Ухвала суду № 27610364, 06.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р. Справа № 20559/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінда О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахідтехніка» до Державної податкової інспекції в місті Рівне про скасування податкових - повідомлень рішень -

ВСТАНОВИЛА:

23.09.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" звернулося з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень № 0001062342/1/23-121 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 109721,76 грн. в т.ч. 73147,84 грн. - основного платежу та 36573,92 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0001052342/1/23-121 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 152127 грн. в т. ч. 116513 грн. основного платежу та 35614 грн. застосованих штрафних санкцій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що у посадових осіб ДПІ у м. Рівне відсутні підстави для зменшення валових витрат підприємства та податкового кредиту. Під час проведення перевірки посадовим особам ДПІ у м. Рівне було надано первинні документи, що підтверджують факт понесення витрат у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР. Щодо порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, то позивач зазначає, що під час перевірки було надано податкові накладні з доказами їх оплати на підтвердження всієї суми задекларованого податкового кредиту. Враховуючи наявність первинних документів, що підтверджують вчинення господарських операцій з ПП "Лайкост" та ПП "Аргоімпекс-ресурс" позивач вважає, що у ДПІ у м. Рівне були відсутні підстави визнавати договори нікчемними та приймати оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0001062342/1/23-121 від 1 червня 2009 року по податку на додану вартість, №0001052342/1/23-121 від 1 червня 2009 року по податку на прибуток підприємства.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що господарські операції вчинені ТОВ "Агрозахідтехнікою" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "Лайкост" підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в місті Рівне оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З 17.02.2009 року по 10.03.2009 року працівниками Державної податкової інспекції в місті Рівне було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агрозахідтехніка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2006 року по 30.09.2008 року, за результатами якої 13.03.2009 року було складено акт № 259/23-100/34112487.

На підставі цього акту було прийнято податкові повідомлення рішення № 0001062342/0/23-121 від 18.03.2009 р. про донарахування 109721,76 грн. податку на додану вартість в т.ч. 73147,84 грн. - основного платежу та 36573,92 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0001052342/0/23-121 від 18.03.2009 р. про донарахування 157265 грн. по податку на прибуток підприємств, в т.ч. 120450 грн. - основного платежу та 36815 грн. застосованих штрафних санкцій.

З врахуванням процедури адміністративного оскарження 01.06.2009 р. податковим органом було прийнято податкові повідомлення рішення № 0001062342/1/23-121 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 109721,76 грн. в т.ч. 73147,84 грн. - основного платежу та 36573,92 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0001052342/1/23-121 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 152127 грн. в т. ч. 116513 грн. основного платежу та 35614 грн. застосованих штрафних санкцій.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ "Агрозахідтехніка" було придбано у ПП "Агроімпекс-ресурс" сільськогосподарську техніку та деталі. На підставі накладної № 19.1 від 08.09.2008 р. позивачем було отримано придбаний товар на загальну суму 24100,20 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 4016,70 грн. По факту придбання товарів позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит. Розрахунки з ПП "Агроімпекс-ресурс" проведено шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок.

В подальшому придбані у ПП "Агроімпекс-ресурс" товари було реалізовано для ТОВ "Агропостач", видаткові накладні № РН-0000271 від 12.09.2008 р., № РН-0000274 від 17.09.2008 р., та ТОВ СГП ім. Воловікова, видаткова накладна № 0000270 від 11.09.2008 р.

Крім цього, в період, що перевірявся ТОВ "Агрозахідтехніка" придбавало товарно-матеріальні цінності у ПП "Лайкост". Предметом купівлі продажу виступала сільськогосподарська продукція та деталі. ТОВ "Агрозахідтехніка" було отримано товари на підставі наступних накладних та податкових накладних (дати виписування та номери збігаються): № РН-11 від 28.01.2008 р., № РН-21 від 12.02.2008 р., № РН-22 від 12.02.2008 р., № РН-30 від 19.02.2008 р., № РН-35 від 25.02.2008 р., № РН-49 від 11.03.2008 р., № РН-52 від 17.03.2008 р., № РН-54 від 18.03.2008 р., № РН-63 від 25.03.2008 р., № РН-63.1 від 25.03.2009 р., № РН-79 від 08.04.2008 р., № РН-82 від 09.04.2008 р., № РН-113 від 05.05.2008 р., № РН-122 від 12.05.2008 р., № РН-125 від 14.05.2008 р., № РН-136 від 23.05.2008 р., № РН-150 від 28.05.2008 р., № РН-160-від 30.05.2008 р., № РН-160.1 від 30.05.2008 р., № РН-183 від 11.06.2008 р., № РН-248.1 від 15.07.2008 р., № РН-279 від 04.08.2008 р. -загалом на суму 414786,28 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 69131,14 грн.

Доставка придбаних товарів проводилася власним транспортом ТОВ "Агрозахідтехніка", що підтверджується шляховими листами від 28.01.2008 р., від 12.02.2008 р., від 25.02.2008 р., від 11.03.2008 р., від 17-18.03.2008 р., від 25.03.2008 р., від 08-09.04.2008 р., від 05.05.2008 р., від 12.05.2008 р., від 14.05.2008 р., від 23.05.2008 р., від 28-30.05.2008 р., від 15.07.2008 р., від 04.08.2008 р.

Розрахунки за отримані товари проведені в безготівковій формі через банківські розрахункові рахунки на загальну суму 400023,99 грн., що підтверджується банківськими виписками. Станом на 30.09.2009 р. заборгованість по взаєморозрахунках ТОВ "Агрозахідтехніка" з ПП "Лайкост" становить 14762,29 грн.

По факту придбання товарів позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит.

Далі придбана ТОВ "Агрозахідтехніка" у ПП "Лайкост" сільськогосподарська техніка і запчастини реалізовувалися з середньою націнкою 14 % різним покупцям, зокрема: СПП "Україна" видаткова накладна № 0000004 від 28.01.2008 р., видаткова накладна № РН-0000148 від 28.05.2008 р.; ОСОБА_1 видаткова накладна № РН-0000020 від 15.02.2008 р., видаткова накладна № 0000113 від 25.04.2008 р.; ВАТ "Уманьферммаш" видаткова накладна № РН-0000021 від 18.02.2008 р.; ТОВ "Агро-запчастини" видаткова накладна № РН-0000095 від 09.04.2008 р.; ТОВ "Агро-Лан" видаткова накладна № 0000099 від 14.04.2008 р.; ПП "Агровік-Дніпро" видаткова накладна № РН-0000103 від 17.04.2008 р.; Костопільська сортодослідна станція видаткова накладна № РН-0000110 від 24.04.2008 р.; СВК "Агрофірма "Мир" № 0000127 від 14.05.2008 р.; ПП "Екодар" видаткова накладна № РН-0000134 від 16.05.2008 р.; СФГ "Поляна" видаткова накладна РН-№ 0000138 від 20.05.2008 р.; ЖКП "Перспективне" видаткова накладна № 0000141 від 20.05.2008 р.; ДП "Рівненський облавтодор" РН-0000152 від 28.05.2008 р.; ТОВ ПМТЗ "Агропромтехніка" видаткова накладна № РН-29.05.2008 р.; ТОВ "Радивилів-молоко" видаткова накладна № РН-0000156 від 30.05.2008 р.; ТОВ "Агропостач" видаткова накладна № 0000220 від 08.08.2008 р.; ТОВ "Агрофірма Трипілля" видаткова накладна № 0000230 від 14.08.2008 р.;

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість, судом першої інстанції вірно встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарів та послуг є в наявності у позивача.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 згаданого Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин, витрати на оплату товарно-матеріальних цінностей, придбаних у контрагентів позивача правомірно включені до складу валових витрат позивачем, оскільки пов'язані з його господарською діяльністю, а факт їх придбання підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Що стосується формування позивачем податкового кредиту, то в цій частині колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанцій про відповідність дій платника податку вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону також визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У пункті 1.3 статті 1 цього Закону платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинних документів та податкових накладних, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що реальність господарських операцій, вчинених між позивачем та ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які стали підставою для формування показників сум податкового кредиту та валових витрат. Первинні документи ( податкові, видаткові накладні, платіжні та інші документи) недійсними або нечинними судом не визнавались, були досліджені в процесі судового розгляду та долучені до матеріалів справи.

Слід також вказати на те, що в процесі судового розгляду податковий орган не спростував тієї обставини, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Позивач, придбавши у контрагентів товарно-матеріальні цінності та послуги, а також сплативши їх вартість, на підставі отриманих податкових накладних відніс до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів зазначені в них суми ПДВ з дотриманням приписів статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що в процесі апеляційного розгляду встановлено, що Державна податкова інспекція в місті Рівне зверталася з позовом до ТОВ "Агрозахідтехніка" та ПП «Лайкост» про стягнення коштів. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року, яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 року залишено без змін, в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд дійшов висновку про товарність операцій ТОВ "Агрозахідтехніка" та ПП «Лайкост» з придбання в останнього сільськогосподарської техніки та запчастин на суму 414786,28 грн.

Вказане судове рішення відповідно до 254 КАС України набрало законної сили, а відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань податкового органу на порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ПП «Агроімпекс-Ресурс» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, як на підставу обґрунтованості своїх доводів, оскільки на момент проведення перевірки, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, на час розгляду справи судом першої інстанції та зрештою і на час апеляційного розгляду, податковим органом всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не було надано належних доказів того, що вирок у кримінальній справі, на яку посилався податковий орган, набрав законної сили.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі № 2а-6198/09/1770 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В. В. Ніколін