Рішення № 27599291, 20.11.2012, Господарський суд Чернігівської області

20.11.12

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

20 листопада 2012 року справа № 5028/12/58/2012

Позивач: Комунальне підприємство "АТП-2528" Чернігівської міської ради,

вул. 1-го Травня, 173, м. Чернігів, 14034

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

Предмет спору: про стягнення заборгованості 6408,51 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Слєпченко С.А. довіреність № 01.02.12 від 22.02.2012 представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 6408 грн. 51 коп. боргу, згідно Договору збирання, ручне завантаження та вивезення, прийом і знешкодження твердих побутових відходів на полігоні (с. Масани) № 2030 від 02.11.2009 року та Додаткової угоди до нього від 03.03.2010 року.

Сторони були своєчасно попереджені про час та місце проведення судового засідання, але відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвали суду від 16.10.2012р., від 25.10.2008р., від 08.11.2012р., направлені на адреси відповідача (АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2) повернулись до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 09.10.2012р. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою 14005, АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Від позивача до початку розгляду справи, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшла письмова заява № 8165 від 14.11.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог до суми 5450,55 грн. Так, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 5450,55 грн.

Інших заяв та клопотань від сторін на час слухання справи до суду не надходило.

Суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до суми 5450,55 грн., оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.11.2012 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2012 р. виклав свої позовні вимоги.

Не з'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивачем було зменшено позовні вимоги до суми 5450,55 грн., суд розглядає дану справу з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02 листопада 2009 року між Комунальним підприємством "АТП -2528" Чернігівської міської ради (Виконавцем перевезення ТПВ), Приватним підприємством "Гранпласт" (Виконавцем знешкодження ТПВ) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, (Замовник) був укладений договір № 2030 (далі - Договір) на збирання, ручне завантаження та вивезення, прийом і знешкодження твердих побутових відходів на полігоні /с. Масани/.

Згідно п.п.1.1., 1.2., 2.3. договору Замовник (відповідач) передає, а Виконавець перевезення ТПВ (позивач) приймає на себе зобов'язання по виконанню послуг з збирання, ручного завантаження та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) з переносних сміттєзбірників з об'єктів Замовника (відповідача), Виконавець знешкодження ТПВ бере на себе зобов»язання по їх прийманню і знешкодженню на полігоні; Замовник зобов»язується здійснювати оплату за надання послуг в обумовлені договором строки. Збирання, ручне завантаження та вивезення ТПВ з об»єктів Замовника проводиться Виконавцем перевезення ТПВ за затвердженим начальником КП «АТП-2528»графіком руху сміттєвозів.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6.1. договору, останній діє з 02.11.2009 р. по 01 листопада.2010 р. та вважається переукладеним на наступний рік на тих же умовах, якщо за один місяць до закінчення строку його дії жодна з сторін не заявить письмово про розірвання договірних відносин.

Оскільки сторонами не було надано доказів розірвання вказаного договору , то він є продовженим до 01.11.2012р.

Додатковою угодою № 1 від 03.03.2010 р. до договору № 2030 від 02.11.2009 р., до п.1.4. договору було внесено зміни: вартість послуг по збиранню, ручному завантаженню ТПВ складає 14,04 грн./м.куб (з ПДВ) - 161,04 грн. з ПДВ на місяць, а вартість послуг по вивезенню ТПВ -17,64 грн./м.куб (з ПДВ) -202,33 грн. з ПДВ на місяць. Загальна вартість послуг по збиранню, ручному завантаженню та вивезенню ТПВ за договором становить 363,37 грн. з ПДВ на місяць. Також п.1 додаткової угоди було внесено зміни до п.1.3 договору щодо переліку торгівельних об»єктів та об»єму утворення ТПВ.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 214 від 18.08.2011 р. було встановлено тарифи на послуги з вивезення побутових відходів з переносних сміттєзбірників замовника у розмірі 45,60 грн./м.куб. (з урахуванням ПДВ). Рішення набуває чинності з 01.10.2011 р. Вартість послуг по збиранню, ручному завантаженню та вивезенню ТПВ склала 523,03 грн.

Відповідно до п.4.2. договору, про зміну тарифів на збирання, ручне завантаження та вивезення, прийом і знешкодження ТПВ надавачі послуг повідомляють Замовника письмово.

Оскільки, позивачем не було надано суду доказів письмового повідомлення відповідача про зміну тарифів на вивезення ТПВ з 01.10.2011 р., суд доходить висновку, що застосуванню підлягають тарифи встановлені п.1.4. договору №2030 від 02.11.2009 р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 03.03.2010 р.).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1.5. договору сторони визначили, що оплата за збирання та вивезення ТПВ проводиться Замовником щомісячно, на підставі рахунків та актів виконаних робіт з розрахунку вартості 1/12 річного об»єму надання послуг із урахуванням ПДВ і не пізніше 15 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів окремо на рахунок Виконавця перевезення ТПВ.

На виконання умов договору № 2030 збирання, ручне завантаження та вивезення, прийом і знешкодження твердих побутових відходів на полігоні (с. Масани) від 02.11.2009 року, позивач надав послуги зі збирання, ручного завантаження та вивезення ТПВ з переносних сміттєзбірників з об»єктів відповідача в період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. на загальну суму 5450 грн. 55 коп.

Відповідно до умов договору позивачем були складені та направлені відповідачу помісячні акти виконаних робіт та рахунки-фактури: № 4305 за січень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 4493 за лютий 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 4681 за березень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 9267 за квітень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 9461 за травень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 9655 за червень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 14222 за липень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 14415 за серпень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 14608 за вересень 2011 р. на суму 363,37 грн.; № 19160 за жовтень 2011 р. на суму 523,03 грн.; № 19357 за листопад 2011 р. на суму 523,03 грн.; № 19554 за грудень 2011 р. на суму 523,03 грн.; № 1502 за січень 2012 р. на суму 523,03 грн.; № 3176 за лютий 2012 р. на суму 523,03 грн.; № 4850 за березень 2012 р. на суму 523,03 грн., які додані до матеріалів справи.

Позивачем було зменшено розмір позовних вимог по актах виконаних робіт та рахунках-фактурах № 19160 за жовтень 2011 р. на суму 523,03 грн.; № 19357 за листопад 2011 р. на суму 523,03 грн.; № 19554 за грудень 2011 р. на суму 523,03 грн.; № 1502 за січень 2012 р. на суму 523,03 грн.; № 3176 за лютий 2012 р. на суму 523,03 грн.; № 4850 за березень 2012 р. на суму 523,03 грн., у зв»язку з ненаданням суду доказів повідомлення відповідача, відповідно до п. 4.2 договору, про зміну тарифів.

04.04.2012 року позивачем була направлена відповідачу лист-претензія № 102 від 04.04.2012 р. про оплату 6408 грн. 51 коп. заборгованості за надані послуги згідно договору № 2030 від 02.11.2009 року, яка була отримана відповідачем особисто 05.04.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до матеріалів справи.

Крім того, даним листом позивач повідомив відповідача про припинення надання послуг по вказаному договору у разі непогашення вказаної заборгованості.

27.04.2012 р. позивачем повторно було направлено відповідачу лист-претензію № 147 від 26.04.2012 р. про сплату заборгованості, а також акти виконаних робіт з січня 2011 р. по березень 2012 р. за договором №2030 від 02.11.2009 р. Лист-претензія та акти виконаних робіт були особисто отримані ОСОБА_1 08.05.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до матеріалів справи.

Оскільки відповіді на листи позивач не отримав та сума заборгованості відповідачем сплачена не була, позивач 08.08.2012 р. повторно направив відповідачу акти виконаних робіт та рахунки-фактури за спірний період.

Факт відправлення актів виконаних робіт та рахунків-фактур на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком про відправку рекомендованого листа № 4314 від 08.08.2012 року з описом вкладення та поштовим повідомленням, копії яким залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання стосовно оплати за надані послуги не виконав, вимоги позивача № 102 від 04.04.2012 року, № 147 від 26.04.2012 р. залишив без задоволення і заборгованість за надані послуги не сплатив.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за отримані послуги не сплатив, та враховуючи той факт, що застосуванню підлягають тарифи встановлені п.1.4. договору №2030 від 02.11.2009 р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 03.03.2010 р.) господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення 5450 грн. 55 коп. боргу.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 626, 629, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ІПН: НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради, вул. 1-го Травня, 173, м. Чернігів, 14034 (р/р 2600700016428 в „Укрексімбанк" м. Чернігова, МФО 353649, код ЄДРПОУ 03358216) 5450 грн. 55 коп. боргу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 21.11.2012 року.

Суддя Л.М. Лавриненко