Постанова № 27612337, 20.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5023/274/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2012

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012

зі справи № 5023/274/12

за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі -Компанія)

до державного підприємства "Теплоелектроцентраль-2 "Есхар" (далі - Підприємство), смт Есхар Чугуївського району Харківської області,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - акціонерне товариство "Бізнес-сервіс" (далі -АТ "Бізнес-сервіс"), м. Харків,

товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз" (далі -ТОВ "Енергосоюз"), м. Харків,

товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова" (далі -ТОВ "Шахта "Садова"), м. Алчевськ Луганської області,

товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна Компанія" (далі -ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна Компанія"), м. Київ,

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі -Міністерство), м. Київ,

про спонукання виконати умови мирової угоди,

за участю представників:

Компанії -Солдатенка А.М.,

Підприємства -не з'явився,

АТ "Бізнес-сервіс" - не з'явився,

ТОВ "Енергосоюз" - не з'явився,

ТОВ "Шахта "Садова" -Ломакіної О.В.,

ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна Компанія" - Прокопенка П.П.,

Міністерства - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про спонукання Підприємства до виконання умов мирової угоди, затвердженої рішенням арбітражного суду Харківської області від 24.07.2001 зі справи № 8164/3-17.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.06.2012 (колегія суддів у складі: Макаренко О.В. -головуючий суддя, судді Бринцев О.В., Жиляєв Є.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 (колегія суддів у складі: Здоровко Л.М. -головуючий суддя, судді Бородіна Л.І., Шутенко І.А.), в задоволенні позову відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) мотивовано пропуском позивачем позовної давності, оскільки, дізнавшись про порушення свої прав у 2006 році, Компанія звернулася до суду з даним позовом лише в січні 2012 року.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

ТОВ "Шахта "Садова" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Компанії, ТОВ "Шахта "Садова" та ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна Компанія", Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- рішенням арбітражного суду Харківської області від 24.07.2001 зі справи № 8164/3-17 за позовом Компанії до Підприємства про стягнення 17 356 000 грн. затверджено мирову угоду сторін від 24.07.2001 (сплату відповідачем суми наявної заборгованості розстрочено до 01.07.2006) та зазначено про видачу наказу суду на стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 17 356 000 грн., 1 700 грн. державного мита та 69 грн. судових витрат;

- ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2002 зі справи № 8164/3-17 абзац другий резолютивної частини названого рішення арбітражного суду від 24.07.2001 було змінено;

- ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2005 зі справи № 8164/3-17 за заявою відповідача виправлено описки в згаданому рішенні арбітражного суду від 24.07.2001 (з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 24.07.2002), а саме: слово "Рішення" замінено на слово "Ухвала"; слова "Іменем України" виключено; слово "арбітражний" замінено на слово "господарський"; "в абзаці третьому мотивувальної частини" цього судового рішення слово "рішення" замінено словом "ухвалу" і виключено слова "та видати наказ про стягнення суми заборгованості"; резолютивну частину зазначеного документа доповнено словами "Провадження у справі припинити"; в абзаці другому резолютивної частини згаданої ухвали господарського суду Харківської області від 24.07.2002 слова та цифри " суму 17 356 000 грн. боргу" виключено; наказ господарського суду Харківської області № 8164/3-17, виданий 24.07.2002, визнано таким, що не підлягає виконанню;

- постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 зазначену ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2005 зі справи № 8164/3-17 скасовано;

- постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2006 названу постанову апеляційного господарського суду від 15.11.2005 скасовано, а ухвалу місцевого господарського суду від 20.04.2005 зі справи № 8164/3-17 залишено в силі;

- позивач не відкликав помилково виданий наказ суду з державної виконавчої служби;

- умови мирової угоди відповідачем у визначений нею строк не виконано -заборгованість у строк до 01.07.2006 не погашено;

- Компанія звернулася до суду з даним позовом у січні 2012 року;

- Підприємством подано заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, ототожнюючи порушення прав позивача з невиконанням умов мирової угоди, виходили з того, що позивач без поважних причин пропустив позовну давність, оскільки про помилковість видачі згаданого наказу суду дізнався з постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2006 зі справи № 8164/3-17, а про невиконання відповідачем умов мирової угоди -01.07.2006.

Водночас поза увагою попередніх судових інстанції залишилися доводи Компанії стосовно перебування наказу господарського суду Харківської області від 24.07.2002 № 8164/3-17 на виконанні у державній виконавчій службі до 30.11.2010 (моменту закінчення виконавчого провадження підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області), так само як і вирішення питання стосовно визнання таким, що не підлягає виконанню, названого наказу суду від 24.07.2002 згідно з ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2011 зі справи № 8164/3-17, яка набрала законної сили 20.12.2011 (внаслідок прийняття відповідної постанови Вищим господарським судом України).

Зокрема, ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не було встановлено фактичних обставин, пов'язаних з примусовим виконанням згаданого наказу суду органами державної виконавчої служби (щодо факту, обсягу та строків виконання; підстав закінчення виконавчого провадження), тоді як примусове виконання цього наказу у встановленому законом порядку має істотне значення для правильності визначення початку перебігу позовної давності (стаття 261 ЦК України), а отже й для прийняття правильного судового рішення зі справи (статті 267, 525, 526 ЦК України).

При цьому попередні судові інстанції, застосувавши наслідки спливу позовної давності відповідно до статті 267 ЦК України, причин його пропуску не дослідили та не встановили, а відмовили Компанії в задоволенні позову без розгляду його по суті (стосовно правового характеру взаємовідносин сторін; стану розрахунків; наявності порушення прав позивача та його змісту тощо).

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 14.06.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 зі справи № 5023/274/12 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов