Рішення № 27541518, 31.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/12389-2012 31.10.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Трейд»доПриватного підприємства «Ярес»простягнення 40 772,13 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Орєхов В.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альт-Трейд»(надалі -ТОВ «Альт-Трейд») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Ярес»(надалі -ПП «Ярес») про стягнення 40 772,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення №1/033-362 на виконання умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування частину нежилого приміщення, натомість відповідач взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних та комунальних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 40 031,81 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 740,32 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2012 р. справу №25/100-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Трейд»до Приватного підприємства «Ярес»про стягнення 40 772,13 грн. передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої систем документообігу господарського суду міста Києва справу №25/100-12 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. суддею Бойко Р.В. справу №25/100-12 прийнято до свого провадження та присвоєно їй новий номер №5011-48/12389-2012, розгляд справи призначено на 03.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 12.09.2012 р., розгляд справи відкладено до 31.10.2012 р.

В судове засідання 31.10.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 31.10.2012 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02192, м. Київ, вул. Братиславська, 3 на яку було надіслано ухвалу суду від 03.10.2012 р. підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.08.2012 р.

Ухвала суду від 03.10.2012 р. отримана відповідачем за вказаною адресою 16.10.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №21559656.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 р. між ТОВ «Альт-Трейд»(орендодавець) та ПП «Ярес»(орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №1/033-362 (надалі -«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення загальною площею 76,00 кв.м., що знаходиться в Торгівельному центрі «Аракс»за адресою: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110.

Відповідно до п. 7.1 Договору передача об'єкта оренди оформляється актом №1 прийому -передачі, що складається в двох примірниках і підписується сторонами (їхніми уповноваженими представниками).

Орендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірах і в терміни, обумовлені в додатку №1, який є невідокремлюваною частиною даного договору (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 3 Додатку №1 до Договору орендна ставка за 1 кв.м., складає 400,00 грн., у тому числі ПДВ (з урахуванням відшкодування комунальних витрат). Загальна сума орендної плати за місяць оренди складає 30 400,00 грн., що складається з орендної плати: без ПДВ 25 333,33 грн. та ПДВ 20% - 5 066,67 грн.

У відповідності з п. 8.3 Договору орендна плата сплачується орендарем за 2-а місяці наперед. Поточні розрахунки здійснюються до 20-го числа кожного місяця. Зобов'язання орендаря з оплати оренди вважається виконаним, якщо на 20-те число кожного місяця орендарем сплачено орендну плату за поточний місяць та 2-а наступні місяці оренди, в межах строку дії цього Договору.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання акту прийому -передачі.

Згідно п. 6 Додатку №1 до Договору в разі використання орендарем додаткових електроприладів орендар зобов'язаний за власний рахунок встановити лічильник та сплачувати компенсацію за використану електроенергію. В разі невстановлення лічильника, орендодавець, на підставі даних про потужність електроприладів орендаря, самостійно здійснює розрахунок додаткового споживання орендарем електроенергії.

01.05.2012 р. на виконання умов договору ТОВ «Альт-Трейд»на підставі акту прийому-передачі нежилого приміщення передало, а ПП «Ярес»прийняло в строкове платне користування частину нежилого приміщення площею 76,0 м2, що знаходиться за адресою: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110 в Торгівельному центрі «Аракс».

В пункті 4 Акту прийому-передачі сторони погодили, що орендна плата починає нараховуватись з 01.05.2012 р.

Проте, як вказує позивач відповідач свого грошового зобов'язання зі сплати орендних та комунальних платежів (компенсація вартості спожитої електроенергії) належним чином не виконав внаслідок чого за ним виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 39 616,67 грн, та зі сплати вартості спожитої електроенергії у розмірі 415,15 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів (компенсація вартості спожитої електроенергії) за період з травня по липень 2012 р.

Договір №1/033-362 від 26.04.2012 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі в оренду нерухомого майна) підтверджується факт передачі нежитлового приміщення в оренду, користування ним відповідачем у період з травня по липень 2012 р. та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості у розмірі 40 031,81 грн., яка утворилась за визначений період у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання зі сплати орендних та комунальних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 8.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором та компенсації вартості спожитої електроенергії на момент розгляду справи настав.

Проте відповідач свого обов'язку у встановлений Договорами строк не виконав у зв'язку із чим 05.06.2012 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-попередження №52 з вимогою в термін до 13.06.2012 р. погасити існуючу заборгованість.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав свого грошового зобов'язання згідно Договору на момент винесення рішення у справі не виконав, доказів погашення заборгованості у розмірі 40 031,81 грн. відповідачем не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів (компенсація вартості спожитої електроенергії) у розмірі 40 031,81 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП «Ярес»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ТОВ «Альт-Трейд»про стягнення з ПП «Ярес»заборгованості у розмірі 40 031,81 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 740,32 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.05.2012 р. по 14.06.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Як вбачається з наданого розрахунку позивач нараховує пеню на суму 40 031,81 грн. (з якої 39 616,67 грн. заборгованість по сплаті орендної плати та 415,15 грн. заборгованість зі сплати вартості спожитої електроенергії) за період з 01.05.2012 р. по 14.06.2012 р. за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені виходячи з наступного.

По-перше, позивачем пеня нарахована з 01.05.2012 р., що є неправомірним, оскільки згідно п. 8.3 Договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем за 2-а місяці наперед. Поточні розрахунки здійснюються до 20-го числа кожного місяця.

Згідно із Додатком №5 до Договору (графік сплати зобов'язань) відповідач зобов'язаний був внести орендну плату за перший та другий місяць протягом перших п'яти днів з моменту підписання Договору.

Отже, останнім днем коли відповідач мав сплатити орендну плату за перших два місці є 01.05.2012 р.

Разом з тим, із акту звірки взаємних розрахунків №2 складеного позивачем станом на 14.06.2012 р. вбачається, що останній платіж відповідачем здійснено 10.05.2012 р. у розмірі 4 970,00 грн., а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати у розмірі 39 616,67 грн. з 11.05.2012 р.

По-друге, у відповідності із змістом п. 11.2 Договору нарахування пені здійснюється у випадку несвоєчасної або неповної сплати орендної плати, нарахування пені за несвоєчасну або неповну сплату комунальних платежів даний пункт Договору не передбачає.

Враховуючи викладене, суд здійснює перерахунок пені за період з 11.05.2012 р. (дата визначена судом) по 14.06.2012 р. (дата визначена позивачем) лише на суму орендної плати.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 568,27 грн. В іншій частині -172,05 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПП «Ярес»на користь ТОВ «Альт-Трейд»заборгованості у розмірі 40 031,81 грн. та пені у розмірі 568,27 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 172,05 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Трейд»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ярес»(02192, м. Київ, вул. Братиславська, 3; ідентифікаційний код 30058196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Трейд»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, 110; ідентифікаційний код 37074570) основний борг у розмірі 40 031 (сорок тисяч тридцять одна) грн. 81 коп., пеню у розмірі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 1 602 (одна тисяча шістсот дві) грн. 71 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Трейд»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, 110; ідентифікаційний код 37074570) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 05.11.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко