Рішення № 27540709, 19.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2012 р. Справа № 17/108-12

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг"

про стягнення 114 587,67грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. від 18.08.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулася з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг" (далі -відповідач) про стягнення 114 587,67грн. заборгованості, з яких: 103 552,80грн. боргу за поставлений на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р., № 5703 від 23.11.2010р., № 4363 від 19.10.2010р., № 5720 від 01.12.2010р., № 5706 від 25.11.2010р., № 488 від 26.12.2010р. та № 43 від 28.12.2010р. згідно договору поставки товару від 29.09.2010р. товар, 5 414,06грн. інфляційних втрат та 5 623,51грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товару від 29.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2012р. порушено провадження у справі № 17/108-12, розгляд справи призначено на 05.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012р. розгляд справи відкладено на 19.11.2012р.

У судовому засіданні 19.11.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судові засідання 05.11.2012р. та 19.11.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2010р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та Державним підприємством Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг" (Покупець) укладено договір поставки товару, згідно якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю товар згідно накладних, а покупець -прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Предметом поставки є продукти харчування (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кількість, ціна та вартість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1. договору поставка товару здійснюється в терміни, узгоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями. Поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору. Ціни у видаткових накладних зазначені без урахування ПДВ.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку. Форма розрахунків: безготівкова. Покупець повинен повідомити (по телефону) постачальника про здійснення платежу в день здійснення платежу (п.п. 6.1., 6.2., 6.3. договору).

Згідно п. 9.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє на протязі трьох місяців.

На виконання п. 1.1. договору поставки товару від 29.09.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 103 552,80грн., на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р. на суму 22 769грн., № 5703 від 23.11.2010р. на суму 20 871,60грн., № 4363 від 19.10.2010р. на суму 4 131грн., № 5720 від 01.12.2010р. на суму 2 780,70грн., № 5706 від 25.11.2010р. на суму 25 415,50грн., № 488 від 26.12.2010р. на суму 14 355грн. та № 43 від 28.12.2010р. на суму 13 230грн.(а.с. 17-21), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений договором, з оплати отриманого згідно договору товару, не виконав, за отриманий від позивача товар не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 163 від 02.11.2012р. (а.с. 43) та банківською випискою (а.с. 44-46), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р., № 5703 від 23.11.2010р., № 4363 від 19.10.2010р., № 5720 від 01.12.2010р., № 5706 від 25.11.2010р., № 488 від 26.12.2010р. та № 43 від 28.12.2010р. згідно договору поставки товару від 29.09.2010р. товар на момент судового розгляду справи склав 103 552,80грн., що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 163 від 02.11.2012р. (а.с. 43), банківською випискою (а.с. 44-46) та довідкою ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2012р. (а.с. 40).

10.07.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 (а.с. 24-26), згідно якої позивач просив відповідача сплатити 103 552,80грн. боргу, яка 13.07.2012р. отримана представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 27), та залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про стягнення 103 552,80грн. боргу за поставлений на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р., № 5703 від 23.11.2010р., № 4363 від 19.10.2010р., № 5720 від 01.12.2010р., № 5706 від 25.11.2010р., № 488 від 26.12.2010р. та № 43 від 28.12.2010р. згідно договору поставки товару від 29.09.2010р. товар, 5 414,06грн. інфляційних втрат та 5 623,51грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Абзацами третім, четвертим та п'ятим Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки товару від 29.09.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 103 552,80грн., на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р. на суму 22 769грн., № 5703 від 23.11.2010р. на суму 20 871,60грн., № 4363 від 19.10.2010р. на суму 4 131грн., № 5720 від 01.12.2010р. на суму 2 780,70грн., № 5706 від 25.11.2010р. на суму 25 415,50грн., № 488 від 26.12.2010р. на суму 14 355грн. та № 43 від 28.12.2010р. на суму 13 230грн.(а.с. 17-21), підписаних та скріплених печатками обох сторін договору; 10.07.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 (а.с. 24-26), згідно якої позивач просив відповідача сплатити 103 552,80грн. боргу, яка 13.07.2012р. отримана представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 27); відповідач свій обов'язок, передбачений договором, з оплати отриманого згідно договору товару, не виконав, за отриманий від позивача товар не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 163 від 02.11.2012р. (а.с. 43) та банківською випискою (а.с. 44-46), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р., № 5703 від 23.11.2010р., № 4363 від 19.10.2010р., № 5720 від 01.12.2010р., № 5706 від 25.11.2010р., № 488 від 26.12.2010р. та № 43 від 28.12.2010р. згідно договору поставки товару від 29.09.2010р. товар на момент судового розгляду справи склав 103 552,80грн., що підтверджується довідкою АТ „Райффайзен Банк Аваль" № 163 від 02.11.2012р. (а.с. 43), банківською випискою (а.с. 44-46) та довідкою ФОП ОСОБА_1 від 01.11.2012р. (а.с. 40).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 103 552,80грн. боргу за поставлений на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р., № 5703 від 23.11.2010р., № 4363 від 19.10.2010р., № 5720 від 01.12.2010р., № 5706 від 25.11.2010р., № 488 від 26.12.2010р. та № 43 від 28.12.2010р. згідно договору поставки товару від 29.09.2010р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки товару від 29.09.2010р., позивачем за період з 01.10.2010р. по 31.07.2012р. нараховано 5 414,06грн. інфляційних втрат та 5 623,51грн. 3 % річних за період з 29.09.2010р. по 10.09.2012р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 41-42), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.10.2010р. по 31.07.2012р. та 3 % річних, нарахованих за період з 29.09.2010р. по 10.09.2012р. складає 1 216,46грн. інфляційних втрат та 5 632,02грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 5 414,06грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 216,46грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 5 623,51грн. % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 103 552,80грн. боргу за поставлений на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р., № 5703 від 23.11.2010р., № 4363 від 19.10.2010р., № 5720 від 01.12.2010р., № 5706 від 25.11.2010р., № 488 від 26.12.2010р. та № 43 від 28.12.2010р. згідно договору поставки товару від 29.09.2010р. товар, 1 216,46грн. інфляційних втрат та 5 623,51грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17; код ЄДРПОУ 08358735) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 103 552 (сто три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві гривні) 80 коп. боргу за поставлений на підставі накладних № 5574 від 29.09.2010р., № 5703 від 23.11.2010р., № 4363 від 19.10.2010р., № 5720 від 01.12.2010р., № 5706 від 25.11.2010р., № 488 від 26.12.2010р. та № 43 від 28.12.2010р. згідно договору поставки товару від 29.09.2010р. товар, 1 216 (одну тисячу двісті шістнадцять гривень) 46 коп. інфляційних втрат, 5 623 (п'ять тисяч шістсот двадцять три гривні) 51 коп. 3 % річних та 2 207 (дві тисячі двісті сім гривень) 85 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 20.11.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко