Ухвала суду № 27591222, 15.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 р. Справа № 95273/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Савицької Н.В.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у адміністративній справі №2а-0370/633/12 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поларт-Інвест» до Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларт-Інвест» звернулось з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000192302 від 27.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий кредит товариства сформований згідно операції здійсненої з ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» на підставі договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва для використання під склад готової продукції. Факт здійснення оплати ТзОВ «Поларт-Інвест» на рахунок ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» грошових коштів здійснювався в якості передоплати за об'єкт незавершеного будівництва, що не заперечується і податковим органом. Вважає, що посилання відповідача на те, що договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва не є нотаріально посвідчений та не зареєстрований в органах державної реєстрації, жодним чином не впливає на податкові зобов'язання позивача, оскільки оплата коштів здійснювалась в якості передоплати за даний об'єкт, і відповідно право платника податку регулюється ст. 198 ПК України.

Постановою Волинського окружного адміністративного від 23 квітня 2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 27 січня 2012 р. № 0000192302. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 2146,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову суду, в якій зазначає, що постанов суду є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, ухваленою судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем в період з 18.10.2011 року по 24.10.2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Поларт-Інвест» у зв'язку з поданням ТзОВ «Поларт-Інвест» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2011 року та уточнюючого розрахунку по декларації з ПДВ за квітень 2011 року з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., за результатами якої складено акт №8798/23-3/35963631 від 31.10.2011 року, в яком у зроблено висновок про те, що ТзОВ «Поларт-Інвест» допущено порушення пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 294765 грн. та квітень 2011 року на суму 674198 грн., як наслідок завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року на суму 294765 грн. та квітень 2011 року на суму 674198 грн.

За результатами проведеної перевірки та з врахування рішення ДПА України у Волинській області Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000192302 від 27.01.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення за лютий 2011 року на 19150 грн. та за квітень 2011 року - на 294765 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на ту обставину, що договір купівлі-продажу не є нотаріально посвідчений та не зареєстрований в органах державної реєстрації жодним чином не впливає на податкові зобов'язання позивача, оскільки оплата коштів здійснювалась в якості передоплати за об'єкт незавершеного будівництва.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Поларт-Інвест» та ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» 20.12.2010 року укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (продавець) передає у власність ТзОВ «Поларт-Інвест» (покупцеві) об'єкт незавершеного будівництва для використання під склад готової продукції, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього грошову суму на умовах, визначених цим договором. Продаж майна здійснюється за ціною 5813775,52 грн., в тому числі ПДВ - 20%.

Згодом, 05.01.2011 р., між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про зміни та доповнення до договору купівлі - продажу від 20.12.2010 року, згідно якої сторони дійшли згоди про зміну назви договору купівлі - продажу на договір поставки та змінено пункту 1.1 Договору, яким змінено предмет договору, що постачальник передає у власність покупцеві «конструкційні матеріали ЛІНДАБ для конструювання складу готової продукції».

На підтвердження того, що даний склад є конструкційними матеріалами, позивачем представлено договір поставки ЕХ9/07/073 від 21.08.2007 року, укладений між ТзОВ «ВКФ «Луцькондитер» та LINDAB Kft.

ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» на поставлений товар видало позивачу податкові накладні №96 від 07.04.2011 року на суму 607490,14 грн., в тому числі ПДВ на суму 101248,35 грн., №95 від 06.04.2011 року на суму 3437698,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 572949,67 грн., №4741 від 25.02.2011 року на суму 1768087,39 грн., в тому числі ПДВ на суму 294671,23 грн. та №4742 від 28.02.2011 року на суму 500 грн., в тому числі ПДВ на суму 83,33 грн.

За поставлений товар позивач в лютому та квітні 2011 року повністю сплатив кошти постачальнику товару.

ТзОВ «Поларт-Інвест» на підставі виданих первинних документів включило суми ПДВ від придбаного товару до податкових декларацій за лютий, квітень 2011 року.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, серед іншого, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається із податкових накладних виписаних ТзОВ «ВКФ «Луцькондитер» на придбаний товар, вони містять реквізити про назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; підставу господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від постачальника та від отримувача.

Відповідачем не заперечується факт поставки товару позивачу.

Таким чином, господарське зобов'язання, які виникло між позивачем та його контрагентом було виконано, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, складеними згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідачем не надано доказів про визнання будь-якого первинного документу недійсним та правильність їх заповнення не оспорюється.

Податковим законодавством чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - це наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 ПК України, які позивач виконав в повному обсязі.

Факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: копіями податкових накладних, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, договором купівлі - продажу від 20.12.2010 року та додатковою угодою від 05.01.2011 року, перепискою між «Поларт-Інвест» та ТзОВ «ВКФ «Луцькондитер» щодо необхідності нотаріально посвідчити вказаний договір.

Крім цього, відповідно до договору поставки, поставлялись конструкційні матеріали, які не об'єктом нерухомості, тому вказаний договір не потребував нотаріального посвідчення.

Відповідно до пункту 50.1. статті 50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

18.03.2011 року ТзОВ «Поларт-Інвест» подало до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року та 16.09.2011 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Крім цього, 20.05.2011 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року та 16.09.2011 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Відповідно до п. 198.2. статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Крім цього, якщо платник податку при отриманні послуг від нерезидента на митній території України декларує зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку, то податковий кредит за такими операціями платник податку має право сформувати в податковій декларації з податку на додану вартість, що подається за наслідками податкового періоду, в якому відбувся факт сплати податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в уточнюючому розрахунку.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, у позивача виникло право на включення даних сум ПДВ, сплачених при придбанні товару до податкового кредиту з лютого, квітня 2011 року.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що посилання Луцької ОДПІ на те, що договір купівлі-продажу від 20.12.2010 року, укладений між ТзОВ «Поларт-Інвест» та ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер», не є нотаріально посвідчений та не зареєстрований в органах державної реєстрації жодним чином не впливає на податкові зобов'язання позивача, оскільки оплата коштів здійснювалась в якості передоплати за об'єкт незавершеного будівництва, що не заперечувалось і податковим органом.

Крім цього, пункт 198.2 статті 198 ПК України для включення сум до податкового кредиту пов'язує із наявністю певних обставин, які позивачем при формуванні податкового кредиту за даними правовідносинами були дотримані.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних та, вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у адміністративній справі № 2а-0370/633/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 20.11.2012 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

Н.В. Савицька