Постанова № 27586742, 14.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13834/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поповій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 32962883 грн. та нарахованої пені у розмірі 2449101 грн. 71 коп.

за участю представників:

від позивача: Бусюкіна І.А., Симоняна А.В. - за дов.

від першого відповідача: Іващенка Д.А., Фатьянова Р.О., Кравченко О.М. - за дов.

від другого відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» заявлено позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій першого відповідача щодо недотримання вимог пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України стосовно подання до органу Державного казначейства України висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року; визнання протиправними дії другого відповідача щодо недотримання вимог пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України стосовно неперерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року; стягнення на користь позивача з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 38405984 грн. 71 коп. та нараховану на суму такої заборгованості пені у розмірі 2449101 грн. 71 коп.; зобов'язання першого відповідача подати до органу Державного казначейства України висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року; зобов'язання другого відповідача перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивачу суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року та пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.

8 листопада 2012 року позивачем була надана суду письмова заява про зменшення позовних вимог щодо стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2994000 грн., у зв'язку з частковим відшкодуванням відповідачем ПДВ по декларації за квітень 2012 року, в якій позивач просив стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 32962883 грн.

Ухвалою від 14 листопада 2012 року суд закрив провадження в адміністративній справі № 2а/0570/13834/2012 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» про визнання протиправними дій першого відповідача щодо недотримання вимог пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України стосовно подання до органу Державного казначейства України висновків із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року; визнання протиправними дії другого відповідача щодо недотримання вимог пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України стосовно неперерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року; зобов'язання першого відповідача подати до органу Державного казначейства України висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року; зобов'язання другого відповідача перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивачу суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року та пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, тобто з підстав, що позовні вимоги позивача, пов'язані з не направленням висновку, неперерахуванням коштів на підставі таких висновків, та зобов'язання подати висновок і на його підставі перерахувати кошти не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягають розгляду в суді.

Отже, розгляду підлягають позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 32962883 грн. та нарахованої пені у розмірі 2449101 грн. 71 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, факт наявності заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Перший відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на необхідність ретельного відпрацювання всієї суми податкового кредиту по ланцюгах постачання до виробника сировини та відпрацювання ризиків.

Другий відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань. Через канцелярію суду 24 жовтня 2012 року надійшли письмові заперечення, у яких представник другого відповідача посилається на те, що ведення особових рахунків платників податків не входить в компетенцію Державної казначейської служби, тому вони не мають законодавчої підстави для самостійного відшкодування податку із бюджету; висновку та реєстру на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «АГРЕКС» Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області не отримувало. У запереченнях другий відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю, та справу розглянути за відсутності представника.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача та першого відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 25602906, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100299931.

Як платник податку на додану вартість, позивач подав до податкового органу (першого відповідача) декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року від 29 листопада 2010 року № 94441, відповідно до якої виникло перевищення податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання у розмірі 10379879 грн. У поданій декларації з ПДВ за листопад 2010 року від 20 грудня 2010 року № 99943, позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 10379879 грн. (код рядка 25, 25.1). До декларації з ПДВ за листопада 2010 року позивачем були надані розрахунок суми бюджетного відшкодування від 20 грудня 2010 року, оригінали митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів за межі митної території України, заява про повернення суми бюджетного відшкодування від 20 грудня 2010 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних № 102010 за жовтень 2010 року.

Підпункт 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168), який був чинним до 1 січня 2011 року, передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений статтею 200 Податкового кодексу України. Так, пунктом 200.1 зазначеної статті визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України передбачає, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно з пунктом 200.4 зазначеної статті якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України зазначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Відповідно до підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Підпунктом 14.1.181 зазначеного пункту статті визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до акту від 24 грудня 2010 року № 8914/15-3/25602906 про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2010 року, першим відповідачем підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 10379879 грн.

Судом встановлено, що 31 липня 2012 року позивачу з державного бюджету відшкодовано ПДВ за декларацією за листопад 2010 року 486136 грн., та 29 серпня 2012 року - у сумі 3000743 грн., що підтверджено виписками ПАТ «Мегабанк», Харків по особовому рахунку ТОВ «АГРЕКС» від 31 липня 2012 року та від 29 серпня 2012 року. Таким чином, до складу позовних вимог за декларацією за листопад 2010 року увійшла сума у розмірі 6893000 грн.

Також позивачем до податкового органу була подана декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року від 19 квітня 2011 року № 9002166855, відповідно до якої виникло перевищення податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання у розмірі 7319792 грн. У поданій декларації з ПДВ за квітень 2011 року від 19 травня 2011 року № 9003465642, позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 7319792 грн. (код рядка 23, 23.1). До декларації з ПДВ за квітень 2011 року позивачем були надані розрахунок суми бюджетного відшкодування від 19 травня 2011 року, оригінали митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, заява про повернення суми бюджетного відшкодування від 19 травня 2011 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2011 року.

Відповідно до довідки від 17 червня 2011 року № 1785/15-312/25602906 про результати камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, першим відповідачем підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 7319792 грн. Таким чином, до складу позовних вимог за декларацією за квітень 2011 року увійшла сума у розмірі 7319792 грн.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу була подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року від 19 вересня 2011 року № 9007742252, відповідно до якої виникло перевищення податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання у розмірі 1158981 грн. У поданій декларації з ПДВ за

вересень 2011 року від 19 жовтня 2011 року № 9008974254, позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 1014225 грн. (код рядка 23, 23.1). До декларації з ПДВ за вересень 2011 року позивачем були надані розрахунок суми бюджетного відшкодування від 19 жовтня 2011 року, оригінали митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, заява про повернення суми бюджетного відшкодування від 19 жовтня 2011 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року.

Відповідно до довідки від 18 листопада 2011 року № 4259/15-312/25602906 про результати камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року, першим відповідачем підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 1014225 грн. Таким чином, до складу позовних вимог за декларацією за вересень 2011 року увійшла сума у розмірі 1014225 грн.

Позивачем до податкового органу була подана декларація з податку на додану вартість за березень 2012 року від 18 квітня 2012 року, відповідно до якої виникло перевищення податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання у розмірі 10237225 грн. Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 28 травня 2012 року у зв'язку з виправленням позивачем самостійно виявлених помилок за березень 2012 року податковий кредит було зменшено на суму 64333 грн. У поданій декларації з ПДВ за квітень 2012 року від 18 травня 2012 року, позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 10237225 грн. (код рядка 23, 23.1). Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 28 травня 2012 року у зв'язку з виправленням позивачем самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню зменшено на 64333 грн. До декларації з ПДВ за квітень 2012 року позивачем були надані розрахунок суми бюджетного відшкодування від 28 травня 2012 року, оригінали митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, заява про повернення суми бюджетного відшкодування від 28 травня 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 року.

Відповідно до довідки від 7 червня 2012 року № 1659/15-312/25602906 про результати камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за квітень 2012 року, першим відповідачем підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 10172892 грн. Під час судового розгляду справи позивачу було частково відшкодовано суму заборгованості з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 2994000 грн., у зв'язку з чим позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог. Таким чином, до складу позовних вимог за декларацією за квітень 2012 року увійшла сума у розмірі 7178892 грн.

Як платник податку на додану вартість, позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року від 18 травня 2012 року, відповідно до якої виникло перевищення податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання у розмірі 10610994 грн. У поданій декларації з ПДВ за травень 2012 року від 19 червня 2012 року, позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 10556974 грн. (код рядка 23, 23.1). До декларації з ПДВ за травень 2012 року позивачем були надані розрахунок суми бюджетного відшкодування від 19 червня 2012 року, оригінали митних декларацій, що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України, заява про повернення суми бюджетного відшкодування від 19 червня 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2012 року.

Відповідно до довідки від 19 липня 2012 року № 2250/15-312/25602906 про результати камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника по декларації з ПДВ за травень 2012 року, першим відповідачем підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 10556974 грн. Таким чином, до складу позовних вимог за декларацією за травень 2012 року увійшла сума у розмірі 10556974 грн.

Відповідно до довідки першого відповідача від 8 листопада 2012 року № 20761/10/15-3 станом на 1 листопада 2012 року залишки невідшкодованого ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «АГРЕКС» складають: за листопад 2010 року - 6893000 грн., за квітень 2011 року - 7319792 грн., за вересень 2011 року - 1014225 грн., за квітень 2012 року - 7178892 грн., за травень 2012 року - 10556974 грн., загальна сума - 32962883 грн.

Таким чином, суд зазначає, що розмір наявного невідшкодованого позивачу з державного бюджету податку на додану вартість по деклараціям за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року у загальній сумі 32962883 грн., не є спірною обставиною у справі.

Судом встановлено, що податковим органом на підтвердження можливих обсягів відшкодування позивачу з державного бюджету ПДВ були надані до управління прогнозування, аналізу, обліку та звітності службові записки від 23 жовтня 2012 року № 217, від 14 серпня 2012 року, від 25 липня 2012 року № 110, від 20 вересня 2012 року № 188, додаткова зведена інформація про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ грошовими коштами по позивачу станом на 23 жовтня 2012 року, на 14 серпня 2012 року, на 25 липня 2012 року, на 20 вересня 2012 року та узагальнені матеріали до додаткової зведеної інформації.

Пунктом 200.17 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Згідно з підпунктами 200.18.1, 200.18.2 пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Суд дійшов висновку, що у разі, коли податковий орган не надає належним чином оформлений відповідний висновок органу державного казначейства при наявності бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України. Доказів відшкодування позивачу суми бюджетної заборгованості відповідачами суду не надано, наявність бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірні податкові періоди підтверджена довідками перевірок податкового органу (першого відповідача).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року у розмірі 32962883 грн.

Стосовно нарахованої позивачем пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право, зокрема, на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як вбачається з розрахунків позивача у позовній заяві, сума пені у розмірі 2449101 грн. 71 коп. розрахована за період з 29 січня 2011 року по 10 жовтня 2012 року, тобто по день подання позову до суду, що суперечить вимогам пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки пеня нараховується по день погашення заборгованості, якого щодо суми заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 32962883 грн., заявленої до стягнення позивачем, ще не відбулося. Таким чином, суд вважає, що позивачем передчасно нарахована пеня на суму заборгованості, яке ще не погашена, та передчасно заявлена позовна вимога про стягнення такої пені. З урахуванням викладеного, в цій частині позовних вимог суд у задоволенні відмовляє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 32962883 грн. за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року та нарахованої пені у розмірі 2449101 грн. 71 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року, квітень, вересень 2011 року, квітень, травень 2012 року у загальній сумі 32962883 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРЕКС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1588 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 листопада 2012 року. Постанова у повному обсязі буде складена 19 листопада 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.