Ухвала суду № 27589544, 19.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року м. Київ К/9991/37116/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012

у справі №2-а-5754/10/1570

за позовом Приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Одеський завод шампанських вин»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі)

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012, позов задоволено. Скасовано рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2010 №0000591620 та від 18.05.2010 №0000601620.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства щодо правомірності погашення дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом від 15.09.2008 №9 VDS/8, за результатами якої складено акт №288/16-2/32224466/57 від 12.05.2010.

За висновками акта перевірки, станом на час її проведення, у позивача рахується дебіторська заборгованість в сумі 377088,26 дол. США за зовнішньоекономічним контрактом від 15.09.2008 №9 VDS/8, укладеним з нерезидентом ТОВ «Роспищеснаб», що стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Крім того, позивачем не подано до податкового органу Декларацію про валютні цінності та майно, і не здійснено декларування валютних цінностей у сумі 377088,26дол. США, які знаходяться за кордоном з перевищенням законодавчо встановлених термінів.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2010 № 0000591620 на суму 2919190,59 грн. за порушення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2010 №0000601620 на суму 1360 грн. за порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Одеський завод шампанських вин»було укладено зовнішньоекономічний контракт з ТОВ «Роспищеснаб»від 15.09.2008 №9 VDS/8, за умовами якого Продавець (ПАТ «Одеський завод шампанських вин») продає, а Покупець (ТОВ «Роспищеснаб») приймає та оплачує товар (ковпаки для закупорювання пляшок з лікеро-горілчаною продукцією). Відвантаження позивачем товару, на виконання умов вищезазначеного контракту, підтверджується вантажно-митними деклараціями №500050030/8/012764 від 08.10.2008, №500050030/8/012872 від 08.10.2008, №500050030/8/013011 від 10.10.2008, №500050030/8/013007 від 10.10.2008.

Станом на 01.01.2009 нерезидентом оплата поставленого товару грошовими коштами не проведена, у зв'язку з чим у позивача утворилась дебіторська заборгованість у розмірі 570988,26 дол.США. Погашення заборгованості відбулося шляхом укладення договору про заміну боржника в зобов'язанні від 03.04.2009, згідно якого здійснено заміну «Старого боржника»- ТОВ «Роспищеснаб»на «Нового боржника»- Компанію Еnterрrises LTD»за зовнішньоекономічним контрактом від 15.09.2008 №9 VDS/8.

Договором про заміну кредитора в зобов'язанні від 02.03.2009 здійснено заміну первісного кредитора - Cyhill Commercial Limited на нового кредитора - Компанію Еnterрrises LTD». Підставою для заміни кредитора стало наявність у боржника - ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод»заборгованості перед первісним кредитором у сумі 377094,24 дол.США, що сформувалася у зв'язку з невиконанням умов ліцензійного договору від 26.03.2008 №26/3.

В подальшому, договором від 03.04.2009 здійснено заміну боржника - ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод»на нового боржника - ЗАТ «Одеський завод шампанських вин».

Таким чином, згідно укладених договорів утворилась заборгованість ПАТ «Одеський завод шампанських вин»перед Компанією r Еnterрrises LTD»у сумі 377094,24 дол. США на підставі ліцензійного договору від 26.03.2008 № 26/3, та заборгованість Компанії Еnterрrises LTD»перед ПАТ «Одеський завод шампанських вин»в сумі 377094,24 дол. США за зовнішньоекономічним контрактом від 15.09.2008 №9 VDS/8.

03.04.2009 між ЗАТ «Одеський завод шампанських вин»та Компанією Еnterрrises LTD»укладено договір заліку зустрічних вимог на загальну суму 377091,00 дол.США, решта заборгованості в сумі 193900 дол.США сплачено Компанією Еnterрrises LTD»на користь позивача грошовими коштами, що підтверджується банківською випискою ПАТ «Фінбанк»від 09.04.2009 №200144.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) та ін.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Одним із способів припинення зобов'язань відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті), має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Таким чином, укладення між ЗАТ «Одеський завод шампанських вин»та Компанією ir Еnterрrises LTD»договору про залік зустрічних вимог на загальну суму 377091,00 дол.США не суперечить положенням статтей 601, 602 Цивільного кодексу України та є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, зареєстрованої Міністерством юстиції України 28.05.1999 за №338/3631.

За таких обставин, виходячи з того, що резидентам гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом, суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правильно застосували норми матеріального права щодо визначення способу припинення зобов'язань в іноземній валюті за договором із нерезидентом, та правильно зазначили про помилковість висновків податкового органу про наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам із нерезидентами.

Сплата нерезидентом на користь ПАТ «Одеський завод шампанських вин»заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом, виключає підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», за порушення правил валютного регулювання та валютного контролю, у зв'язку з недекларуванням валютних цінностей, які знаходяться за кордоном.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Виходячи з викладеного, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних рішень податкового органу ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук