Ухвала суду № 27612354, 26.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 жовтня 2012 р. № 5023/598/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Першикова Є.В., Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Малетича М.М., Уліцького А.М.,розглянувши заяву Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2012у справі№ 5023/598/12за позовомприватного підприємства "Темп-К"доХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.2012, позов задоволено; визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2012 скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 5023/598/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 скасовано, рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2012 у справі №5023/598/12 залишено без змін.

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 5023/598/12, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без змін постанову апеляційного господарського суду, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України законодавства про захист економічної конкуренції, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 03.03.2009 у справі № 16/107-08-3142. Також заявник зазначає, що правильність висновків, викладених ним в заяві, підтверджується висновками Верховного Суду України у постанові від 14.08.2012 в аналогічній справі №08/03/26/64/2011.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Предметом розгляду у справі № 5023/598/12, про перегляд якої подано заяву, та у справі № 16/107-08-3142, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, є визнання недійсним рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким встановлено вчинення порушення у вигляді неподання у встановлений строк територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на його вимогу інформації, необхідної в зв'язку з проведенням досліджень ринків певних товарів.

Як вбачається зі змісту постанови від 14.08.2012 у справі № 5023/598/12, про перегляд якої подано заяву, у розгляді названої справи Вищий господарський суд України дійшов висновку, що здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції хоча і входить до кола повноважень органів Антимонопольного комітету України, але в той же час саме лише проведення дослідження ринку світлих нафтопродуктів України не давало відповідачу правових підстав вимагати від позивача обов'язкового надання інформації, оскільки це прямо суперечило вимогам пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а отже не давало і підстав вбачати в діях позивача, який не подав відділенню Антимонопольного комітету України запитувану в нього інформацію у встановлений строк, наявність ознак правопорушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". При цьому, суд касаційної інстанції вказав, що направлення відділенням Антимонопольного комітету України запиту відповідній особі щодо подання нею певної інформації буде носити правомірний характер лише тоді, коли це буде прямо передбачено законом.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 03.03.2009 у справі № 16/107-08-3142, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, за подібних предмета і підстав позову, встановлених судами обставин справи, керуючись положеннями пункту 5 частини першої статті 17, статей 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 3, пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суд касаційної інстанції дійшов протилежного правового висновку про те, що у витребовуванні відповідної інформації у зв'язку з дослідженням ринку надання послуг відділення Антимонопольного комітету України діяло в межах наданих йому чинним законодавством повноважень.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Таким чином, зі змісту наведених постанов вбачаються ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Водночас колегія суддів зазначає, що до судових рішень, на які в заяві може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах. Тому не може братися до уваги посилання заявника на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України 14.08.2012 у справі №08/03/26/64/2011.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 5023/598/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяЄ. Першиков Судді: С.Бакуліна Т.Данилова М.Малетич А.Уліцький

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)