Ухвала суду № 2755189, 29.07.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 4446/08                                                         Головуючий 1-ої інстанції: Перцова Т.С.

Категорія:  36                                                                            Доповідач:                            Гуцал М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

29 липня 2008 рокум.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –  Філатова Ю.М.,

суддів                        -   Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі                Житєньової Н.М.

за участю представників

позивача                        Літвінцевої О.О.

відповідача                   Черніченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргоюспеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня  2008 року по справі №2а-3033/08

за позовом    відкритого акціонерного товариства «Ольга»

до                 спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про                 визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

            Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголосити вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст якої буде виготовлений 31 липня 2008 року.

 На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160,167, 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуспеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня  2008 року по справі №2а-3033/08 – залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня  2008 року по справі №2а-3033/08 – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексу.

Головуючий                                                                                                Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                         Н.С. Водолажська

                                                                                                                             М.І. Гуцал

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 4446/08                                                         Головуючий 1-ої інстанції: Перцова Т.С.

Категорія:  36                                                                           Доповідач:                            Гуцал М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2008 рокум.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –  Філатова Ю.М.,

суддів                        -   Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі                Житєньової Н.М.

за участю представників

позивача                        Літвінцевої О.О.

відповідача                   Черніченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргоюспеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня  2008 року по справі №2а-3033/08

за позовом    відкритого акціонерного товариства «Ольга»

до                 спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про                 визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Ольга» звернулось до суду з позовом, в якому просить суд визнати не чинними податкові повідомлення-рішенння Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові від 17.08.07р. № 0000920849/0, від 11.09.07р. Хе 0000920849/1, від 15.11.07р. № 0000920849/2 та від 01.02.08р. № 0000920849/3, згідно яких ВАТ „Ольга" визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 139 225,80 грн. (за основним платежем - 132 596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -6 629,80 грн.).

Постановою  Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня  2008 року  по справі №2а-3033/08 задоволено позов відкритого акціонерного товариства «Ольга» до  спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Відповідач, спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити ВАТ «Ольга» у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року прийнята без додержання вимоги законності судового рішення, тобто з порушенням норм матеріального права, яка полягає застосуванню до спірних правовідносин: абз. 2 п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, зазначає, що прийнята судом першої інстанції постанова містить ознаки дискримінації, оскільки надає переваги ВАТ«Ольга» перед іншими господарюючими суб’єктами (платниками податків) щодо подання уточнюючих розрахунків незалежно від того, чи виникла у нього підстава для подачі такого розрахунку – самостійне виявлення помилки.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких зазначає, що викладені в апеляційній скарзі заперечення відповідача щодо неправомірності способу, яким скористався  позивач, вважає необґрунтованими та незаконними, оскільки: по-перше, як свідчать матеріали справи, позивач мав право на включення суми 5522012 грн. до податкового кредиту, а по-друге, відповідачем, в порушення ст.. 71 КАС України не були надані нормативно обґрунтовані пропозиції щодо методу, яким повинен був скористатися позивач для того, щоб це право реалізувати. В зв’язку з викладеним, позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2008 року по справі № 2а-3033/08 – без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувавши постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити ВАТ «Ольга» у задоволенні їх позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала пояснення, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції – залишити без змін, як таку, що базується на нормах чинного законодавства, є законною та обґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції  норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 серпня 2007 р. співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з ПДВ відкритого акціонерного товариства "Ольга" за червень 2007 року, за наслідками якої був складений акт перевірки № 2243/49-0/30236375.

За висновками акту, 17.08.07р. підприємством одержане податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВІШ у м. Харкові № 0000920849/0 від 17.08.07р., згідно якого ВАТ «ОЛЬГА» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість у розмірі 139 225,80 грн. (за основним платежем - 132 596,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 629,80 грн.).

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням і 23.08.2007 року звернувся до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з первинною скаргою від 22.08.07р. № 538 про скасування вказаного податкового рішення.

За наслідками розгляду даної скарги 13.09.07р. одержане рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 10.09.07р. № 11968/10/25-006, яким скарга ВАТ «Ольга» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін та також отримано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 11.09.07р. № 0000920849/1 змісту аналогічного податковому повідомленню-рішенню від 17.08.07р.

Вказане рішення ВАТ „Ольга" послідовно було оскаржено до ДПА у Харківській області та ДПА України, які своїми рішеннями залишили без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові, а скарги без задоволення.

За результатами розгляду скарг позивача ДПА у Харківський області та ДПА України, СДПІ ВПП у м.Харкові були прийняті оскаржувані рішення податкові повідомлення-рішення № 0000920849/2 від 15.11.2007 року та № 0000920849/3 від 01.02.2008 року.

Колегія суддів зазначає,  що положеннями статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 -III«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Закон № 2181 -III) визначено, зокрема, термін «камеральна перевірка». Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. До податкових декларацій (розрахунків) відносяться документи, що подаються платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ). Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію. Відповідно до пп. «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 цього Закону форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ визначено випадки, в яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Серед них, зокрема, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-Ш).

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка» під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, яких припустився платник податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, яких припущено при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру або перенесено підсумок з додатка тощо). Під терміном «методологічна помилка» слід розуміти помилку, якої припустився платник податків при складанні декларації, що полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий   орган   самостійно   донараховує   суму   податкового   зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-111).

Матеріалами справи підтверджено (акт камеральної перевірки від 8 серпня 2007 року №2243/49-0/30236375 та ін. документи), що ВАТ «Ольга» надало до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові податкову декларацію з ПДВ за червень 2007р. (вх.№8949 СДПІ від 16 липня 2007р.), відповідно до якої заявило відшкодування з бюджету (у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) у розмірі 5 389 416 грн. (рядок 25.2 декларації). Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування за червень 2007г. року (додаток №3 до декларацій з ПДВ): залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 1 додатка) становив - 5 389 416 грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 2 додатка) - 15 222 647 грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (рядок 3 додатка) -   17 393 738 грн.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 20 декларації) - 229 787 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23 декларації) - 5619 203 грн., що складається з сум зазначених у рядку 23.1 (від'ємне значення попереднього податкового періоду) - 97 191грн., рядку 23.4 (дані з розрахунків коригування, наданих у попередньому податковому періоді) 5 522 012 грн. Сума задекларована ВАТ «Ольга» в рядку 23.4 декларації з ПДВ за червень 2007р. складається з даних 11 уточнюючих розрахунків за листопад 2005р.- вересень 2006р., якими підприємство збільшило суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що проти права підприємства на збільшення податкового кредиту на цю суму відповідач не заперечував. Однак, відповідач наполягав на тому, що підприємство після отримання від ДПІ у Червонозаводському р-ні м. Харкова акту перевірки за період жовтень 2005 року - вересень 2006 року, яким було зменшено суми ПДВ, задекларовані до відшкодування, мало відкоригувати (збільшити) по рядку 26 Декларації з ПДВ залишок суми, який може бути врахований у складі податкового кредиту наступного періоду на 5 522 012 грн. Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки ні наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997року N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" ні інші нормативні акти та роз'яснення ДПАУ з питань податкового обліку з ПДВ не містять норми, яка б свідчила про правомірність застосування саме такого способу для здійснення корегувань. Як вбачається з пояснень податкового ревізора-інспектора, які були надані у суді першої інстанції, незалежно від обраного методу, зазначена сума ПДВ мала бути облікована в рядку 23 Декларації з подальшим врахуванням у складі розрахунку бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що фактично підприємство через уточнюючи розрахунки сформувало рядок 23.3 Декларації. Таким чином, результат корегування ніяким чином не вплинув на достовірність розрахунків з бюджетом.

В апеляційній скарзі відповідач оскаржує саме спосіб, через який підприємством було задекларовано цю суму. Посилається на норму абз. 2 п. 5.1. ст.. 5 Закону України № 2181, вважаючи, що у ВАТ «Ольга» не було права скористатися саме правом подачі уточнюючого розрахунку до Декларації з ПДВ, оскільки ключовою умовою для скористання цим способом є самостійність виявлення ним помилки. Тобто, не визнаючи правомірнім спосіб, СДПІ ВПП відмовляє у праві ВАТ «Ольга» задекларувати суму 5522012 грн. до складу податкового кредиту підприємства та додатково нараховує ВАТ «Ольга» штрафні санкції.

Колегія суддів  зазначає, що на момент подачі ВАТ «Ольга» уточнюючих розрахунків, ні Наказ Державної податкової  адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» ні інші нормативні акти та роз’яснення ДПАУ з питань податкового обліку з ПДВ не містили норми, яка б свідчила про  правомірність застосування способу, вказаного СДПІ ВПП для здійснення корегувань Декларації з ПДВ. Тобто, законодавчо це питання на час розгляду справи не було врегульоване. Окрім цього, Наказом ДПАУ від 17.03.2008 року № 159 були внесені зміни до Порядку заповнення Декларації з ПДВ та її форми, згідно з якими з’явився рядок 23.5 «зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу».

Аналіз абзаців 2 та 3 п.5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» свідчить про те, що метод, який пропонує відповідач для виправлення показників Декларації з ПДВ ВАТ "Ольга", та метод, який використав позивач, є двома альтернативньїми варіантами для однієї тієї же дії, а саме : для самостійного узгодження податкового зобов'язання. Такий висновок в свою чергу підтверджує, що для корегування відомостей, які були невірно задекларовані платником податку, у відповідності до наведеної вище норми права, ключовим є не самостійність виявлення помилки, а - корегування таких відомостей.

Колегія суддів вважає за не обхідне зауважити, що спірне корегування відомостей, які були невірно задекларовані платником податку, не призвело до заниження розрахунків з бюджетом, тому що не було пов'язано з викривленням значення податкового кредиту.

Таким чином, ВАТ «Ольга» скориставшись правом, наданим пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого платник податків має право надати уточнюючий розрахунок при самостійному виявленні помилок у показниках раніше поданої податкової декларації, не порушив головного принципу обліку - превалювання сутності над юридичною формою, що в свою чергу не призвело до порушення Наказу 166, та до викривлення відомостей, що містяться в Декларації за перевірений період.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що після оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення № 0000920849/0 від 17.08.07р., відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення на ту ж саму суму податкового зобов'язання, а саме - № 0000920849/1 від 11.09.07р. № 0000920849/2 від 15.11.07р., № 0000920849/3 від 01.02.08р., що суперечить приписам ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.

 На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160,167, 195,п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуспеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня  2008 року по справі №2а-3033/08 – залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня  2008 року по справі №2а-3033/08 – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексу.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31 липня 2008 року.

Головуючий                                                  (підпис)                                              Ю.М. Філатов

Судді                                                             (підпис)                                         Н.С. Водолажська

                                                                              (підпис)                                              М.І. Гуцал

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Харківського

Апеляційного адміністративного суду                                                               М.І. Гуцал