Ухвала суду № 27589395, 20.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року м. Київ К-26910/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» на постанову та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.02.2008 року Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 рокуу справі№ А-4/527-07за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Київської області від 12.02.2008 року у справі № А-4/527-07, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року, в задоволенні позовних відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 19 Конституції України, п. 1.14 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 6.2 ст. 6, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. пп. 4.3.1, 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абз. 3 п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. ст. 70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної працівниками Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі виїзної позапланової перевірки ТОВ «Васт-Транс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період травень 2007 року складено акт від 31.08.2007 року № 474/23-3/30367782, яким зафіксовано порушення товариством вимог пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2007 року на 45 444,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2007 року на 97 869,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.09.2007 року № 000192301/0, яким позивачеві зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ у розмірі 45 444,00 грн. за квітень 2007 року, 26 510,00 грн. за травень 2007 року, та 97 869,00 грн. за червень 2007 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач неправомірно застосовував 0% ставку ПДВ до всього маршруту слідування від пункту відправлення до пункту призначення, включаючи митну територію України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Позивач надає послуги з міжнародного перевезення вантажів, загальний обсяг яких у квітні 2007 року, що експортуються за межі митного кордону України становить 991 007,00 грн. і відповідно у травні 2007 року становить 1 253 560,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в порушення вимог пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач неправомірно застосовував ставку 0 % по всьому маршруту слідування від пункту відправлення до пункту призначення для замовників нерезидентів. У випадках застосування ставки 20% по перевезеннях територією України при здійсненні міжнародних автоперевезень вартість перевезення та сума податку визначалась підприємством в незначних обсягах та без залежності від відстані (кілометражу).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковується за ставкою 20%.

Згідно з п. 6.2 ст. 6 цього Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0% від бази оподаткування: зокрема за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів,багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме:від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

Тобто, при здійсненні міжнародних перевезень в межах території України застосовується ставка у 20 %, а поза її межами - 0 %, і платники податку на додану вартість, які здійснюють міжнародні перевезення, при визначенні податкових зобов'язань, повинні розділяти обсяг послуг, що надаються на території України та поза її межами.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Оскільки що позивач не вів окремий облік вартості міжнародних перевезень вантажу по напрямках на митній території України та за межами України, та з метою проведення перерахунку вартості перевезень по території України, що здійснювались товариством протягом квітня -травня 2007 року, при проведенні перевірки відповідачем опрацьовано та зведено у єдину таблицю дані міжнародних перевезень автомобільним транспортом з урахуванням перевезень на митній території України, які були встановлені під час судового засідання.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність доводів відповідача щодо заниження зі сторони позивача сум податкового зобов'язання за квітень 2007 року на 71 953,00 грн. та за травень 2007 року на 97 869,00 грн., що призвело до завищення зі сторони позивача від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду відповідно квітня 2007 року на суму 45 444,00 грн., травня 2007 року на суму 26 510,00 грн. та червня 2007 року на суму 97 869,00 грн.

Такі порушення з урахуванням положень пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»призвели до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2007 року на 45 444,00 грн., за травень 2007 року на 26 510,00 грн. та за червень 2007 року на 97 869,00 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»відхилити.

Постанову Господарського суду Київської області від 12.02.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року у справі № А-4/527-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак