Ухвала суду № 27601682, 22.11.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10-1/490/1113/12 Головуючий у 1 й інстанції - Католікян М.О. Доповідач - Зайцев В.В.

Справа № 0418/6312/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі

Головуючого: судді Зайцева В.В.

Суддів: Сенченка І.М., Кухаря О.В.,

З участю прокурора Руденка Д.В.

Заявника ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2012 року,-

Постановою заступника начальника СВ ПМ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ОСОБА_3 23 червня 2012 року порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Дніпропром»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_4, працюючи директором ТОВ «Дніпропром»здійснюючи на підприємстві організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подачу фінансової звітності, своєчасну фіксацію усіх господарських операцій в первинних документах, а також організацію контролю за їх відображенням на бухгалтерських рахунках підприємства, своєчасність складання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку та достовірність відображених в них даних, надання в податкові та інші державні органи бухгалтерської звітності та інших документів та даних, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), їх сплату у встановлені законом терміни, діючи умисно, з метою ухилитися від сплати податків, шляхом незаконного завищення податкового кредиту свого підприємства, в період часу з 01.08.2011 року по 27.11.2011 року, під час здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Гермесойлгруп ЛТД»незаконно вніс до складу податкового кредиту 2024955грн. та під час здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Украктивресурс»незаконно вніс до складу податкового кредиту 1060213грн., що потягло фактичне ненадходження до бюджету грошових коштів на загальну суму 3085168грн., тобто в особливо великих розмірах, що більше ніж в 5000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2012 року скарга ОСОБА_2 задоволена, скасована постанова заступника начальника СВ ПМ СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську ОСОБА_3 від 23 червня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Дніпропром»ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Приймаючи таке рішення суд дійшов висновку про те, що для порушення кримінальної справи не було достатніх підстав, оскільки слідчий, порушуючи кримінальну справу не дав належної оцінки всім обставинам справи, фактичні дані, встановлені в ході перевірки не містять достатніх даних, які б вказували на наявність ознак вказаного злочину в діях ОСОБА_2. На момент порушення кримінальної справи 23.06.2012 року, перевірка податковою службою та податкове повідомлення-рішення не виносилось та, як наслідок, не узгоджувалось у встановленому чинним законодавством порядку, про що було відомо на час прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Тобто відсутній акт, який згідно ст. 86 податкового кодексу України свідчить про ухилення від сплати податків.

На вказану постанову прокурор, який брав участь в розгляді справи подав апеляцію в якій просить скасувати постанову суду як незаконну в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Вважає що для порушення кримінальної справи було достатньо приводів та підстав. Вважає, що податкове рішення повідомлення в даному випадку виноситись не повинне, оскільки фактичними даними, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_2 ознак складу вказаного злочину, можуть бути встановлені висновком спеціаліста НДІЕКЦ при УМВС на Придніпровській залізниці, що є достатнім для порушення кримінальної справи. Просить скасувати постанову судді, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляцію, та вважає, що для порушення кримінальної справи було достатньо приводів та підстав, вислухавши ОСОБА_2 який заперечував проти задоволення апеляції та просив постанову суду залишити без змін, вивчивши матеріали по скарзі та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст. 236-8 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення такої постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом під час розгляду справи по суті.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд, відповідно до вимог закону розглянув скаргу ОСОБА_2, перевірив наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи і дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.

Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, підставами до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 були матеріали дослідчої перевірки відносно посадових осіб ТОВ «Дніпропром», при цьому не вказано на підставі чого слідчий дійшов висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на тому, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В силу ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виконання податкових зобов'язань платниками податків на час виникнення спірних правовідносин (серпень-листопад 2011 року) регулювалось Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України у випадку, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 14.1.157. ст. 14, ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість та податку на прибуток, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє узгоджене повідомлення-рішення податкового органу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку, що на момент порушення кримінальної справи податкові зобов'язання ТОВ «Дніпропром» узгоджені у встановленому Законом порядку не були, а тому був відсутній податковий борг вказаного товариства.

Таким чином, в ході розгляду скарги судом встановлено, що на час винесення слідчим оскаржуваної постанови від 23.06.2012 року податкове повідомлення-рішення стосовно ТОВ «Дніпропром»не виносилось та, як наслідок, не узгоджувалось у встановленому чинним законодавством порядку, про що було відомо слідчому на час прийняття ним рішення про порушення кримінальної справи, а тому кримінальна справа порушена передчасно за відсутності законних підстав.

Згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного суду від 8 жовтня 2004 року N 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» - злочин, передбачений ст. 212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Інших даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в діях директора ТОВ «Дніпропром»ОСОБА_2 ході дослідчої перевірки не зібрано.

Доводи апеляції про те, що висновком судово-економічного дослідження, проведеному в ході дослідчої перевірки, підтверджено факт ухилення від сплати податків, тому перевірка податковою службою та надсилання рішення-повідомлення податкового органу не потрібно колегія суддів вважає необґрунтованими. Згідно положень ст. 86 Податкового кодексу України, який на даний час є чинний, єдиним документом, що свідчить про наявність виявлених порушень податкового законодавства є рішення повідомлення податкового органу, винесеного за результатом документальної перевірки.

Тому колегія суддів вважає, що місцевим судом було обґрунтовано скасовано постанову про порушення кримінальної справи, оскільки з матеріалів перевірки не вбачається, що для її порушення було достатньо підстав.

Порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального законодавства які б тягнули обов'язкове скасування постановленого рішення у справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2012 року - без змін.

Судді апеляційного суду: