -відмовлено, апеляційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Львівської області від 02.09.11 у справі повернуто без розгляду.

03.05.12 товариство звернулось до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 02.09.11 за нововиявленими обставинами.

Підставою для звернення із вказаною заявою Товариства до господарського суду Львівської області стала постанова від 19.04.12 Галицького районного суду м. Львова, якою задоволено адміністративний позов Товариства, визнано протиправним та нечинним рішення управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, оформлене листом від 12.01.11 за № 2401-вих-3 "Про скасування дозволу на розміщення літнього майданчика на вул. Краківській 17".

Рішенням від 05.06.12 господарського суду Львівської області (суддя Козак І.Б.) рішення господарського суду Львівської області від 02.09.11 у справі скасовано, прийнято нове рішення у справі, яким відмовлено у задоволенні заяви Райадміністрації до Товариства та Управління про демонтаж літнього майданчика по вул. Краківській, 15-17 у м. Львові.

Постановою від 28.08.12 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Зварич О. В., суддів -Хабіб М.І., Якимець Г.Г.) рішення від 05.06.12 господарського суду Львівської області у справі залишено без змін, а апеляційну скаргу Райадміністрації -без задоволення.

Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, Райадміністрація звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 05.06.12 господарського суду Львівської області та постанову від 28.08.12 Львівського апеляційного господарського суду у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Свої вимоги Райадміністрація обґрунтовує тим, що постанова від 19.04.12 Галицького районного суду міста Львова не є нововиявленою обставиною в розумінні положень статті 112 Господарського процесуального кодексу України, а отже не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та не впливає на прийняте судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 12.01.09 за № 59 управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради видано висновок про можливість влаштування літнього майданчика біля кафе "Медівня" (вул. Краківська, 17), згідно з наданою проектною документацією.

07.04.09 Товарситву видано дозвіл № 31(далі -дозвіл) на розміщення літнього майданчика (далі -літній майданчик).

16.04.09 між Товариством (орендар) та Управлінням (орендодавцем) укладено договір № 31 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (далі -договір), відповідно до п. 1 якого, предметом даного договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (далі -об'єкт) на умовах оренди на терміні відповідно до виданого дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення у межах м. Львова; невід'ємною частиною цього договору є дозвіл на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Відповідно до п. 2.2.5 договору, орендар зобов'язується демонтувати об'єкти соціально-культурного, торговельного та іншого призначення при скасуванні дозволу, після закінчення терміну дії дозволу або цього договору а також у разі виникнення потреби для реконструкції, ремонту та будівництва на місці розташування об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Наведений вище дозвіл № 31 від 07.04.09 до п. 8.1 договору, є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 7 договору термін дії договору встановлюється: з 01.04.09 до 01.11.13 (5 сезонів) з 01.04.09 до 01.11.09, з 01.04.10 до 01.11.10, з 01.04.11 до 01.11.11, з 01.04.12 до 01.11.12, з 01.04.13 до 01.11.13.

02.11.10 комісією працівників Райадміністрації з виходом на місце складено акт проведення обстеження щодо наявності літнього майданчика Товариства, розміщеного на вул. Краківській, 15-17 у м. Львові, не демонтованого після закінчення сезонного періоду.

02.11.10 керівника Товариства зобов'язано в строк до 06.11.10 демонтувати самовільно встановлений літній майданчик.

Проте, актом від 10.12.10 проведення обстеження складеного представниками Райадміністрації з виходом на місце, зафіксовано розміщення не демонтованого літнього майданчика.

15.12.20 Райадміністрацією скеровано листа в департамент містобудування Львівської міської ради з проханням скасувати дозвіл на розміщення літнього майданчика Товариства, розміщеного на вул. Краківській, 15-17 у м. Львові.

Відповідно до листа управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради № 2401-вих-3 від 12.01.11 "Про скасування дозволу", дозвіл № 31 від 07.04.09 виданий Товариству на розміщення літнього майданчика скасовано.

Відповідно до листа управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради № 5-12103/2401 від 24.12.10 Товариству відмовлено у наданні згоди не демонтувати відкритий літній майданчик у зимовий період та звернено увагу на необхідність термінового демонтажу літнього майданчика.

Проте, відповідно до акту обстеження від 28.12.10 Товариством літній майданчик не демонтовано.

11.02.11 за № 219вих прокурором Галицького району м. Львова внесено припис Райадміністрації про вжиття заходів до усунення порушень вимог законодавства з вимогою вирішити питання про звернення до суду з позовною заявою про примусовий демонтаж літнього майданчика.

18.02.11 головою Райадміністрації винесено розпорядження № р-17 відповідно до якого Товариство зобов'язано демонтувати самочинно встановлений літній майданчик, а у випадку недемотажу, - підготувати позовну заяву про примусовий демонтаж.

Згідно акту проведення обстеження, складеного представниками Райадміністрації 26.02.11 встановлено, що літній майданчик Товариством не демонтовано.

Вказана обставина стала підставою для звернення Райадміністрації до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства та Управління про зобов'язання демонтувати самочинно встановлений літній майданчик.

Рішенням від 02.09.11 господарського суду Львівської області у справі № 5015/1659/11 позов задоволено, зобов'язано Товариство демонтувати самочинно встановлений літній майданчик, розташований за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 15-17.

Постановою від 19.04.12 Галицького районного суду м. Львова задоволено адміністративний позов Товариства, визнано протиправним та нечинним рішення управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, оформлене листом від 12.01.11 за № 2401-вих-3 "Про скасування дозволу на розміщення літнього майданчика на вул. Краківській 17".

На підставі вищевказаної постанови, рішення від 02.09.11 господарського суду Львівської області переглянуто за нововиявленими обставинами господарським судом та прийнято рішення від 05.06.12 господарського суду Львівської області, залишене без змін постановою від 28.08.12 Львівського апеляційного господарського суду, яким рішення господарського суду Львівської області від 02.09.11 у справі № 5015/1785/12 (5015/1659/11) скасовано, прийнято нове рішення у справі № 5015/1785/12, яким відмовлено у задоволенні заяви Райадміністрації до Товариства та Управління про демонтаж літнього майданчика по вул. Краківській, 15-17 у м. Львові.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що постанова від 19.04.12 Галицького районного суду м. Львова у повному обсязі спростовує факти, які було покладено в основу рішення від 02.09.11 господарського суду Львівської області.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно п. 1.3. Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2452 від 05.03.09, дозволи на встановлення літніх майданчиків видає Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі висновків комісії з видачі дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків.

За приписами пунктів 3 та 6.4 зазначеного Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові, строк дії дозволу - 5 років, при цьому, право на розміщення літнього майданчика виникає виключно у певний період року (01 квітня -01 листопада), після закінчення якого суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний здійснити демонтаж об'єкту власними силами та за власний рахунок.

Демонтажу підлягають: самочинно встановлені літні майданчики; літні майданчики, на розміщення яких закінчився термін дії дозволів або термін дії договорів на оренду конструктивних елементів благоустрою; літні майданчики, на демонтаж яких є відповідне рішення суду.

Відкритий літній майданчик - стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Товариством не виконувались умови договору (п.2.2,5 договору) щодо обов'язкового демонтажу літнього майданчика у встановленому законом порядку та не дотримувались норми Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові, крім того, в порушення ст. 115 ГПК України рішення господарського суду Львівської області не було виконано.

Натомість Товариством в підтвердження заявлених вимог про перегляд рішення від 02.09.11 господарського суду Львівської області за нововиявленими обставинами надано постанову від 19.04.12 Галицького районного суду м. Львова.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У відповідності до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.81 № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", нововиявленими можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Виходячи з цього, до нововиявлених обставин відносяться факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, що існували на час вирішення спору, але в силу певних обставин не були відомі.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом при вирішенні спору по суті. Також, не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Отже, суд на підставі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України може переглянути прийняте ним судове рішення за наявності двох умов в їх комплексному зв'язку: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору (обставини, які не могли бути відомі заявникові). При цьому, слід враховувати, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, нововиявленою обставиною заявник вважає постанову від 19.04.12 Галицького районного суду м. Львова, якою визнано протиправним та нечинним рішення управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, оформлене листом від 12.01.2011 року за № 2401-вих-3 "Про скасування дозволу на розміщення літнього майданчика на вул. Краківській 17".

Разом з тим, з урахуванням наведених правових норм колегія суддів Вищого господарського суду України Колегія суддів вважає, що постанова від 19.04.12 Галицького районного суду м. Львова фактично є несвоєчасно поданим доказом.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.

Рішення від 05.06.12 господарського суду Львівської області та постанову від 28.08.12 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/1785/12 господарського суду Львівської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков судді:І.Ходаківська О. Яценко