Ухвала суду № 27538810, 08.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2012 року м. Київ К/9991/29814/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012

у справі № 2а/1270/831/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанськтехмастила»

до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Лисичанськтехмастила»(далі по тексту -позивач, ПАТ «Лисичанськтехмастила») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Лисичанську Луганської області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2011 №0001221502.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012, позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була здійснена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акта перевірки від 21.09.2011 №000132/1502/30482011.

На підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України та за порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011 №0001221502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 604063,00 грн. по декларації за ІІ квартал 2011 року.

А акті перевірки зазначено, що від'ємне значення по рядку 06.6 в сумі 604063,00 грн. за попередній звітний період утворилося внаслідок включення до складу витрат по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Тобто, причиною виникнення спору між сторонами, стало неоднакове розуміння положень Податкового кодексу України в частині формування валових витрат 1-го та 2-го кварталу 2011 року та можливості включення до декларації за 2-й квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року із врахуванням від'ємного значення податку сформованого до 1-го кварталу 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованим згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4. статті І цього закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4. Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»N2275-УІ від 20 травня 2010 року, що в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набрав чинності з 1 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно наявної в матеріалах справи декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, позивач відобразив у рядку 04.9 показник від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році в сумі «604063,00 грн.».

Суди вірно зазначили, що у відповідності до абзацу 2 пункту 22.4 статті 22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що складає 604063,00 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що суму цього від'ємного значення - 604063,00 грн. позивач у відповідності до норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за ІІ квартал 2011 року у рядку 06.6.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними та не ґрунтуються на змісті вищевказаних вимог Перехідних положень Податкового кодексу України, які не містять застережень, що від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року може бути включено до витрат 2 кварталу того ж року лише за умови формування цього значення безпосередньо за результатами формування доходів та витрат 1 кварталу 2011 року без врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування попередніх податкових періодів.

Суди вірно зазначили, що єдиним застереженням пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України є те, що це від'ємне значення повинно сформуватись за перший квартал 2011 року, а оскільки діюче законодавство передбачало можливість його формування в тому числі і за рахунок від'ємного значення за період до 1 січня 2011 року, то жодних перешкод для включення останнього до витрат 2 кварталу 2011 року не існує.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують рішення судів попередніх інстанцій, які дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги, а також скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров