Рішення № 27565443, 15.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р.Справа № 5023/4808/12 вх. № 4808/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю :

представника позивача - Вознюк Є.В., дов. № 14-310 від 07.02.2012р.

представника відповідача - Гавриленко Т.С., дов. № 1181 від 07.11.2012р.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м. Ізюм

про стягнення коштів у розмірі 237 391,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м. Ізюм про стягнення з відповідача штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 237391,50 грн., які нараховані відповідачу внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 34/П від 30.09.2011р. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 25 жовтня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.11.2012р. о 10:45 год.

У судовому засіданні 08.11.2012р. за клопотанням представника відповідача (вх. № 18423 від 08.11.2012р.) оголошувалась перерва з метою надання додаткових доказів по справі.

На виконання вимог ухвали суду від 25.10.2012р. представниками позивача та відповідача надавались додаткові докази по справі (вх. № 18422 від 08.11.2012р.; № 18682 від 15.11.2012р.), які судом долучені до матеріалів справи.

У призначеному 15.11.2012р. судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у призначеному 15.11.2012р. судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов (вх. № 18422 від 08.11.2012р.), який долучено до матеріалів справи. У доповненні до відзиву на позов (вх. № 18839 від 15.11.2012р.) відповідач заперечував проти нарахованих позивачем штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 237 391,50 грн. та надав свій контррозрахунок штрафних нарахувань, який судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію суду (вх. № 18695 від 15.11.2012р.) надав заяву, в якій просив не розглядати свої заперечення в частині нарахування санкцій, починаючи з 15 числа, тобто з дня наступного за терміном виконання умов договору стосовно оплати отриманого природного газу. Надана заява судом долучається до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.11.2012р. представник відповідача зазначив, що постановою відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 03.10.2012р. при примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження накладено арешт на кошти на усіх рахунках Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, відкритих у банківських установах у розмірі 10 894 454,12 грн. Постановою від 30.08.2012р. Державною виконавчою службою накладено арешт на майно Ізюмського комунального підприємства теплових мереж та оголошено заборону на його відчуження. Відповідач наголосив на тому, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання бюджетної сфери в м. Ізюм, зокрема дитячих дошкільних закладів, шкіл, об'єктів соціальної інфраструктури, лікарень та інших медичних установ. Станом на 01.11.2012р. заборгованість перед ним споживачів теплової енергії складає 8 223 000,50 грн. У складі споживачів теплової енергії відповідача населення та бюджетні установи мають 96,8%. Відповідач вважає суму штрафних санкцій, нарахованих йому позивачем надмірно високою та враховуючи викладене, просить зменшити розмір пені та 7% штрафу на 90%. (вх. №18840 від 15.11.2012р.).

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2012р. заперечував проти зменшення розміру пені та 7% штрафу на 90%.

У судовому засіданні 15.11.2012р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне:

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір № 34/П купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язався передати покупцеві у ІV кварталі 2011 р. та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі та на умовах цього договору.

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку газу покупця.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором

На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня - грудня 2011 року, січня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 7567635,50 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками актами приймання - передачі природного газу (а.с. 18-22).

Відповідач, в порушення умов Договору № 34/П від 30.09.2011р., не здійснив оплату за спожитий природній газ у встановлені строки, тому, відповідно до умов Договору позивачем було нараховано: втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення, що складають 17 641,98 грн., пеню у розмірі 74 311,84 грн., три відсотки річних у розмірі 14 377,87 грн. та 7% штрафу у розмірі 131 059,81 грн., що загалом становить 237 391,50 грн.

24.09.2012р. за вих. № 26/2-36-12 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату нарахованих штрафних санкцій протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги (а.с. 30).

Відповідач відповіді на дану вимогу позивачу не надав, нараховані за несвоєчасне виконання умов договору № 34/П від 30.09.11 штрафні санкції не сплатив, що і стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 377,98 грн. 3% річних та 17 641,98 грн. втрат від інфляційних процесів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, штраф у розмірі 131 059,81 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та становить 74 311,84 грн. Але матеріали справи свідчать про те, що газ, який поставлено за цим договором, використовувався відповідачем виключно для надання населенню послуг з постачання теплової енергії. Станом на 01.10.2012р. збитки від реалізації послуг по теплопостачанню складають 8 223 500,00 грн.

Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Хоча з 01.01.2011р. зазначений закон припинив свою дію, на сьогоднішній час жодним нормативним актом розмір пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг не встановлено, тому підприємство позбавлене можливості нараховувати пеню громадянам, які своєчасно не оплачують послуги з теплопостачання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Стаття 218 ГК України встановлює, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення в сфері господарської діяльності. В цій же статті зазначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є обставинами, з якими закон пов'язує звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, а також враховуючи наданий представником позивача звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2012р., суд у відповідності до ст.233 ГК України та на підставі п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України вважає можливим частково задовольнити заявлене відповідачем клопотання та зменшити розмір пені на 50%. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 37 155,92 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 525, 530, 548-549, 610-612, 625, 627-629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230-233 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м. Ізюм, проспект Леніна, 33, код ЄДРПОУ 32284178) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 17641,98 грн. - суму інфляційних втрат; 14 377,87 грн. - 3% річних; 131 059,81 грн. - 7% штрафу; 37 155,92 грн. - суму пені; 4 004,71 грн. - суму судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 37 155,92 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 20.11.2012 р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/4808/12