Ухвала суду № 27577692, 17.10.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10/1690/423/2012 Номер провадження 10/1690/423/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Кузіна Ж.В. Суддя-доповідач: Голубенко Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Голубенко Н.В.,

суддів Корсун О.М., Костенка В.Г.,

з участю: прокурора Лещенка А.О.,

скаржника ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

слідчого Гаращенка О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію скаржника ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м.Полтави від 2 жовтня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_2 на постанову ст. слідчого з ОВС СВ ДПА у Полтавській області про порушення кримінальної справи від 10 серпня 2011 року за фактом замаху службовими особами ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод»на заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ст.. 15, ч.5 ст. 191 КК України.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2, суддя вказав, що при винесенні постанови при порушенні кримінальної справи, слідчим були дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України. Зокрема, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим в діях службових осіб ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод»ознак злочину, передбаченого ст.. 15, ч.5 ст. 191 КК України. Підставами для порушення кримінальної справи стали: довідка № 58/00232124/35-129 від 5 серпня 2011 року «Про результати аналізу ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод»з питань нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року»; документи податкової звітності Ват «Полтавський автоагрегатний завод», та інші матеріали в їх сукупності.

При цьому суддею вказано, що процесуальний порядок порушення кримінальної справи, передбачений ст.ст. 98, 98-2 слідчим не порушений.

Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить скасувати її як незаконну та задовольнити його скаргу, постановити нову постанову, скасувавши постанову ст. слідчого з ОВС СВ ДПА у Полтавській області про порушення кримінальної справи. Вказує, що довідка на підставі якої порушено кримінальну справу має аналітичний характер, а перевірка за наслідками якої складена ця довідка проведена з порушенням чинного законодавства. Зазначає, що по даному факту з тих же приводів і підстав 25 травня 2011 року вже порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч.4 ст. 191 КК України. Крім того, вважає, що в постанові про порушення кримінальної справи та в постанові судді не обгрунтовано наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, оскільки не відбулось бюджетного відшкодування коштів, а документи ВАТ «ПААЗ» були відкликані з власної ініціативи, державним інтересам шкода не завдана.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_3, скаржника ОСОБА_2 на підтримання принесеної апеляції з підстав зазначених в ній, заперечення прокурора Лещенка А.О. проти апеляції з мотивів того, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляції не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 236 -8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи, чи мала особа, яка порушила справу достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину та законність джерел отриманих даних, чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи.

Колегією суддів встановлено, що скарга на постанову про порушення кримінальної справи розглянута суддею з дотриманням вимог зазначеного процесуального закону.

Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи скаржника про те, що в рамках уже розслідуваної кримінальної справи використовується один і той же привід для порушення даної кримінальної справи. Так, приводом для порушення цієї кримінальної справи слугувала інша довідка перевірки ДПІ м.Полтави «Про результати аналізу фінансово-господарських операцій ВАТ «ПААЗ», вона має номер та дату, охоплює інший період часу.

За таких обставин твердження в апеляції про те, що виявлення ознак злочину не мало місця, не відповідають матеріалам справи, які слугували приводами та підставами для порушення кримінальної справи.

Проведення розрахунку суми бюджетного відшкодування службовими особами ВАТ «ПААЗ»та заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 718 469 грн., виявлене безпосередньо слідчим, є приводом до порушення кримінальної справи.

Згідно висновків проведеного аналізу службовими особами ВАТ «Полтавський авто агрегатний завод»на порушення п.п. 7.3.6 п.7.3 п.п. 7.5.2, п.п.7,5, п.п.7,7,2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями безпідставно заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у березні 2010 року, а саме, суму ПДВ по отриманих послугах від фірми «КRAZ LIMITED»у розмірі 718 469 грн. За даними аналізу службовими особами товариства також завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень місяць 2010 року на суму 45 497,00грн.

Наведене свідчить, що на момент порушення кримінальної справи, у межах встановленого, в постанові слідчого обґрунтовано наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, а відтак доводи апеляції не заслуговують на увагу. А твердження в апеляції про відкликання документів на бюджетне відшкодування податку на додану вартість потребує відповідної перевірки.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» -прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину чи відносно конкретної особи, належить до компетенції осіб, зазначених у ч. 1 ст. 98 КПК України. У зв'язку з цим суд не вправі скасовувати постанову про порушення кримінальної справи з тих підстав, що справу порушено за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретної особи. Зважаючи на викладене, доводи апеляції захисника є безпідставними.

Хоча на момент порушення кримінальної справи повної впевненості у скоєнні злочину може і не бути, а достатність даних для висновку про наявність злочину у кожному конкретному випадку вирішується тією особою, що розглядає питання про порушення кримінальної справи. У постанові наведені обґрунтовані підстави для порушення кримінальної справи, а фактичні дані піддані всебічній оцінці.

Поряд з цим матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, містять необхідні й достатні передумови для їх подальшої процесуальної перевірки, в тому числі, дослідження оригіналів документів первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких було завищено податок на прибуток за 2009-2010 рік. Тому ці доводи апелянта не спростовують законності порушення кримінальної справи.

Отже, судове рішення є законним і підстав для його скасування не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 2 жовтня 2012 року про залишення без задоволення скарги на постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 10 серпня 2011 року за фактом замаху службовими особами ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод»на заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України -без зміни.

С у д д і:

Голубенко Н. В. Костенко В.Г. Корсун О.М.