Ухвала суду № 27539072, 08.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року м. Київ К-27392/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010

у справі № 2-а-41419/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоінвест»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоінвест» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Укренергоінвест») звернулося до суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) від 30.04.2009 №0000131550/0 про донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 140034,78 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 23.06.2009 №0005111510/0 про донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств в сумі 150694,40 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2010, яка залишена без змін Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010, позовні вимоги задоволено повністю з огляду на їх правомірність.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Укренергоінвест», про що складено акт перевірки від 09.06.2009 №2768-15-109/30989346.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту невиїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2009 №0005111510/0, яким з посиланням на встановлене порушення пп. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»здійснено донарахування ТОВ «Укренергоінвест»податку на прибуток на загальну суму 150694,40 грн. (основний платіж -116695,64 грн., штраф -33998,56 грн.).

Окрім того, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Укренергоінвест»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Стріт», про що складено акт перевірки від 01.04.2009 №1444/15-510/30989346.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту невиїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2009 №0000131550/0, яким з посиланням на встановлене порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»здійснено донарахування ТОВ «Укренергоінвест»податку на додану вартість на загальну суму 140034,78 грн. (основний платіж -93356,52 грн., штраф -46678,26 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання дизельного пального є в наявності у позивача.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 згаданого Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин, витрати на оплату дизельного пального правомірно включені до складу валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоінвест», оскільки пов'язані з його господарською діяльністю -оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами, а факт їх придбання підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договорів із позивачем, його контрагенти були належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров