Ухвала суду № 27539123, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2012 р. м. Київ К-19606/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010

у справі № 2а-8131/08/4

за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Кримвтормет»(далі по тексту -позивач, ЗАТ «Кримвтормет») звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2006 №0008532301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 10.07.2006 №0008532301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 668599,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 334300,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005, за результатами якої складено акт перевірки від 27.06.2006 №3937/23-2/00190638.

В акті перевірки зазначено, що внаслідок порушення ЗАТ «Кримвтормет»пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168/97-ВР) завищено суму бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим податковим органом нараховано 668599,00 грн. податку на додану вартість.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 10.07.2006 №0008532301/0, яким ЗАТ «Кримвтормет»визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 668599,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 334300,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до за березень 2005 року позивачем заявлено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 297661,00 грн., за травень 2005 року -346774,00 грн., за липень 2005 року -236372,00 грн., за жовтень 2005 року -94890,00 грн., за листопад 2005 року -88242,00 грн.

Податковий орган вважає, що позивачем неправомірно заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість, оскільки вона фактично не сплачена до бюджету контрагентом позивача постачальником ТОВ «Азовпромхолдінг».

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано не погодились з таким висновком податкового органу у зв'язку з наступним.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Абзацом третім підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абзацом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів зазначає, що зазначені вище норми не ставлять у залежність право на відшкодування податку на додану вартість від його фактичної сплати до бюджету постачальниками.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що включення позивачем податку на додану вартість до податкового кредиту здійснено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, та суми податку на додану вартість сплачено позивачем у ціні товару, тому вірним є висновок про задоволення позову.

Пункт 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР, на який посилався податковий орган, визначає, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров