Ухвала суду № 27609163, 14.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року справа №2а/0570/10276/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача Дем*яненко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у м.Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/10276/2012 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Держаної податкової інспекції у м.Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 липня 2012 року та 02 серпня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби від 5 липня 2012 року № 0002841700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 117119 грн. 26 коп., в тому числі за основним платежем 97257 грн. 30 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 19861 грн. 96 коп.; та від 2 серпня 2012 року № 0006461700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 133553 грн., в тому числі за основним платежем 125556 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7997 грн. Вирішене питання про судові витрати (а.с.182, 183-187 т.4).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м.Докучаєвську звернулось з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.189-200 т.4).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, ненаданням належної оцінки укладеними позивачем договорами з контрагентами ТОВ Лазуріттрейд», ТОВ «Сервіспрінт», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», відсутністю господарських відносин, зазначені операції не мали реального характеру, внаслідок неможливості здійснення господарських операцій, внаслідок чого має місце нікчемність правочинів, наявні первинні документи позивача не можуть бути враховані при формуванні податкового кредиту із зазначеними контрагентами. На думку податкового органу, з урахуванням положень п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, основним визначальним фактором правомірності формування податкового кредиту, є подальше використання придбаних товарів. Податкові повідомлення - рішення є обґрунтованими, законними прийняте на підставі здійсненої перевірки, відповідно до якої встановлені відповідні порушення податкового законодавства.

Представник відповідача-апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати, та прийняти нову про відмову у задоволення вимог.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Надали письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_5 зареєстрований виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради 20 жовтня 1994 року, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

З 31 травня по 14 червня 2012 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд» за період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 15 червня 2012 року № 367/17-0/НОМЕР_3 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки та результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України:

від 5 липня 2012 року № 0002841700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 117119 грн. 26 коп., в тому числі за основним платежем 97257 грн. 30 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 19861 грн. 96 коп.;

від 2 серпня 2012 року № 0006461700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 133553 грн., в тому числі за основним платежем 125556 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7997 грн.

Правовою підставою визначення податку на доходи фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням № 0002841700 наведені норми статті 2, статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92 (надалі - Декрет), підпункту 14.1.56 статті 14.1, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Правовою підставою визначення податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням № 0006461700 наведені норми підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з висновків акту перевірки, відповідачем встановлена наявність взаємовідносин позивача з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд», позивачем порушені норми частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, внаслідок чого правочини позивача з наведеними контрагентами мають ознаки нікчемності в силу припису закону, правочину порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків.

З урахуванням наведеного, відповідач здійснює висновок, що позивачем завищено значення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів на загальну суму 586592 грн. 31 коп., а саме за 2009 рік на суму 36396 грн. 96 коп., за 2010 рік на суму 82332 грн. 70 коп., за 2011 рік на суму 467862 грн. 65 коп., внаслідок чого занижений податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті, на загальну суму 97257 грн. 30 коп., а саме за 2009 рік на суму 5459 грн. 54 коп., за 2010 рік на суму 12349 грн. 91 коп., за 2011 рік на суму 79447 грн. 85 коп., а також позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижено податок на додану вартість на загальну суму 125556 грн., в тому числі за жовтень 2009 року на суму 5808 грн., за листопад 2009 року на суму 5808 грн., за грудень 2009 року на суму 6113 грн., за січень 2010 року на суму 1872 грн., за жовтень 2010 року на суму 8558 грн., за листопад 2010 року на суму 5067 грн., за грудень 2010 року на суму 2024 грн., за січень 2011 року на суму 3281 грн., за березень 2011 року на суму 23333 грн.

В основу таких висновків покладені, не документи первинного обліку наданих до перевірки позивачем, якими у повному обсязі підтверджують факт здійснення господарських операцій, а дані викладені в актах перевірки контрагентів позивача відповідно ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд».

Колегія суддів звертає увагу, що здійснення господарської діяльності позивача пов'язана дистрибуцією паливно-мастильних матеріалів, роздрібною торгівлею автозапчастин, моторних мастил. Позивач має в користуванні магазин «Розсвіт», де здійснює відповідну торгівлю товаром. Тобто, придбаний ФОП ОСОБА_5 у контрагентів ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд» товар, відповідає дійсній меті здійсненних видів господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказах, між Позивачем як покупцем та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Укрпромснаб», 1 лютого 2011 року укладений договір купівлі-продажу № 15/024 про постачання дизельного палива. На виконання умов даного договору позивачу видані накладні та податкові накладні на постачання дизельного палива від 17 лютого 2011 року на загальну суму 163647 грн. 40 коп., в тому числі 27274 грн. 57 коп., від 28 лютого 2011 року на загальну суму 238100 грн. 25 коп., в тому числі податок на додану вартість 39683 грн. 38 коп., від 9 березня 2011 року на загальну суму 140000 грн., в тому числі податок на додану вартість 23333 грн. 3 коп. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі платіжними дорученнями від 2 березня 2011 року № 69, від 9 березня 2011 року № 82, заборгованість відсутня. Транспортування товару посвідчується товарно-транспортними накладними від 17 лютого 2011 року, від 28 лютого 2011 року, від 9 березня 2011 року. Придбане дизельне пальне в подальшому реалізовано іншій особі.

Також між Позивачем, як покупцем та ТОВ «Сервіспрінт» укладений договір від 1 жовтня 2010 року № 17 про постачання автомобільних запчастин, сума за договором 200000 грн. На виконання умов даного договору ТОВ «Сервіспрінт» виписано позивачу накладні та податкові накладні від 1 жовтня 2010 року на загальну суму 29043 грн. 36 коп., в тому числі податок на додану вартість 4840 грн. 56 коп., від 4 жовтня 2010 року на загальну суму 2821 грн. 32 коп., в тому числі податок на додану вартість 470 грн. 22 коп., від 5 жовтня 2010 року на загальну суму 22303 грн. 80 коп., в тому числі податок на додану вартість 3717 грн. 30 коп., від 20 жовтня 2010 року на загальну суму 2085 грн. 84 коп., в тому числі податок на додану вартість 347 грн. 64 коп., від 1 листопада 2010 року на загальну суму 7922 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість 1320 грн. 46 коп., від 5 листопада 2010 року на загальну суму 6139 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість 1023 грн. 20 коп., від 10 листопада 2010 року на загальну суму 16337 грн. 28 коп., в тому числі податок на додану вартість 2722 грн. 88 коп., від 1 грудня 2010 року на загальну суму 12145 грн. 68 коп., в тому числі податок на додану вартість 2024 грн. 28 коп., від 4 січня 2011 року на загальну суму 8215 грн. 79 коп., в тому числі податок на додану вартість 1369 грн. 30 коп., від 5 січня 2011 року на загальну суму 3799 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість 633 грн. 20 коп., від 21 січня 2011 року на загальну суму 7672 грн. 56 коп., в тому числі податок на додану вартість 1278 грн. 76 коп. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі платіжними дорученнями від 16 листопада 2010 року № 194, від 8 грудня 2010 року № 227, від 17 лютого 2011 року № 52, заборгованість відсутня. За умовами договору, постачання товару здійснене силами постачальника товарів.

Також між Позивачем як покупцем та ТОВ «Лазуріттрейд» укладений договір від 1 жовтня 2009 року № 1/10/01 про постачання автомобільних запчастин. На виконання умов даного договору ТОВ «Лазуріттрейд» видані позивачу накладні та податкові накладні від 2 жовтня 2009 року на загальну суму 15249 грн. 52 коп., в тому числі податок на додану вартість 2541 грн. 59 коп., від 2 листопада 2009 року на загальну суму 13722 грн. 06 коп., в тому числі податок на додану вартість 2287 грн. 01 коп., від 24 листопада 2009 року на загальну суму 21126 грн., в тому числі податок на додану вартість 3521 грн., від 1 грудня 2009 року на загальну суму 21656 грн. 70 коп.. в тому числі податок на додану вартість 3609 грн. 45 коп., від 8 грудня 2009 року на загальну суму 15022 грн. 08 коп., в тому числі податок на додану вартість 2503 грн. 68 коп., від 4 січня 2010 року на загальну суму 11230 грн. 61 коп., в тому числі податок на додану вартість 1871 грн. 77 коп. Розрахунки здійснювалися в безготівковій формі платіжними дорученнями від 16 листопада 2009 року № 170, № 171, від 22 квітня 2010 року № 980, заборгованість відсутня. За умовами договору, постачання товару здійснене силами постачальника товарів.

Позивачем на підставі наведених первинних документів, тобто договорів, видаткових накладних, платіжних доручень віднесені витрати по придбанню товару до складу валових витрат, після їх реалізації, позивачем сформовані валові доходи.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача під час судового розгляду справи, підставою для висновку відповідача щодо нікчемності правочинів, вчинених між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд», стали акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 13 квітня 2011 року № 515/16-34202109 про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки ТОВ «ВКФ «Укрпромснаб» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року, акт Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 24 квітня 2012 року № 382/22-2/36253553 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лазуриттрейд» за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, акти Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 10 квітня 2012 року № 116/23-708/34202109 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за період лютий-березень 2011 року та від 30 грудня 2011 року № 1045/»3/34202109 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за період з 1 жовтня 2008 року по 30 грудня 2011 року, довідка Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 21 березня 2011 року № 3/15-2/34370249 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервіспрінт» за січень 2011 року, довідка Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 13 квітня 2011 року № 92/15-2/34370249 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервіспрінт» за грудень 2010 року, акт Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 7 квітня 2011 року № 1088/23-2/34370249 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Сервіспрінт» за період з 1 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року, акт Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 14 березня 2011 року № 688/23-2/34370249 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сервіспрінт» з 1 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року. Зазначені акти перевірки не свідчать та вказують беззаперечно на відсутність здійснених господарських відносинах між позивачем та його контрагентами.

Досліджені дані акти та довідки перевірок вказують на те, що податковим органом не досліджувалися первинні документи фінансово-господарської діяльності ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд» по взаємовідносинам з позивачем, а висновок щодо ознак нікчемності з іншими контрагентами (покупцями) здійснений як наслідок незнаходження підприємств за юридичною адресою.

Навпаки, надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції. Відповідно до матеріалів справи, не знайдено невідповідності наявних первинних документів приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку.

Проведеною перевіркою податкового органу встановлені обставини складання відповідних податкових та видаткових накладних на поставлені контрагентом товари, та не встановлено обставин невідповідності цих накладних поставленим товарам.

Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних відповідачем не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання. Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідачем не доведено та не встановлено.

Як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з контрагентом спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета.

При цьому представниками сторін у судовому засіданні не заперечувались обставин фактичного використання продукції, придбаної позивачем.

Колегія суддів звертає увагу, що перелік обов'язків платника податків, визначений ст.16 Податкового кодексу України, і не передбачено обов'язку перевірки законності і правомірності діяльності контрагентів.

Що стосується доводів відповідача стосовно нікчемності правочинів між Позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх безпідставність.

Податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб зробити перевірку документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом. Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Крім того, відповідачем не доведено перед судом та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допущенні його контрагентами щодо його фіктивності. Не під час здійснення перевірки, не під час розгляду справи в суді відповідачем не надано беззаперечних доказів, як то обвинувального вироку, постанови (як то про звільнення від кримінальної відповідальності, закриття з не реабіліатуючих обставин) якими б були доведені та встановлені відповідні обставини справи, правові наслідки щодо діяльності контрагентів ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Сервіспрінт», ТОВ «Лазуріттрейд», що нерозривно пов'язується з Позивачем в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим. Такі висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на сумнівних припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах.

Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого податковим органом рішення, є некоректним.

Саме ДПІ повинно приймати рішення на підставі усіх встановлених обставинах справи, яким суд надає оцінку та такому рішенню, суд не може перебирати на себе функцію виконання обов'язків податкового органу. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом порушення податкового законодавства платником податку, при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у м.Докучаєвську Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/10276/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 листопада 2012 року. Ухвала у повному обсязі виготовлена 19 листопада 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді А.В. Гайдар

О.П.Лях