Рішення № 27564522, 14.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/11715-2012 14.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія

"Омега", м. Київ

До Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної

страхової компанії "ОРАНТА", м Київ

Про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Грабовський О.О. - пред. по довір.

Від відповідача Олексієнко О.І. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі -11 574,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012р. було порушено провадження у справі № 5011-13/11715-2012 та призначено судовий розгляд на 25.09.2012р.

24.09.2012р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на не встановлення вини Савченка В.К. у спричиненні ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.10.2012р. та витребувано у Деснянського районного суду м.Чернігова копію постанови від 19.11.2009р.

08.10.2012р. від Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла витребувана копія постанови від 19.11.2009р. № 3-5926/09.

Розпорядженням від 23.10.2012р. Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку зі знаходженням судді Курдельчука І.Д. у відпустці, справу №5011-13/11715-2012 було передано для розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р. розгляд справи було призначено на 14.11.2012р.

Розпорядженням від 14.11.2012р. Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В., у зв'язку із виходом судді Курдельчука І.Д. з відпустки, справу №5011-13/11715-2012 було передано для подальшого розгляду судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу до свого провадження.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав суду копію полісу № ВС/5741344, з якого вбачається, що франшиза складає -510 грн.

В судовому засіданні 14.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України про задоволення вимог позивача.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2008р. між позивачем, як страховиком, та Конаревим Володимиром Михайловичем, як страхувальником, було укладено Договір № 111-07-0209-20 добровільного страхування наземного транспорту.

13.10.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), учасниками якої були Савченко Володимир Костянтинович, який керував транспортним засобом «ІЖ», д.н. СВ 2065 АН, та Конарева Ольга Іванівна , яка керувала транспортним засобом «Субару», д.н. СВ 3580 АІ.

Позивач виплатив страхувальнику грошові кошти у розмірі -11 329,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5029 від 16.12.2009р.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем було допущено завищення страхового відшкодування під час визначення його розміру.

Так, позивач в основу розрахунку поклав калькуляцію від 29.10.2009р., відповідно до якої вартість відновлювального ремонту складає -13 254,52 грн.

В свою чергу, при визначенні розміру страхового відшкодування необхідно керуватися висновком експертного автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу, в якому відображається реальні збитки з врахуванням фізичного зносу.

Відповідно до Висновку № 562 від 29.10.2009р. експертного автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу вартість відновлювального ремонту складає -9 838,81 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.11.2009р. по справі № 3-5926/09 Савченка В.К. було визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність Савченка В.К. застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № № ВС/5741344. Ліміт відповідальності за вказаним полісом складає - 25 500 грн., франшиза - 510 грн.

11.11.2011р. позивач направив відповідачу регресну вимогу вих. № 6901, з вимогою сплатити страхове відшкодування.

Відповідача страхове відшкодування не сплатив та належним чином на регресну вимогу не відреагував.

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі -10 819,39 грн. (11 329,39 грн. -510 грн.).

За розрахунком суду розмір страхового відшкодування, який має сплатити відповідач складає -9 328,81 грн. (9 838,81 грн. -510 грн.).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів).

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 754,70 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки, яка була укладена між сторонами.

Окрім того, згідно з п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, відповідно до вищевказаних правових норм до позивача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат.

Окрім того, положення п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", на які посилається позивач, регулюють відповідальність за невиконання зобов'язань, що виникли на підставі відповідного договору (правочину), тоді як регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується неустойкою (пенею), у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені відсутні і в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим, доведеним, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»(04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17 а, код ЄДРПОУ 21626809), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -9 328 (дев'ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 19 листопада 2012 року.

Суддя І.Д.Курдельчук