Постанова № 27587671, 10.10.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

м. Миколаїв.

10.10.2012 р. Справа № 2а-4702/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Асафової О.Д.,

представників:

від позивача: Білошицький О.І., довіреність № 164 від 06.10.2011 року;

від відповідача: Бойко О.В., довіреність № 43/9/10-007 від 03.03.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Николаев Шампиньон»(вул. Кагатна, 1-Ж, м.Миколаїв, 54007)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва (вул. Гмирьова, 1/1, м.Миколаїв, 54028),

про: визнання протиправними дії відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011., -

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати винесене ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 355,16 грн., з яких 284,13 грн. за основним платежем та 71,03 грн. за штрафними санкціями.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Николаев Шампиньон» (вул. Кагатна, 1-Ж, м.Миколаїв, 54007) понесені судові витрати у сумі 3,37 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Миколаїв

10 жовтня 2012 року Справа № 2а-4702/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Асафової О.Д.,

представників:

від позивача: Білошицький О.І., довіреність № 164 від 06.10.2011 року;

від відповідача: Бойко О.В., довіреність № 43/9/10-007 від 03.03.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Николаев Шампиньон»(вул. Кагатна, 1-Ж, м.Миколаїв, 54007)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва (вул. Гмирьова, 1/1, м.Миколаїв, 54028),

про: визнання протиправними дії відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011.

Заявою від 16.08.2011 (а.с.83) позивач уточнив вимоги та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до п.8-1.5 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесення податкового кредиту до загальної та скороченої декларацій є виключно правом сільгоспвиробника; пункт 8-1.2 ст.8 вказаного закону дозволяє сільгоспвиробнику залишити в своєму розпорядженні суми ПДВ на поставлену ним сільгосппродукцію і не ставить обов'язковою умовою її виробництво; у жовтні та листопаді 2010 року податковий кредит розподілений позивачем пропорційно податковим зобов'язанням між загальною та спеціальною податковими деклараціями, що цілкому узгоджується з приписами п.8-1.5, 8-1.15 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.5.7.1 п.5 Порядку заповнення і подання декларацій з податку на додану вартість.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що податковий кредит у жовтні та листопаді 2010 року визначений позивачем вірно, але його розподіл між загальною та спеціальною деклараціями не відповідає приписам ст.8-1.5 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.7.1 п.5 Порядку заповнення і подання декларацій з податку на додану вартість.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 10.10.2012 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

В період з 05.05.2011 по 12.05.2011 ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Николаев Шампиньон»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт №1682/23-200/36433394 від 20.05.2011 (а.с.8-35), яким, зокрема, встановлено з боку позивача порушення пп.8-1.5, 8-1.7, 8-1.13 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон №168/97-ВР) та абз.4 пп.1.2 п.1, абз.4,5 пп.5.7.1 п.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.07.1997 №166 (надалі -Порядок №166), в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 27086,0 грн., у тому числі:

- за жовтень 2010 року на суму 26932,0 грн.,

- за листопад 2010 року на суму 154,0 грн.

На підставі встановленого у акті перевірки порушення, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 33857,5 грн., з яких: 27086,0 грн. за основним платежем та 6771,5 грн. штрафних санкцій (а.с.57).

Не погодившись з винесеним рішенням позивач оскаржив його до суду. Решта, винесених на підставі акту перевірки №1682/23-200/36433394 від 20.05.2011 податкових повідомлень-рішень, позивачем не оскаржується.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.8-1.5 ст.8 Закону №168/97-ВР, платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

Відповідно до пунктів 8-1.7, 8-1.13 статті 8 Закону №168/97-ВР, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку -суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Сільськогосподарським підприємством є суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством -суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У відповідності до пп.а) п.8-1.15.1 ст.8 Закону №168/97-ВР, у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Аналогічне положення міститься у пп.5.7.1 п.5 Порядку №166, а саме: у податковій декларації (скороченій) відповідно до підпункту 81.15.1 пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону відображаються:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 10-1, 12-1, 13-1 податкової декларації (скороченої);

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Під час перевірки, відповідачем не встановлено порушень у визначенні позивачем податкових зобов'язань у загальній та скороченій деклараціях за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

Що стосується податкового кредиту, то відповідачем встановлено його завищення в загальних деклараціях за жовтень 2010 року на суму 26932,0 грн. та за листопад 2010 року на суму 154,0 грн.

З приводу встановлених податковою порушень слід зазначити наступне.

1. Позивачем у загальній податковій декларації за жовтень у р.10.1 задекларовано податковий кредит у сумі 100479,0 грн., ця ж сума визначена у додатку 5 у розрізі контрагентів (а.с.60, 62).

Податкова погоджується з віднесенням позивачем до податкового кредиту жовтня 2010 року 65437,0 грн., з яких:

- 89,0 грн. -ПДВ з поставки ПП «Будмакс»канцелярських товарів;

- 7,0 грн. -ПДВ з надання ПАТ «Датагруп»послуг зв'язку;

- 34084,0 грн. -ПДВ з поставки ПП ОСОБА_3 яблук;

- 31257,0 грн. -ПДВ з поставки ТОВ «Південний регіон транзит»яблук.

Крім того, відповідач самостійно відносить до податкового кредиту жовтня 2010 року 8110,0 грн. по податковій накладних №531/49 від 25.10.2010 та №533/49 від 28.10.2010, оскільки вказані податкові накладні отримані у жовтні, тому ПДВ має бути віднесено до декларації жовтня 2010 року (а.с.17, 99). Таким чином, податковою підтверджено правомірність віднесення позивачем до загальної декларації жовтня 2010 року податкового кредиту у сумі 73547,0 грн.

Суд погоджується з висновками податкового органу щодо віднесення зазначених сум ПДВ до загальної декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

В той же час, відповідач вважає безпідставним віднесення до податкового кредиту наступних сум ПДВ:

- 1016,67 грн. -поставка газу ПАТ «Миколаївгаз», оскільки позивач здійснив закупівлю газу у вересні, тобто до початку опалювального сезону, що не має відношення до вирощування грибів;

- 4936,65 грн. -поставка від ТОВ «Південьагрохім»засобів захисту рослин, обладнання для поливу оскільки вказаний товар використовується у вирощуванні сільгосппродукції, тому ПДВ має бути віднесений до скороченої декларації;

- 236,5 грн. -поставка від ТОВ «Південьагрохім»засобів захисту рослин, оскільки вказаний товар використовується у вирощуванні сільгосппродукції, тому ПДВ має бути віднесений до скороченої декларації;

- 594,25 грн. -поставка від ТОВ «Південьагрохім»засобів захисту рослин, оскільки вказаний товар використовується у вирощуванні сільгосппродукції, тому ПДВ має бути віднесений до скороченої декларації;

- 27864,0 грн. -поставка від ЗАТ «Укршампиньон»грибного міцелію, оскільки вказаний товар використовується у вирощуванні сільгосппродукції, тому ПДВ має бути віднесений до скороченої декларації.

Таким чином, 34647,82 грн. відповідач вважає віднесеними до податкового кредиту не правомірно. Крім того, податковою встановлено, що з поставки ТОВ «Південний регіон транзит»яблук (сума ПДВ за даними позивача 31650,0 грн.) 394,0 грн. віднесено до податкового кредиту безпідставно, оскільки податкова накладна виписана на суму ПДВ - 31257,0 грн.

Враховуючи викладене, податкова приходить до висновку про завищення в загальних деклараціях за жовтень 2010 року податкового кредиту на суму 26932,0 грн. (34647,82 + 394,0 -8100,0).

Суд вважає висновки податкового органу помилковими в частині, що стосується визнання безпідставним віднесення до податкового кредиту жовтня 2010 року ПДВ з поставки газу у сумі 1016,67 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до пп.а) п.8-1.15.1 ст.8 Закону №168/97-ВР та п.5.7.1 п.5 Порядку №166, у разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Питома вага, яка одержана позивачем від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки від загальної суми валового доходу складала у 2010 році 87,2%.

Судом встановлено, що закупівля газу здійснюється позивачем на підставі договору на постачання та транспортування природного газу від 01.08.2010 за адресою м.Миколаїв, вул.Кагатна, 1-ж. За вказаною адресою у оренди та суборенді позивача, на підставі договорів №1/04-09 від 01.04.2009, №2/04-09 від 01.04.2009, перебувають складські приміщення. Позивач повідомив суду, що у вказаних складських приміщеннях знаходяться як виробничі приміщення для вирощування грибів, так і офісні, підсобні тощо. Відповідачем вказані твердження не заперечені та не спростовані.

Вказані обставини свідчать про те, що придбаний позивачем газ мав використовуватись, як для виготовлення сільськогосподарських товарів, так і для інших потреб, зокрема, опалення офісних приміщень.

Таким чином, позивач, відповідно до приписів пп.а) п.8-1.15.1 ст.8 Закону №168/97-ВР та п.5.7.1 п.5 Порядку №166, мав розподілити ПДВ з поставки газу між загальною та скороченою декларацію пропорційно питомій вазі, тобто 886,54 грн. (1016,67 х 87,2%) віднести до скороченої декларації, а решту у сумі 130,13 грн. - до загальної.

Посилання відповідача на те, що закупівля газу відбулася раніше опалювального сезону, тобто не має відношення до вирощування грибів, відхиляється судом, оскільки здійснення позивачем у вересні попередньої оплати за газ, не суперечить приписам цивільного та податкового законодавства. Крім того, Додатком 1 до Договору на постачання та транспортування природного газу від 01.08.2010 передбачена поставка позивачу газу у вересні 2010 року у кількості 2000 тис. куб.м.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок відповідача про завищення податкового кредиту жовтня 2010 року на суму 130,13 грн. є помилковим і в цій частині податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011 підлягає скасуванню.

2. Позивачем у загальній податковій декларації за листопад 2010 року, у р.10.1 задекларовано податковий кредит у сумі 37422,0 грн., ця ж сума визначена у додатку 5 у розрізі контрагентів (а.с.66, 69).

Податкова вважає правомірно віднесеними позивачем до податкового кредиту листопада 2010 року 37268,0 грн., з яких:

- 18,27 грн. -ПДВ з надання ТОВ «Аеро-експрес»кур'єрських послуг;

- 118,62 грн. -ПДВ з поставки ПП «Будмакс»канцелярських товарів;

- 11,33 грн. -ПДВ з надання ПАТ «Датагруп»послуг зв'язку;

- 91,9 грн. -ПДВ з надання ДП «Криворізький НВЦ»послуг сертифікації;

- 270,71 грн. -ПДВ з надання МКП «Миколаївводоканал»послуг з водопостачання;

- 36757,8 грн. -ПДВ з поставки ПП ОСОБА_3 яблук. Зазначена сума ПДВ перенесена інспектором податкової зі скороченої декларації за листопад 2010 року до загальної, оскільки придбані яблука не є продукцією власного виробництва, тому не можуть бути віднесені до скороченої декларації;

Решту суми, 154,0 грн. (37422,0 - 37268,0) податкова вважає завищенням податкового кредиту листопада 2010 року.

Суд погоджується з висновками податкового органу щодо правомірного віднесення позивачем зазначених сум ПДВ до загальної декларації з ПДВ за листопад 2010 року.

Безпідставно віднесеними до податкового кредиту листопада 2010 року відповідач вважає наступні суми ПДВ:

- 91,66 грн. -оплата послуг ТОВ «Грінко-Миколаїв»за вивіз сміття;

- 114,58 грн. -оплата послуг ТОВ «Грінко-Миколаїв»за вивіз сміття;

- 6300,0 грн. -поставка від ТОВ «Дінбо»розсади;

- 25,0 грн.; 19,7 грн.; 14,9 грн.; 30,69 грн.; 15,55 грн.; 37,89 грн. -оплата ДП «Макет-Плазо»маркетингових послуг;

- 4311,34 грн. та 12947,06 грн. - поставки від ТОВ «Міоген-Україна»грибного міцелію, оскільки вказаний товар використовується у вирощуванні сільгосппродукції, тому ПДВ має бути віднесений до скороченої декларації;

- 4833,34 грн. - поставка газу ПАТ «Миколаївгаз», оскільки газ використовується для вирощування сільгосппродукції (грибів);

- 28,83 грн. та 29,33 грн. -оплата ТОВ «Центр ТМ «П'ятий Океан»маркетингових послуг;

Що стосується оплати маркетингових послуг, то під час розгляду справи представником позивача підтверджено, що оплата ДП «Макет-Плазо»маркетингових послуг (ПДВ на загальну суму 143,73 грн.) та оплата ТОВ «Центр ТМ «П'ятий Океан»маркетингових послуг (ПДВ на загальну суму 58,16 грн.) здійснювалась за просування продукції власного виробництва (грибів), тому суд вважає, що ПДВ з придбання вказаних послуг мав бути віднесений позивачем до скороченої декларації.

Помилковими суд вважає висновки податкового органу в частині, що стосується визнання безпідставним віднесення до податкового кредиту листопада 2010 року ПДВ з поставки газу у сумі 4833,34 грн., та оплати послуг ТОВ «Грінко-Миколаїв»за вивіз сміття на загальну суму 206,24 грн., оскільки податковою не доведено, що вказані послуги були пов'язані виключно з вирощуванням позивачем сільськогосподарської продукції, а матеріали справи та пояснення представника позивача свідчать про те, що вищевказані витрати були пов'язані, як з вирощуванням грибів, так із іншою діяльністю (робота офісу, утримання території тощо).

Таким чином, позивач, відповідно до приписів пп.а) п.8-1.15.1 ст.8 Закону №168/97-ВР та п.5.7.1 п.5 Порядку №166, мав розподілити ПДВ з поставки газу та послуг з вивозу сміття між загальною та скороченою декларацію пропорційно питомій вазі, а саме: 4214,67 грн. (4833,34 х 87,2%) та 179,84 грн. (206,24 х 87,2%) віднести до скороченої декларації, а решту у сумі 645,07 грн. -до загальної декларації.

Враховуючи викладене, правомірним є віднесення позивачем до податкового кредиту листопада 2010 року ПДВ у сумі 37913,07 (37268,0 + 645,07), що виключає висновок податкової про завищення податкового кредиту у вказаному періоді на 154,0 грн.

За таких обставин, суд вважає, що в частині завищення податкового кредиту листопада 2010 року на суму 154,00 грн. податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011 також підлягає скасуванню.

Що стосується нарахування відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №0001392301 від 02.06.2011 штрафних санкції у сумі 6771,5 грн., то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимогами п.109.2 ст.109 Податкового кодексу України визначено, що лише вчинення платником податків порушень законів з питань оподаткування тягне за собою відповідальність у вигляді штрафних санкцій, встановлених зазначеним кодексом.

Оскільки відповідачем у певній частині не доведено суду фактів порушення ТОВ «Николаев Шампиньон»норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування до нього штрафних санкцій, то застосування до позивача штрафних санкції, передбачених абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у сумі 71,03 грн. (130,13 + 154,0) х 25%), не відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.3 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати винесене ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва податкове повідомлення-рішення №0001392301 від 02.06.2011 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 355,16 грн., з яких 284,13 грн. за основним платежем та 71,03 грн. за штрафними санкціями.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Николаев Шампиньон»(вул. Кагатна, 1-Ж, м.Миколаїв, 54007) понесені судові витрати у сумі 3,37 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 11 жовтня 2012 року.