Рішення № 27559932, 21.11.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження №22ц/2090/7336/12р.

Справа № 2-482/2012 Головуючий 1 інст. Малихін О.О.

Категорія: право власності Доповідач - Колтунова А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Міненкової Н.О., Ларенка В.І.,

при секретарі: Моторній Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 квітня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИЛА:

06 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, як за забудовником; та право власності на Ѕ частину цього житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивачка посилалась на ті обставини, що з 1967 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 Від шлюбу має двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

З 1976 року вони з чоловіком почали будівництво спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 - помер. Спадщину після його смерті фактично прийняла тільки вона, його дружина, але не оформила у встановленому законом порядку, у зв'язку з тим, що будинок не був прийнятий в експлуатацію.

В 2004 році вона розпочала оформлення спірного житлового будинку та для виготовлення технічного паспорту на житловий будинок звернулася до Люботинської міської ради Харківської області. Рішенням сесії Люботинської міської ради Харківської області від 30 березня 2012 року за № 98 їй було надано дозвіл на збереження самочинно побудованого об'єкту, але було вказано, що право власності на самочинно побудований будинок необхідно оформити в судовому порядку.

У зв'язку з чим, позивачка просила суд про задоволення її позовних вимог.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та представник позивача не з'явилися, подали до суду заяву про підтримання позовних вимог і розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач - Люботинська міська рада Харківської області просила розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 також в судове засідання не з'явилася, подала заяву до суду про підтримання позову та розгляд справи за її відсутністю.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 23 квітня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1 , як за забудовником.

Визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого по АДРЕСА_1, в порядку спадкування з законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 (особа, що не приймала участі у справі) просить рішення суду змінити, ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який розташований по АДРЕСА_1.

Апелянт посилається на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі.

Судом першої інстанції необґрунтовано не було прийнято до уваги, що крім ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 були інші спадкоємці першої черги, в тому числі його син ОСОБА_4, який пізніше помер. Спадкоємцями після його смерті є діти останнього, але їх суд до участи у справі не залучив.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримував апеляційну скаргу.

Позивач та його представник, а також ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Представник відповідача - Люботинської міської ради Харківської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, представників позивача та апелянта, перевіривши матеріали справи, обсудивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_4, він був чоловіком ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_3 (а.с. 5, 13).

Після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору ніхто з спадкоємців не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право власності на спірний будинок в порядку спадкування нікому не видавалось (а.с. 4,25).

Спірна будівля була самочинним будівництвом, в експлуатацію не приймалась (а.с.4).

Рішенням Люботинської міської ради Харківської області від 30 березня 2012 року № 98 ОСОБА_2 був наданий дозвіл на збереження самочинно побудованих об'єктів: житлового будинку літ. «А-1»з сіньми літ. «а», загальною площею 110,90 кв.м., в тому числі житловою площею 55,30 кв.м., та господарських будівель: сараю літ. «Ж», сараю літ. «Г», льоху літ. «В», льоху літ. «Б», вбиральні літ. «Е»та надати згоду на виділення земельної ділянки орієнтованою площею 1000 кв. метрів під уже збудоване нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1.

Визначено, що право власності на самочинно побудований житловий будинок оформляється в судовому порядку.

Було запропоновано ОСОБА_2 оформити право власності чи право користування земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 16).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 і визнаючи за нею право власності на Ѕ частину спірного будинку як за забудовником та на Ѕ його частину в порядку спадкування після смерті чоловіка, суд першої інстанції виходив із того, що будівництво будинку і надвірних будівель було здійснено в період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4

У зв'язку з чим, кожен із подружжя набув право власності на Ѕ частину збудованого будинку.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на Ѕ частину цього будинку.

Спадщину прийняла ОСОБА_2, яка мешкала в даному будинку.

Відповідно, за нею повинно бути визнано право власності також і на Ѕ частину в порядку спадкування.

Колегія суддів вважає, що погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції неможливо, так як вони зроблені з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до статті 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законними і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, судом першої інстанції дані вимоги закону виконані не були.

Частиною 2 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 були його діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також його дружина ОСОБА_2

28 травня 2008 року помер син позивача і померлого ОСОБА_4 -ОСОБА_4 (а.с. 15).

Після його смерті спадкоємцями є діти померлого: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, який на день смерті позивача був неповнолітнім (а.с. 45,46).

Висновки суду першої інстанції про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 лише його дружиною ОСОБА_2 зроблені щодо неповно з'ясуваних обставин, що мають значення для справи, без притягнення до участі у справі всіх осіб, права та інтереси яких зачипаються ухваленим судовим рішенням.

Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1, а в суді апеляційної інстанції його представник вказували, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_4, оскільки мешкав з матір'ю ОСОБА_2 у спірному будинку (а.с. 78-80).

За таких обставин, відповідно до вимог ст.. 32 ЦПК України відповідачами по справі, крім Люботинської міської ради Харківської області та ОСОБА_3, повинні були бути ОСОБА_10 та ОСОБА_9

Розгляд судом першої інстанції справа без їх участі суперечить вимогам цивільно -процесуального закону, порушує права та інтереси ОСОБА_10 та ОСОБА_9

Крім того, розгляд справи без притягнення у якості відповідачів вказаних осіб потягло неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Також, визнаючи право власності на спірний житловий будинок, суд першої інстанції не уточнив чи виділена земельна ділянка під уже збудоване нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1, згода на виділення якої надана рішенням ХІХ сесії VI скликання Люботинської міської ради Харківської області від 30 березня 2012 року (а.с. 16).

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі апеляційної скарги та рішення суду скасувати в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Судом встановлено, що у провадженні Люботинського міського суду Харківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_9 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення права власності в порядку спадкування.

Наявність вказаного рішення апеляційного суду не перешкоджає ОСОБА_2 подати зустрічний позов з вищевказаними позовними вимогами, з притягненням всіх зацікавлених осіб до участі у справі.

На підставі викладеного, керуючись, ст.. ст.. 1222, 1261 ЦК України, ст.. 32, 213, 303, 304, п.2 ч. 1 ст. 307, п.п.1,3,4, ст.. 309, ст.. 313, ч.2 ст. 314, ст.. 316, ст.. 317, ст.. 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 23 квітня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Люботинської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями -відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: