Ухвала суду № 27539202, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-27455/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010

у справі № 2а-12095/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання помилковими висновків акту та незаконними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа ЛТД»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Альфа ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання помилковими висновків акту та незаконними податкових повідомлень-рішень від 10.08.2009 №0006822301/1 та від 10.08.2009 №0006832301/1.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.06.2009 №0006822301/0, від 05.06.2009 №0006832301/0, від 10.08.2009 №0006822301/1 та від 10.08.2009 №0006832301/1.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 22.05.2009 №4502/23-2/16325164.

В акті перевірки відповідач зазначив, що внаслідок порушення позивачем підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»донарахуванню підлягають податкові зобов'язання у сумі 117780,00 грн.; внаслідок порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 147225,00 грн.

Підставою для висновку про порушення зазначених норм законодавства відповідач зазначив, що позивач у період часу, який перевірявся, в односторонньому порядку відкоригував валовий дохід у сумі 588900,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2009 №0006822301/0, від 05.06.2009 №0006832301/0, та прийняті за наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 10.08.2009 №0006822301/1, відповідно до якого позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 176670,00 грн., в тому числі 117780,00 грн. - основного платежу, 58890 грн. - штрафних санкцій та від 10.08.2009 №0006832301/1, відповідно до якого позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 176670,00 грн., в тому числі 147225,00 - основного платежу, 29445,00 грн. - штрафних санкцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

У рядку 02 Декларації на прибуток за 2008 рік «Коригування валового доходу показників»позивачем було зазначено 588900,00 грн.

Відповідно до договору доручення від 03.02.2005 №17-б, укладеного між ТОВ «Альфа ЛТД»та ТОВ «Група Ікона», ТОВ «Альфа ЛТД»були надані послуги по виготовленню пляшки та по рекламі на суму 844327,72 грн.

Станом на 01.01.2008 у бухгалтерській звітності позивача рахувалась дебіторська заборгованість ТОВ «Група Ікона»у розмірі 844327,72 грн.

Позивач у відповідні звітні періоди сплатив податок на прибуток та податок на додану вартість з вказаної суми вартості наданих ним маркетингових послуг.

ТОВ «Альфа ЛТД»звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Група Ікона»заборгованості у сумі 1093388,81 грн.

Відповідно до рішення Господарського суду АР Крим від 23.09.2008 позовні вимоги ТОВ «Альфа ЛТД»задоволено частково, постановлено стягнути з ТОВ «Група Ікона»заборгованість у сумі 137647,71 грн.

У жовтні 2008 року, після набрання законної сили рішенням Господарського суду АР Крим від 23.09.2008, позивач провів коригування неотриманого доходу у сумі 588900,00 грн. та сплаченого з цієї суми податку на додану вартість у сумі 117780,00 грн. Відповідні документи були надіслані ТОВ «Група Ікона».

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Пунктом 5.10 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N283/97-ВР від 22.05.97)»у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій відносно того, що позивач, з урахуванням рішення Господарського суду АР Крим від 23.09.2008, вірно провів у жовтні 2008 року коригування неотриманого доходу у сумі 588900,00 грн. та сплаченого з цієї суми податку на додану вартість у сумі 117780,00 грн.

Висновок судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров