Ухвала суду № 27543753, 13.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р. Справа № 124532/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання недійсним обтяження,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року позивач - Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, в якому, із урахуванням, уточнення позовних вимог, просить визнати недійсними обтяження СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові на об'єкти ЛМКП «Львівводоканал»: «невизначене майно все рухоме майно та майнові права», зареєстроване 13.11.2000 року 09:13:00 за № 300-2153 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та «невизначене майно всі активи платника податків» після внесених замін від 24.04.2003 року до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 300-2153; визнати недійсним запис № 1 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна по боржнику ЛМКП «Львівводоканал», ЄДРПОУ 03348471, зареєстрований 13.11.2000 року 09:13:00 за № 300-2153 зі змінами від 24.04.2003 року 11:19:00; від 10.11.2005 року 16:37:17; від 09.11.2010 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що податковий борг ЛМКП «Львівводоканал» складає 62 144,3 тис. грн., однак у податковій заставі перебувають всі активи підприємства, розмір яких станом на 31.12.2010 року становить 1 123 357,0 тис. грн. Вважає, що винесене СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові обтяження майна підприємства таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та законні інтереси позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 1 в частині визначення об'єкта обтяження «всі активи платника податків».

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові вжити заходів по опису конкретних активів Львівського

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Мричко Н.І. ряд. ст. зв. № 8.1.2 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-3914/11/1370 справа № 124532/11/9104

міського комунального підприємства «Львівводоканал», вартість яких співрозмірна та адекватна сумі податкового боргу, із внесенням відповідних змін в графу об'єкт обтяження запису №1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що дії податкового органу по внесенню до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 1 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави на всі активи платника податків не відповідають нормам податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, у зв'язку з чим необхідно зобов'язати відповідача вжити заходів по опису конкретних активів, вартість яких співрозмірна та адекватна сумі податкового боргу із внесенням відповідних змін в графу об'єкт обтяження запис № 1.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (в частині визначення об'єкта обтяження: всі активи платника податків), проте, з метою забезпечення захисту прав відповідача суд, керуючись вимогами ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вжити заходів по опису конкретних активів, вартість яких співрозмірна та адекватна сумі податкового боргу, із внесенням відповідних змін в графу «об'єкт обтяження запис № 1».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що всі активи ЛМКП «Львівводоканал» перебувають у податковій заставі, яка виникла відповідно до Указу Президента України від 04.03.98 року №167/98 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунок з бюджетами та державними цільовими фондами». Повідомлення про податкову заставу майна та майнових прав підприємству було надіслано 31.10.2000 року на суму 7 720 630,99 грн. та внесено запис у Державному реєстрі застав рухомого майна 13.11.2000 року за номером 300-2153. У зв'язку з тим, що борг підприємства не переривався, активи підприємства, із вступом в дію з 01.10.2001 року ст. 8 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податкового кодексу України продовжують знаходиться у податковій заставі. Оскільки термін дії податкової застави закінчувався, то 10.11.2005 року та 09.11.10 року до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна №300-2153 було внесено зміни про продовження строку реєстрації податкової застави до 09.11.2015 року.

Апелянт звертає увагу, що не існує законодавчо визначеної процедури звільнення активів платника податків з податкової застави у випадку невідповідності вартості таких активів розміру податкового боргу та за наявності податкового боргу у такого платника. Із вступом в дію Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1043 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби» відсутній механізм перереєстрації податкової застави як в період дії Закону України №2181-ІІІ, так і дії Податкового кодексу України і жодним нормативним документом не передбачено механізму приведення розміру податкової застави у відповідність до вимог Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи що станом на 09.06.2011 року за позивачем рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 18 463 902, 00 грн. і згідно довідки ЛМПК «Львівводоканал» від 01.07.2011 року № 12-2390 балансова вартість всіх активів підприємства станом на 01.04.2011 року становить 1 108 926, 00 тис. грн.

Із дослідженої у судовому засіданні копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що до вказаного реєстру внесено запис № 1 про публічне обтяження «всі активи платника податків» з підстав, передбачених абз. 3 п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України № 2181-III, який діяв на момент здійснення у реєстрі запису № 7234524, визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу і право податкової застави виникає згідно із законом.

Відповідно до положень п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації або контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення (пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ).

Підпунктом 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону №2181-ІІІ передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року у справі № 1-9/2005 положення пп. 8.2.2 п.8.2 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон № 2181-ІІІ), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до п. 4 резолютивної частини наведеного рішення, положення пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону №2181-ІІІ втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність, на думку Конституційного Суду України, як елемент принципу справедливості, передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження, залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Із дослідженого в судовому засіданні витягу з реєстру обтяжень майна вбачається, що розмір податкової застави із деталізацією майна, на яке вона поширюється здійснено не було, податкова застава застосована до всіх активів.

Суд пеляційної інстанції погоджується з висновом суду першої інстанції про те, що дії податкового органу по внесенню до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 1 про виникнення публічного обтяження та виникнення податкової застави на всі активи платника податків не відповідають нормам податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання недійсним обтяження, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року у справі № 2а-3914/11/1370 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання недійсним обтяження - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.11.2012 року.